План

1. Основні види зображувальної діяльності.

2. Ознайомлення учнів з видами декоративного малюнку

3. Портрет, карикатура, дружній шарж

4. Значення ігрових форм і методів навчання.

5. Взвємозв’язок композиційної будови з художньо-образоною виразністю зображення. Навчання учнів свідомого вибору композиційних засобів.

6. Засоби зображення «добрих» і «злих» персонажів

7. Структура і зміст процесу навчання

8. Емоційно-виражальні можливості композиції (статична, динамічна, експресивна).

9. Різновиди декоративних композицій

При порівнянні голови людини з головами різних тварин також виявляється багато загального в будові: двобічна симетрія, мозковий і лицьовий череп, верхня і нижня щелепи, очні западини. Тому побудова зображення тварин робиться так само, як і людини — ті ж серединна, лицьова лінії і т.п. Багато загального й аналогічного і в будові кінцівок. Проте треба пам'ятати, що тварина ступає на передню кінцівку, що знаходиться в положенні пронації. Рухами супінації і пронації володіють: лев, ведмідь, кішка, заєць, кролик, кенгуру, у меншій мірі собака, копитні зовсім ними не володіють.


7. Структура і зміст процесу навчання

Процеси ознайомлення, сприймання та оцінювання мистецьких творів різняться за своєю специфікою. Так, ознайомлення з творами образотворчого мистецтва спрямоване передусім на задоволення пізнавально-інформативних потреб та формування у молодших школярів уявлень про місце та значення даного виду мистецтва в житті людини і суспільства, його вплив на розвиток загальної та естетичної культури особистості; особливості діяльності фахівців різних художніх професій;місце образотворчого мистецтва вструктурі інших видів мистецтв. Основною метою сприймання та оцінювання мистецьких творів є формування в учнів навичок пізнання твору образотворчого мистецтва як картини цілісності та гармонії оточуючого світу, відчуття його образної природи у єдності змісту та форми; орієнтування щодо його естетичної цінності, адже "сприймання твору мистецтва повинне створювати цілісне, емоційне уявлення про нього, як єдиний організм, в якому виражальні засоби тісно пов'язані між собою та підпорядковані змісту".

Для даного процесу важливо, щоб суб'єкт, який сприймає, володів уявою, аналізом, асоціативним та образним мисленням, а об'єкт був справді естетично цінним. Неабияке значення має організація певнихумов, що сприяють повноцінному, тобто естетичному сприйняттю мистецького твору.

Отже, за умов оптимальної організації сприймання та оцінювання творів образотворчого мистецтва у більшості молодших школярів поглиблюється пізнання, розвиваються навички сприйняття художнього образу як однієї з основних естетичних цінностей твору, удосконалюється оцінна діяльність. Крім цього, емоційні переживання від сприйнятих мистецьких творів мають для багатьох дітей цілком конкретну особистісну цінність.

Можливості педагогічного керівництва цими процесами безперечно широкі, але ще не досить досліджені та систематизовані. Тому такі види діяльності, як сприймання та оцінювання, ще не набули у школі достатньої ваги та поширення. Хоча їх значні можливості очевидні, бо підтверджені шкільною практикою та багатьма сучасними психолого-педагогічними дослідженнями. Систематизоване, цілеспрямоване, послідовне та планомірне залучення школярів до сприймання та оцінювання мистецьких творів доцільно починати з 1-го класу, коли учні ще з великою зацікавленістю ставляться до образотворчого мистецтва, шукаючи в ньому не лише задоволення пізнавальних, діяльнісних та творчих потреб, але й своєрідну емоційну "підтримку".


8. Емоційно-виражальні можливості композиції (статична, динамічна, експресивна).

Статичний та динамічний потенціал несе в собі кожен елемент композиції. При створенні статичних і динамічних композицій це треба враховувати. Композиція з статичних елементів буде більш статичною, ніж композиція з елементів, в яких закладений безкінечний потенціал руху. І навпаки. Статика - це відсутність руху в данний момент. При цьому в композиції або в елементах композиції може бути внутрішня напруга або навіть потенціал руху. Головне, що в данний момент композиція знаходиться в стані спокою.

Статична композиція тяготіє до основи. Основою людина підсвідомо вважає горизонтальну площину. Статична композиція часто будується на основі, тому що багато відомих нам статичних явищ пов'язані саме з відчуванням основи. Дерево росте з землі, будинок теж стоїть на основі, наші статичні пози пов'язані з відчуттям основи під ногами. Побудова статичної композиції на основі звісно ж не є обов'язковою, але можна сказати, що найчастіше композиції, прив'язані до основи будуть статичними.

Найбільш характерну динамічну композицію мають предмети, що рухаються, наприклад, засоби транспорту, які можна поділити на три основні групи відповідно до різного середовища: ті, що рухаються на поверхні землі (автомобілі, поїзди, трамваї, будівельні машини), у повітряному (пароплави, підводні човни) і повітряному середовищу (літаки, планери).

Є вироби, в яких доводиться поєднувати обидві якості форми – динаміку і статику. В таких випадках дизайнер повинен визначити, яка з них має переважати, інакше може бути втрачена цілісність сприйняття виробу.


9. Різновиди декоративних композицій

Композиція у декоративному мистецтві – цілісність форми і декору. Це різноманітні узори, що прикрашають поверхню предметів домашнього побуту та одягу, килими, малюнки на тканях, декоративний розпис стін тощо. Вікові традиції художньої розробки декоративяних композицій мають деякі закономірності, якими користуються художники всіх країн і народів. Учні розглядають деяк з них:

А) Формат композиції. Стрічка (прикрашення поверхні предметів, тканей, одягу), прямокутник (малюнки килимів, книжні ілюстрації), квадрат (шкатулки, хустки), коло, овал (посуд).

Б) Розташування елементів. Одні й ті самі елементи при іншому розташуванні створюють різні зорові враження. Повторення елементів – важлива закономірність орнамента.

Можна виділити наступні композиційні правила: передачі руху (динаміки), спокою (статики), золотого перетину (одна третина).

До прийомів композиції можна віднести: передачу ритму, симетрії і асиметрії, рівноваги частин композиції і виділення сюжетно-композиційного центру

Створюючи композицію, необхідно визначити, що буде головним в картині і як виділити це головне, тобто, сюжетно-композиційний центр, який часто також називають "смисловим центром" або "зоровим центром" картини. Звичайно, в сюжеті не все однаково важливо, і другорядні частини підкоряються головному. Центр композиції включає сюжетну завязку, основна дія і головних дійових осіб. Композиційний центр винен, в першу чергу, привертати увагу. Центр виділяється освітленістю, кольором, укрупненням зображення, контрастами і іншими засобами.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 13

Бесплатная работа

Закрыть

Методика преподавания изобразительного искусства 5

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.