План

1. Визначте методи та прийоми роботи вчителя з наочними засобами навчання

2. Визначте особливості підготовки і проведення уроку семінару

3. Охарактеризуйте основні види самостійних робіт учнів з історії

4. Визначте напрямки розвитку інтересу учнів до вивчення історії

5. Визначте основні методи та прийоми роботи вчителя для реалізації завдань розвитку учнів в процесі навчання історії

6. Визначте методичні особливості формування в учнів навичок здійснення порівняльно-історичного аналізу

7. Визначте особливості підготовки і проведення уроку систематизації і узагальнення

8. Охарактеризуйте проблемно-пошуковий метод навчання.

1. Визначте методи та прийоми роботи вчителя з наочними засобами навчання

Принцип наочності у навчанні сформулював та обґрунтував ще у XVII ст. Я. Коменський, пояснюючи його так: «…усе, що тільки можна уявляти для сприйняття почуттями, а саме: видиме — для сприйняття зором, те, що почуте, — слухом, запахи — нюхом, те, що смакує, — смаком, доступне дотику — шляхом дотику. Якщо будь‑які предмети одразу можна сприйняти декількома почуттями, нехай вони одразу сприймаються декількома почуттями». З того часу застосування цього принципу завжди перебувало в полі зору викладачів і науковців. Наочність - це властивість, що виражає ступінь доступності та зрозумілості психічних образів об'єктів пізнання для пізнає суб'єкта. У процесі створення образу сприйняття об'єкта поряд з відчуттям беруть участь пам'ять і мислення. Образ сприйманого об'єкта є наочним тільки тоді, коли людина аналізує й осмислює об'єкт, співвідносить його з уже наявними у нього знаннями. Наочний образ виникає не сам по собі, а в результаті активної пізнавальної діяльності людини. Образи уявлення істотно відрізняються від образів сприйняття. За змістом вони багатші образів сприйняття, але у різних людей вони різні за виразності, яскравості, стійкості, повноті. Ступінь наочності образів подання може бути різною залежно від індивідуальних особливостей людини, від рівня розвитку його пізнавальних здібностей, від його знань, а також від ступеня наочності вихідних образів сприйняття. Існують також образи уяви - образи таких об'єктів, які людина ніколи безпосередньо не сприймав. Однак вони складені, сконструйовані із знайомих і зрозумілих йому елементів образів сприйняття і уявлення. Завдяки образам уяви людина здатна спочатку уявити собі продукт своєї праці і лише, потім приступити до його створення. Найбільш поширеним типом історичної наочності є картина, а при її відсутності ілюстрація підручника. При роботі з картиною спочатку проводиться підготовка до її сприйняття (назва, автор, зміст демонстрації), потім первинне сприйняття (що? Де? Коли?), Далі - осмислення окремих деталей, їх аналіз і, нарешті, збагачене розуміння цілісної картини на основі встановлених зв'язків між окремими частинами і ракурсами твори і виведення з аналізу деталей. Орієнтуючись на дітей з різними психолого-пізнавальними можливостями (сприйняттям, увагою, уявою і т.д.), вчитель історії може використовувати картини у вигляді зорових опор, матеріалізованих ілюстрацій основних ідей пояснення вчителя, об'єктів порівняння та аналізу, засобів створення емоційного ефекту і джерела організації самостійної роботи учнів. Відповідно до особистісно-орієнтованим підходом виділяється два рівня використання картин на уроці історії: 1) опис твору і витяг з нього інформації, 2) осмислення, оцінка та використання картин у творчій діяльності. На першому рівні передбачено такі особистісно-орієнтовані типи завдань: на ідентифікацію типових представників певного часу (мода, стиль), визначення по деталях місця дії, виявлення основної ідеї автора за сюжетом і деталей.


2. Визначте особливості підготовки і проведення уроку семінару

Семінарські заняття – використовують в старших класах після вивчення основних розділів програми з метою розвитку інтересу до навчального предмету, підвищення ефективності колективної роботи з осмислення й систематизації знань, формування в учнів уміння самостійно здобувати знання. Технологія підготовки і проведення семінарського заняття передбачає певну послідовність дій учителя й учнів, яка включає два етапи.

І. Підготовчий етап:1. Вибір теми семінару, формулювання його мети, завдань, основних і додаткових питань.2. Розподіл пізнавальних завдань між учнями з урахуванням індивідуальних особливостей.3. Підбір основних інформаційних матеріалів.4. Проведення групових та індивідуальних консультацій, перевірка конспектів.ІІ. Основний етап:1. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.2. Мотивація навчальної діяльності.3. Ознайомлення з доповідями, що підготували учні.4. Обговорення доповідей, рецензування відповідей.5. Підведення підсумків.В залежності від складності і об’єму вимог шкільні семінари умовно поділяють на три групи: 1) підготовчі заняття; 2) власне семінарські; 3) міжпредметні семінари.Під час проведення підготовчих семінарів учнів ознайомлюють з новими формами роботи; розвивають уміння самостійно вивчати програмний матеріал, складати план і тези виступу, брати участь в обговоренні питань семінару, вести дискусію. За цільовою спрямованістю підготовчі семінари поділяють на семінари повторення і систематизації знань, умінь і навичок; семінари вивчення нового матеріалу; змішані семінари, які передбачають розв’язання не однієї, а декількох дидактичних цілей.Власне семінарські заняття за дидактичною метою поділяють на семінари вивчення нового матеріалу; семінари узагальнюючого повторення (залік); змішані або комбіновані семінари. За способом проведення (методом) семінарські заняття є таких видів: розгорнута бесіда, диспут, коментоване читання, розв’язування задач, обговорення доповідей, повідомлень, результатів творчих робіт.


3. Охарактеризуйте основні види самостійних робіт учнів з історії

Сучасна школа повинна виховувати у школярів здатність до самостійної навчальної діяльності, самостійного здобування знань, і проявляти такі якості мислення,як самостійність, активність,гнучкість, швидкість. В навчанні історії слід розрізняти: 1) самостійність мислення проявляється при розгляді суті явищ (подій, процесів) й веде до формування переконань; із нею тісно пов’язана й самостійність в використовуванні навичок й вмінь, прийомів розумової роботи, методу пізнання; 2) самостійність характеру, поведінка особистості, котра виражається в умінні поступати у відповідності зі своїми поглядами, до того чи іншому відношенні до оточуючого; З) самостійність поштовху до діяльності, її мотивів; для неї важливі прояви інтересу, ініціативи, творчості; 4) самостійність в практичній діяльності. Не треба забувати, що існує принципова різниця між пізнавальною діяльністю: а) при передачі готових знань; б) при формуванні знань на основі самостійної розумової діяльності учнів. Головним виглядом пізнавальної діяльності учнів за способом передачі готових знань є запам’ятовування, при слабкому прояві розумової активності й самостійності. Під самостійною навчальною роботою розуміють будь-яку, організовану вчителем, активну діяльність учнів, спрямовану на виконання визначеної дидактичної мети в спеціально відведений для цього час: пошук знань, їх осмислення, закріплення, формування та розвиток умінь і навичок, узагальнення та систематизацію знань. Як дидактичне явище, самостійна робота, з одного боку, є навчальне завдання, яке повинен виконати учень, з другого – форма вияву відповідної діяльності: пам'яті, мислення, творчого відображення, поглиблення та розширення сфери дії раніше отриманих знань.Отже, самостійна робота – це такий засіб навчання, який:

у кожній конкретній ситуації засвоєння відповідає конкретній дидактичній меті та завданням;¾ формує в учнів на кожному етапі їх руху від незнання до знань необхідний обсяг та рівень знань, навичок і умінь для розв'язання відповідного класу пізнавальних завдань, поступового просування від нижчих до вищих рівнів розумової діяльності;¾ сприяє виробленню в учнів психологічної готовності до самостійного систематичного поповнення своїх знань і вироблення умінь орієнтуватися в потоці наукової та суспільної інформації;¾ є найважливішим знаряддям педагогічного керівництва та управління самостійною пізнавальною діяльністю учня в процесі навчання.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 13

Бесплатная работа

Закрыть

Методика преподавания истории 6

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.