Зміст

1. Анотація досвіду

2. Зміст

3. Опис досвіду

4. Розробки уроків за темою досвіду

4.1. Урок української літератури у 6 класі. Тема. Позакласне читання. Трагізм сирітської долі малого хлопчика в оповіданні В. Винниченка «Кумедія з Костем»

4.2. Урок української літератури в 11 класі. Тема. «Бу-Ба-Бу»: фатальне коло нашого життя?

4.3. Урок української літератури в 11 класі. Тема. Позакласне читання.

І. Драч «Чорнобильська мадонна». Продовження традицій та народних дум у зображенні матері-страдниці. Своєрідність композиції твору

4.4. Урок української мови у 7 класі. Тема.Способи творення дієслів

4.5. Урок української мови у 6 класі. Тема. Букви –а(-я), -у(-ю) в закінченнях іменників чоловічого роду II відміни

5. Додатки

6. Література 

Формування життєвих компетентностей на уроках української мови та літератури

Опис досвіду

Ми виховуємо учня не як носія знань, а як людину, яка має жити в суспільстві і приносити йому користь.

В. Сухомлинський

Початок XXI століття – час запровадження нової якості життя. Сучасні суспільно-економічні відносини змушують людину виявити активну життєтворчість , мобільність та самостійність.

Сьогодні йдеться про формування людини , здатної приймати відповідальні рішення , критично мислити , творчо вирішувати проблеми , само реалізуватися , а отже , про формування компетентної особистості.

Компетентність – специфічна здатність , яка дає змогу активно розв’язувати проблеми , що виникають у реальних ситуаціях життя. Вона формується в процесі навчання і виховання не лише в школі , а й під впливом сім’ї , друзів , культури. Тому реалізація компетентнісного підходу залежить від освітньо-культурної ситуації , у якій живе і розвивається школяр.

Питання формування компетентностей висвітлено в Концепції загальної середньої освіти , Концепціях мовної та літературної освіти, Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти , нових програмах.

У Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти (2008 р.) основними видами компетентностей , яких потребує життя , є:

- соціальна;

- полікультурна;

- комунікативна;

- інформаційна;

- творчої діяльності;

- саморозвитку та самоосвіти.

Ці життєві компетентності визнані Радою Європи.

Сучасна школа повинна намагатися якомога більше готувати випускника школи до сучасного життя та діяльності. Учні повинні набути таких умінь:

- організовувати власне навчання;

- презентувати власну думку й уважно ставитися до поглядів інших людей;

- досконало володіти рідною мовою;

- уміти виступати публічно;

- розв’язувати проблеми творчо;

- уміти передбачати труднощі й шукати шляхи їх розв’язання;

- адаптуватись до життєвих ситуацій, які постійно змінюються;

- віднаходити інформацію з різних джерел;

- мислити критично і творчо;

- бути комунікабельним у різних соціальних групах.

Тому, зважаючи на вищесказане, вважаю за необхідне працювати над проблемою формування життєвих компетентностей учнів на уроках української мови та літератури.

Впровадження досвіду спрямоване на забезпечення створення умов для розвитку творчої особистості дитини , створення атмосфери співробітництва , взаємодії вчителя та учня , досягнення певного стандарту освіти , позитивну мотивацію учнів до пізнавальної діяльності, виховання потреби самопізнанні , самореалізації та самовдосконалення.

Актуальність проблеми зумовлена сучасними тенденціями у світі, необхідністю сформувати в школярів культуру життєдіяльності , яка дасть їм можливість успішно будувати своє повсякденне життя , адже життєві компетентності учня – це запорука його успішного входження в систему соціальних , економічних , політичних та культурних відносин.

Практична значущість. Важливо нині є не тільки вміння оперувати власними знаннями , а й бути готовим змінюватись й пристосовуватись до нових потреб ринку праці , оперувати й управляти інформацією , активно діяти , швидко приймати рішення , навчатись упродовж життя. Проектуючи творчо своє життя , особистість оволодіває не лише знаннями , а й компетентністю.

Провідна ідея досвіду. Життєві компетентності – це знання , вміння, життєвий досвід особистості , її життєтворчі здатності , необхідні для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального життєвого проекту. Ідея досвіду спрямована на пошук шляхів «навчати навчатися»; розвиток життєвих компетентностей для досягнення успіху; реалізація проблемно – пошукової , дослідницької роботи учнів ; формування творчої особистості; адаптація дитини до умов сучасного життя; підвищення позитивної мотивації учнів до навчання.

Інноваційна значущість полягає у створенні ефективного процесу виховання самодостатньої , з потужним духовним потенціалом людини, здатної самостійно здійснювати життєвий вибір. Вважаємо , що змістовим та організаційним наповненням системи формування життєвих компетентностей учнів повинні бути такі методи та технології навчання, які в центр ставлять самостійну діяльність учня , розвивають критичне мислення та творчі здібності.

Наукову теоретичну базу досвіду становлять публікації відомих науковців – практиків : І. Єрмакова, О. Пєхоти, ( ідеї проектної технології), Савченко О., Паращенко Л. І. Павленко О. І. (впровадження компетентнісного підходу), О. Пометун, Л. Пироженко (ідея інтерактивного навчання), О. Савченко, С. Подмазіна, А. Фасолі (ідеї особистісно орієнтованого навчання ).

Суть досвіду. «У кожній людині є сонце … Тільки не треба його гасити». Цей вислів мудреця Сократа став девізом у проведенні уроків української мови та літератури, що стимулюють розвиток таких життєвих компетентностей учнів: (Додаток 1)

Вважаю, що цей процес більш ефективний , коли діти застосовують свої знання та здібності відповідно до реальних життєвих ситуацій , виконуючи певні соціальні ролі , створюючи проекти , портфоліо тощо. Для цього спрямовую свою діяльність як вчителя-координатора у певному напрямку.

Пропоную алгоритм реалізації життєвих компетентностей учнів на уроках української мови та літератури , які впроваджую в педагогічну практику (Додаток 2).

На основі цього алгоритму планую навчальний процес не тільки як процес засвоєння знань , оволодіння вміннями й навичками , але й процес формування компетентностей кожного учня , виховання його особистості, розвитку його суспільно – соціальної й творчої активності. Для цього створюю відповідні умови на уроках української мови та літератури. Намагаюся урізноманітнити форми роботи так, щоб учні відчули необхідність своєї присутності на заняттях , щоб виховати у них любов до свого предмета , бажання вчитися та самовдосконалюватися.

На уроках української мови та літератури не лише даю дітям знання ,а й навчаю бачити головне , робити висновки , самостійно здобувати знання, відкривати для себе щось нове, щоб потім адаптуватися в суспільстві та творчо працювати. Для цього формую в учнів такі вміння:

-прочитавши твір, уміти визначити проблеми , які порушуються , самостійно та критично їх аналізувати;

-уміти працювати з текстом твору, добирати факти, художні деталі , аналізувати їх , робити висновки й узагальнення;

-працювати в колективі над розв’язанням проблеми, поставлених однокласниками;

-користуватись знаннями , одержаними поза школою (радіо, телебачення, інтернет);

-уміння правильно говорити й писати;

-добирати мовно-виражанні засоби відповідно до мети і ситуації спілкування;

-уміння створювати власні висловлювання.

Формування комунікативної компетентності – одне головних завдань формування адаптованої до сучасних умов людини. Ця компетенція формується в умовах безпосередньої взаємодії , тому є результатом досвіду спілкування.

Для формування комунікативної компетентності учнів на уроках використовую різні види мовленнєвої діяльності: аудіювання , письмо, говоріння , читання.

Розвиваю вміння коректно вести навчальний діалог. Практикую різні за характером діалогічні висловлювання: діалог-обмін думками , діалог –розпитування , діалог-спонукання , діалог етикетного характеру.

Пропоную дітям ситуацію: уявіть собі , що одна людина робить іншій певну послугу, а та висловлює вдячність. Розіграйте цю ситуацію як розмову двох осіб. Або , змоделюйте випадок , який найчастіше трапляється у нашому житті на тему «У громадському транспорті», «У магазині»…

Навчаю школярів створювати монологічні висловлювання різних типів , стилів , жанрів , доцільно й правильно використовувати засоби мови для їх побудови. Практикую письмові завдання такого змісту: «Яку майбутню сім’ю я сподіваюсь мати ? », « У чому полягає сенс життя ? », « Яким я бачу своє майбутнє? », « Що потрібно для щастя людині? ».

Ефективним засобом формування комунікативної компетентності вважаю ситуативні завдання, які використовую у певній послідовності з урахуванням теми , змісту , етапу уроку, підготовленості класу. Так, наприклад, на уроці за темою «Усна відповідь на лінгвістичну тему» пропоную учням наступну ситуацію: «Уявіть, що ваші батьки зацікавилися, для чого вам вчити словосполучення?».Дайте усну відповідь на поставлене запитання.

На уроках рідної мови використовую текстовий матеріал з елементами новизни , який відповідає віковим особливостей дітей , є цікавим для них , викликає бажання вчитися. Навчаю знаходити свої помилки та помилки товаришів , самостійно аналізувати їх , аргументувати свої міркування.

Уроки літератури є плодотворним ґрунтом для формування умінь вести бесіду, вирішувати проблемні завдання. У кожному творі є художня деталь , яка збудить уяву читачів , змусить задуматись , провести аналогії з сучасним життям.

Так , вивчаючи твір В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», пропоную написати листа Яві та Павлуші (на вибір учня) , дати їм цінні поради. Діти залюбки виконують такі творчі завдання.

На уроках української літератури пропоную учням уявити себе журналістами, взяти інтерв’ю у батьків на теми, пов’язані з вивченням того чи іншого художнього твору. Наприклад, як би вчинили ваші батьки, уявляючи себе на місці матері й батька героїні поеми Т. Шевченка «Катерина».

Корисним засобом формування комунікативної компетентності є дискусія , у процесі якої діти розмірковують , вчаться аргументовано доводити свою думку, шукають істину. Наприклад , обговорюючи новелу В.Винниченка «Момент», запитую в учнів: «Чи може щастя бути миттєвим?». Такі завдання мають виховний вплив на школярів, бо так їм доводиться задумуватися над багатьма питаннями, які хвилюють людину.

Проводжу нестандартні уроки, що розвивають комунікативні вміння: урок-подорож, урок-суд, урок-творчий звіт, прес-конференція тощо.

Все це забезпечує уміння усної мовленнєвої діяльності, спрямовує на розвиток умінь слухати й розуміти сприйняте на слух, уміння говорити, спілкуватися, а також уміння читати й писати, уміння презентувати свою роботу, адаптацію в мовному середовищі.

Творча компетентність – це знання, уміння, навички, ставлення, необхідні для успішної творчої діяльності та можливість використати їх у житті на практиці.

Для формування творчої компетентності учнів застосовую методи продуктивного навчання, креативні методи, які дозволяють пізнавати світ, створювати власну освітню продукцію. Серед таких методів є:

Метод емпатії (перевтілення): учні мають можливість осягнути почуття іншої людини (Уявіть, що ви – Женя , герой твору В. Гуцала «Олень Август». Що б ви зробили для здійснення своєї мрії? ).

Метод порівнянь (Пригадайте химерний кораблик із повісті В.Близнеця «Звук павутинки». Що спільного він має з образом човника у повісті М. Стельмаха «Гуси – лебеді летять»?).

Метод придумування (Напишіть власне закінчення оповідання Г. Тютюнника «Дивак»).

Метод евристичних питань на прикладі повісті А. Чайковського «За сестрою»:

У чому полягає план порятунку сестри Ганнусі, придуманий Павлусем?

Що Павлусь попросив в Ібрагіма замість подарунка? Чому?

Як це характеризує хлопця?

Чи очікували ви на таке закінчення твору?

Пропоную учням на уроках української мови вправи, які, окрім творчих здібностей, розвивають образне мислення, художнє бачення світу, розширюють словниковий запас, сприяють кращому засвоєнню семантики слів :

дописати віршовані рядки;

дібрати якнайбільше означень до поданого слова (наприклад: день – похмурий, незабутній, …) чи якомога більше дієслів, які б поєднувались із словами (наприклад: вітер дме, завиває, співає …);

«зазирни у словник » (у мову вчителя поступово вводяться незнайомі слова, значення яких учень розкриває сам);

реклама прочитаної книжки (скласти рекламу на твір А. Дімарова «Друга планета»);

словесне малювання (кольорами зобразити настрій героя Павлика з оповідання С. Черкасенка «Маленький горбань»);

написати твір за початком (наприклад, «Падав торішній сніг…»).

Формування творчої компетентності сприяє використанню елементів рольової гри під час аналізу літературного твору. Наприклад:

-рольове читання казки І. Франка «Фарбований лис» від слів «Тоді Лис перший заговорив до них ласкаво…» до слів «… Та за таким царем ми проживемо віки вічності, мов у Бога за дверима»;

-розіграти діалог між Федьком та Толею, героями оповідання В. Винниченка «Федько - Халамидник».

Такі завдання допомагають розвивати творчі здібності школярів і спонукають їх глибше усвідомити зміст твору.

Прийнятою вважаю таку модель творчої особистості учня :

Характеристики работы

Диплом

Количество страниц: 63

Бесплатная работа

Закрыть

Формирование жизненных компетентностей на уроках украинского языка и литературы

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.