План

1. Етапи, прийоми і засоби формування історичних понять

2. Визначте етапи формування знань історичних зв’язків. Прийоми і засоби формування знань історичних зв’язків

3. Визначте етапи і засоби формування знань причинно-наслідкових звязків. Прийоми і засоби формування

4. Класифікація історичних понять, їх роль у процесі вивчення історії.

5. Вкажіть основні напрямки самоосвіти вчителя історії

6. Прийоми формування в учнів уявлень про іс-й час і іс-й простір

7. Організація і методика проведення лабораторно-практичних робіт на уроках історії

8. Класифікація історичних фактів, їх роль у процесі вивчення історії.

1. Етапи, прийоми і засоби формування історичних понять

Процес формування конкретно-історичних понять має відбуватись за такими етапами: введення вчителем терміна поняття та його доступного визначення; конкретизація поняття на прикладах; перевірка рівня засвоєння його учнями. Поняття вважається засвоєним, якщо учень може правильно пояснити зміст поняття, дати власне визначення, застосовувати дане поняття при вивченні нових фактів. Як правило, для цього достатньо одного-двох уроків.

Загальноісторичні та соціологічні поняття формуються при вивченні цілої теми, розділу курсу, інколи розвиваються і збагачуються протягом декількох років навчання. Вони можуть формуватись як дедуктивним, так і індуктивним шляхом, однак переважає за відсутністю часу дедукція. Основними етапами такої роботи є:

1) виокремлення на основі розбору і аналізу конкретних фактів сутнісних ознак поняття, введення терміна та визначення поняття на основі цих ознак, конкретизація визначення іншими фактами. Метою цього етапу є первинне сприйняття поняття учнями через пояснення вчителя (тексту), відтворення та запам'ятовування учнями визначення поняття та його ознак. Характер діяльності учнів на цьому етапі -репродуктивний, відтворюючий;

2) розкриття ознак поняття після пояснення вчителя через відтворення школярами конкретних фактів; самостійна конкретизація поняття відомими фактами. Діяльність учнів поступово переходить на рівень перетворення інформації на відомому матеріалі, первинного застосування поняття;

3) застосування поняття та його ознак на основі самостійного порівняння, узагальнення відомих фактів, доведення чи спростування тощо. Вчитель може застосовувати для цього завдання типу: на основі фактів, документа тощо доведіть, що це саме дане поняття; підтвердіть фактами суттєві ознаки даного поняття в історичному явищі; порівняйте дані явища на основі ознак поняття та визначте спільне та відмінне; згрупуйте подібні явища відповідно до ознак поняття тощо. Діяльність учнів ускладнюється, хоча залишається перетворюючою на відомому для них навчальному матеріалі;

4) перенесення (використання, оперування) поняття для самостійного пояснення нових окремих подій, явищ, які вивчаються на уроці. Опрацювання учнем поняття на такому рівні пов'язане з творчо-пошуковою і творчою діяльністю і потребує розвинених пізнавальних умінь учнів і постановки відповідних завдань.


2. Визначте етапи формування знань історичних зв’язків. Прийоми і засоби формування знань історичних зв’язків

Крім понять, складовими історичної теорії є зв'язки та тенденції розвитку суспільства. Розкрити зміст історичних зв'язків та тенденцій розвитку означає встановити внутрішні, суттєві зв'язки між подіями, явищами і процесами, що періодично повторюються та окреслюють певні напрями історичного розвитку.

Зв'язки між подіями і явищами у методиці історії класифікуються за змістом. Відповідно, як правило, виділяються: причинно-наслідкові, хронологічні та локальні.

Причинно-наслідкові зв'язки встановлюються виходячи з того, що одне явище (причина) своїм впливом породжує інше (наслідок). Наприклад, Великі географічні відкриття обумовили розвиток ринкових нідносин, виникнення Реформації та Ренесансу у Європі.

Локальні або просторові зв'язки віддзеркалюють вплив географічних умов на виникнення та розвиток історичних явищ, характер і особин пості протікання історичних процесів. Наприклад, природні умови (Чародавнього Єгипту поступово привели до виникнення іригаційного землеробства.

Хронологічні або часові зв'язки відбивають послідовність чи синхронність виникнення і розвитку історичних явищ і процесів. Так, у Франції за періодом політичної роздрібненості наступив етап утворення централізованої держави, яка переросла в абсолютну монархію; ■априкінці XVIII і у XIX ст. у всіх країнах Європи відбувається промисловий переворот.

Зв'язки подібно до понять розподіляються на конкретно-історичні, иігальноісторичні та всезагальні. Визначення різноманітних зв'язків між історичними явищами і процесами дозволяє окреслити певні тенденції суспільного розвитку в ту чи іншу епоху.

Усвоение системы общеисторических и социологических понятий высокой степени обобщения подводит учащихся к пониманию закономерностей исторического развития. Раскрыть закономерности исторического развития — это значит установить объективные, внутренние, существенные, повторяющиеся связи между историческими явлениями и процессами. Чтобы вычленить эти связи, ученики должны обладать большим запасом фактических знаний на протяжении изучения ряда формаций. Поэтому процесс формирования понимания закономерностей исторического развития длителен и сложен.

Чтобы усвоить закономерности исторического процесса, нужно научиться прослеживать определенные группы связей между историческими явлениями. Первая группа — причинно-следственные связи. Сознательное их усвоение требует четких, конкретных представлений о каждом звене цепи, понимания связи между этими звеньями, умения обобщить последовательные звенья в единую причинно-следствениую цепь. Например, объясняя причины возникновения государства, учитель создает цепь последовательно взаимосвязанных собой образных фактов: усовершенствование орудий труда, повышение производительности труда и появление излишков продуктов, возможность эксплуатации одних людей другими, возникновение классов, образование государства. В дальнейшем обучении процесс установления причинно-след- гткеиных связей усложняется. Раскрываются связи со многими промежуточными звеньями. Старшеклассники учатся применять шания об уже известных связях для объяснения новых причин и следствий. Так, в курсе истории СССР (X кл.) ученикам предлагается не только объяснить причины победы Великой Октябрьской социалистической революции, но и сопоставить их с причинами поражения революции 1905—1907 гг.

Вторая группа — локальные связи. Например, связь между природными условиями и видами хозяйственной жизни в государствах древнего мира, влияние географического положения на развитие определенного района (причины возвышения Москвы в XIV в.) и др. Изучая историю, ученики приходят к выводам, что природные условия оказывают определенное влияние на жизнь общества; что в более древние времена человек больше зависел от природы; что, научившись управлять природой, человек должен ее беречь, охранять. В старших классах обращается особое внимание на вопросы охраны окружающей среды.

Третья группа— временные связи, т. е. установление последовательности или одновременности происходящих событий и процессов в определенный период. Например, закономерность наступления периода феодальной раздробленности или образования централизованных государств на определенном этапе развития феодального общества.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 16

Бесплатная работа

Закрыть

Методика преподавания истории 11

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.