Методика изобразительного искусства 4

2. Форми організації навчально-пізнавальної діяльності на уроці образотворчого мистецтва

В арсеналі кожного вчителя є значна кількість форм організації навчально-пізнавальної діяльності, а саме:

фронтальна форма, за характером сумісно-індивідуальна (передбачає, що всі учні працюють в одному темпі за однаковим завданням);

парна (організація навчально-пізнавальної діяльності за парами, які мають певну основу, навчальні, індивідуальні можливості учнів);

групова (склад учнів поділяється на групи, бригади, ланки; кожна група має своє завдання, завдання рівноцінні за змістом та складністю);

кооперовано-групова, колективна (клас поділяється на групи для виконання кожною з них частини загального завдання);

диференційовано-групова (передбачає організацію роботи груп учнів з різними можливостями, за різними завданнями, що відповідають визначеним можливостям);

ланкова (передбачає організацію навчальної діяльності постійних груп учнів, за характером послідовно-взаємодіюча);

бригадна (передбачає організацію навчальної діяльності спеціально сформованих тимчасових груп учнів, за характером сумісно-взаємодіюча);

індивідуальна (самостійна робота кожного учня за особистим завданням і за самостійно обраним темпом, які залежать від навчальних можливостей і психічних особливостей);

індивідуально-групова (передбачає включення окремих учнів в роботу над оригінальними завданнями при виконанні основним складом класу загального завдання).

3. Основні напрямки та зміст естетичного виховання у позаурочній, позакласній роботі та позашкільних навчальних закладах

Аналіз становлення і розвитку позаурочної, позакласної та позашкільної роботи з дітьми молодшого шкільного віку свідчить про позитивний вплив на творчий розвиток особистості. Сутність позаурочної, позакласної та позашкільної освіти як складової частини системи освіти України визначають специфічні умови її функціонування, а саме: диференційованість, динамічність, гнучкість, мобільність, варіативність, доступність тощо.

Позакласна, позашкільна, позаурочна робота з образотворчого мистецтва поділяється на:

1. Позакласна: гурток художньої творчості, художня студія, мистецькі свята і акції, виставки художніх дитячих робіт, музей декоративно – ужиткового.

2. Позаурочна: екскурсії, години спілкування з образотворчим мистецтвом, факультативні, вікторини, КВК.

3. Позашкільна: художня школа мала академія мистецтв, художня стадія при палаці дітей та молоді.

Естетичне сприйняття творів скульптури передбачає і художнє осмислення: формування вміння бачити, емоційно відгукнутись та усвідомлювати красу, естетичні якості різноманітних явищ і об'єктів природи і тваринного світу, зовнішнього вигляду людини.

4. Сутність, мета, завдання позаурочної, позакласної та позашкільної освіти та виховання.

Мета позаурочного, позакласного та позашкільного навчально-виховного процесу естетико-мистецького спрямування полягає у коректуванні таких педагогічних методик та технологій опанування мистецтва, які могли б якнайповніше допомагати дітям зорієнтуватися і самореалізуватися у складній багатогранній соціокультурній ситуації.

Основні завдання позаурочної та позакласної роботи з молодшими школярами з образотворчого мистецтва окреслюємо такими напрямками роботи:

забезпечення естетичного виховання дітей різноманітними засобами навколишньої дійсності та образотворчого мистецтва;

розвиток інтересу і любові молодших школярів до образотворчого мистецтва, залучення до світу прекрасного;

продовження удосконалення і розвитку знань, умінь та навичок, які сформувалися у процесі уроків образотворчого мистецтва в 1-4 класах;

виявлення і розвиток художніх здібностей, талантів учнів.

Вище перелічені завдання можуть бути успішно розв’язаними, якщо позаурочна та позакласна робота з учнями 1-4 класів естетико-мистецького спрямування проводитиметься в системі, де кожна ланка тісно взаємопов’язана одна з одною, логічно продовжує або завершує інші ланки (див. схему 6).