План

1. Методи, прийоми і засоби організації пізнавальної діяльності учнів

2. Методи, засоби і прийоми формування знань історичних фактів

3. Предмет та завдання курсу «Методика викладання історії» у середній школі

4. Компоненти процесу навчання історії в середній школі та його закономірності

5. Норми та критерії оцінювання знань учнів з історії

6. Охарактеризуйте методику використання структурно-логічних схем на уроках історії. Вкажіть етапи роботи вчителя та учнів зі структурно-логічними схемами

1. Методи, прийоми і засоби організації пізнавальної діяльності учнів

Починаючи роботу у 6 класі вчителі як правило використовують два види питань і завдань – образні і смислові. Перші навчають учнів засвоювати і відтворювати в образній формі зовнішні ознаки історичних подій. Другі сприяють формуванню уміння осмислювати сутність фактичного матеріалу, засвоювати теоретичні дані у вигляді історичних понять різної складності.

Деякі вчителі застосовують також запитання і завдання, які спонукають учнів висловлювати свої судження з приводу тих чи інших історичних фактів.

На підставі спостережень було зроблено висновок, що основним початком активізації пізнавальної діяльності учнів є не стимулювання внутрішнього інтересу до історії, а використання зовнішнього впливу у вигляді попередження про наступне опитування. Це означає, що у переважної більшості учнів немає стійкого інтересу до вивчення історії. Для виправлення становища була розроблена спеціальна модель стимуляції інтересу до вивчення історії. В основі її були: картиннє описування, сюжетна розповідь, аналітичне описування. Які почали використовуватися в комплексі з засобами наочності, друкованими історичними текстами, нестандартними уроками. Навчання цим прийома слід починати з показів цих прийомів у своєму поясненні. Школярі отримують завдання спробувати уявити себе в далекому минулому, в ролі історичних персонажів тих часів. Потім в роботу вводяться елементи творчості. Учні мають можливість реалізувати свою схильність до певної фантазії і уяви. Якщо учням складно використовувати ці прийоми базуючись лише на поясненні вчителя і матеріалах підручника, в роботу вводяться фрагменти з документальних джерел і художніх книг історичного характеру.

Позитивний ефект в роботі над прийомом дає читання в класі сюжетних історичних текстів по ролях. Таке читання як елемент ролевої гри допомагає учням зрозуміти смисл сюжету, зміст і етапи розвитку історичних подій.

Прийоми аналітичного описання найкраще використовувати при вивчення знарядь праці, зброї, інших матеріальних предметів, а також виробничих процесів. При цьому необхідно використовувати опору на наочність.

Вчителі досить часто застосовують прийом усного твору на тему яка вивчається з використанням опорних слів і виразів. Учнівські твори повинні аналізуватися в класі. Працюючи з фактичним матеріалом не слід забувати провивчення сутнісних сторін зазначеного матеріалу, що допомагає визначитись із прийомами їх кращого засвоєння і відтворення.

3. Особливості прийомів пізнавальної діяльності на уроках історії у старших класах

При систематичному навчанні прийомам учбової діяльності учні в цілому освоюють у 7-8 класах пізнавальні вміння передбачені програмою. Це створює умови як для засвоєння нових умінь, так і для більш продуктивної роботи з учбовим матеріалом.

Історичні факти у старших класах вивчаються в основному на рівні відтворюючої діяльності. Причиною цього є великий об`єм учбового матеріалу. Отже, втрачаються набуті навики творчо-проблемного освоєння і відтворення учбового матеріалу. Це є великим недоліком. Вихід бачиться у перенесенні значної кількості навчальної інформації на самостійне вивчення, а вивільнений час можна використати у розвивальному контексті, виведенні прийомів роботи на новий проблемно-пошуковий рівень.

Необхідно не втрачати і прийоми образного, емоційного викладення, а, відповідно, вони збережуться і в учнів, що сприятиме підтриманню інтересу до історії.

Використовуючи додаткову літературу, кожний вчитель може конструювати необхідні прийоми образного викладення головних історичних фактів і розвивати відповідні вміння у старшокласників.

При великих обсягах навчального матеріалу займатися розвитком цих умінь досить проблематично, але в ході перевірки і повторення знань і умінь цю роботу необхідно проводити обов`язково. Слід налаштовувати старшокласників, щоб вони в ході підготовки домашніх завдань відтворювали в своїй уяві образи головних історичних персонажів, залучаючи до цього процесу художній історичний вимисел.

У випадках коли образ має значне смислове навантаження, цю його сторону важливо повторювати в ході закріплення знань і умінь. Так після наочно-образного оповідання про розвиток капіталізму у текстильній промисловості Росії необхідно запропонувати учням відтворити на дошці і пояснити схематичні малюнки, що відображають етапи цього процесу.

Це допоможе учням ще раз в образній формі уявити і осмислити найважливіші факти із змісту уроку, а разом з тим повторити використаний вчителем прийом образного вивчення головних фактів.

Теоретичний матеріал в старших класах доцільно вивчати не стільки на відтворюючому, скільки на проблемному, творчо-пошуковому рівнях. Робота на цих більш високих рівнях пізнавальної діяльності ефективно виховує і розвиває учнів, успішно формує їхнє історичне


2. Методи, засоби і прийоми формування знань історичних фактів

Історичні факти вивчаються в часі (за допомогою системи хронології) і в просторі (пізнання історичної географії за допомогою історичної мапи, тобто локалізація фактів).

Пізнання історичних фактів здійснюється через конкретні, емоційно офарбовані образи. А звідси і головне завдання вчителя: створити історичні образи. Для того, щоб сформувати історичні уявлення необхідно знати:

● яка роль фактів у вивченні історії;

● яка класифікація фактів;

● яке співвідношення між фактами;

● якими засобами формуються історичні уявлення.

Пізнання історії починається із засвоєння фактів. Усі факти неповторні, унікальні, вони в минулому. Тому їх пізнання повинно йти шляхом асоціативних зв’язків. Наприклад, щоб у дітей склалася правильна уява про Фороський маяк, його треба порівняти з сучасним маяком. Факти важливі як поодинокі, так і їх сукупність. На основі групи фактів можна виявити суттєві зв’язки, зробити узагальнення.

Історичні факти мають свою класифікацію, їх можна розділити на 3 групи: 1 група: факти – події; 2 група: факти-явища; 3 група: факти – процеси. Факти – події – неповторні, поодинокі факти. Наприклад: Льодове побоїще, Бородінська битва, відміна кріпосного права.

Факти – явища – це факти, які повторюються багато разів. У них відображені риси епохи. Факти – процеси – це ланцюг взаємопов’язаних у часі фактів. Наприклад, буржуазні революції в Європейських країнах XVII –XIX ст.. Висвітлюють революційний процес переходу від феодалізму до капіталізму.

Факти розрізняють також за складністю, об’ємом та значущістю (Схема 6). Історичні факти бувають першого і другого порядку. Якщо подія складна, то її треба розглядати послідовно. Спершу роздивитися факти другого порядку, вони допоможуть зрозуміти сутність події першого порядку. Ступінь висвітлення фактів повинен бути різним. Головні факти, на базі яких формують провідні ідеї курсу, мають бути розкриті повністю. А другорядні факти розкрити стисло. Вивчення одиничних фактів допоможе зрозуміти типові явища (Схема 7).

Важливою проблемою для вчителя історії є проблема співвідношення фактів та узагальнень. Вчителю не можна захоплюватися показом хоч і цікавих, але одних лише фактів. Це приведе до фактології. Не можна вдаватися і в іншу крайність – захоплюватися лише висновками та узагальненнями без спирання на факти. Вирішити цю проблему можна шляхом розумного поєднання фактів і висновків. Вчителю при відборі фактів слід дотримуватися наступної методики:

● факти повинні бути відібрані лише науково достовірні;

● які мають значення для історії;

● конкретні та образні.

При відборі фактів слід враховувати вік дітей. У молодших класах треба, щоб факти були яскравими, образними. У старших класах на базі фактів вчити узагальнювати, формувати переконання. Процес навчання повинен йти від знання фактів до їх систематизації та узагальнення. В цьому складається інструмент пізнання історії. Формування історичних уявлень треба вести:

● від незнання до знання;

● від неповних епізодичних знань до повних, глибоких, систематизованих.

Пізнання фактів йде через раціональну та почуттєву ступені. На почуттєвій основі пізнання відбувається живе споглядання. Тут вчителю треба зробити акцент на словесні та наочні форми навчання. Вчителю необхідно готувати цікаві запам’ятовуючі співвідношення, використовувати мапи, схеми, аплікації, малюнки.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 15

Бесплатная работа

Закрыть

Методика преподавания истории 10

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.