Социально-психологические и психолого-педагогические черты и свойства характера современного учителя начальной школы

Характеристики работы

Диплом

Количество страниц: 129

Платная работа

Цена: 700.00грн.

Заказать работу

Соціально-психологічні та психолого-педагогічні риси і властивості характеру сучасного вчителя початкової школи, використання інтерактивних форм і методів у навчально-виховному процесі

Зміст 

Вступ. 4

Розділ І. Психолого-педагогічний портрет вчителя початкової школи та сукупність професійно обумовлених вимог у теорії педагогічної освіти. 11

1.1. Теоретичні основи формування особистості вчителя, як психолого-педагогічна проблема. 11

1.2. Соціально-психологічні риси і властивості характеру сучасного вчителя початкової школи. 17

1.3. Основні функції професійної діяльності вчителя початкової школи та вимоги до нього. 47

Розділ ІІ. Структурна модель системи підготовки вчителя початкової школи та її психолого-педагогічна характеристика. 55

2.1. Використання інтерактивних форм і методів навчання в ході реалізації навчальних програм в початкових класах. 55

2.2.  Підготовка майбутніх вчителів початкових класів до мовної освіти молодших школярів засобами комп’ютерних ігор. 86

2.3. Підготовка майбутніх вчителів до превентивного виховання дітей молодшого шкільного віку: основи технології 100

Висновки. 110

Список використаної літератури. 113

Додатки. 124

Вступ

Соціальне значення та гуманістична сутність професії вчителя здавна привертали увагу багатьох вчених. У працях великого чеського педагога Я.А. Коменського стверджується, що посада вчителя є кращою за усі інші. На думку німецького педагога А. Дістернева, хороший вчитель повинен досконало володіти своїм предметом, любити свою професію й дітей. Справжній вчитель твердо й неухильно втілює свої педагогічні принципи, ніколи не відступає від своїх вимог. Видатний російський педагог К.Д.Ушинський справедливо вважав, що справа вчителя — скромна зовні — є однією з найвеличніших справ в історії людства.

Цінували вчительську професію також О.Г. Герцен, Д.І. Писарев, Марко Вовчок, Леся Українка тощо. Л.М. Толстой вважав, що основні риси народного вчителя це — любов до педагогічної праці, до дітей, а також педагогічна майстерність, або “талант”. Він навіть запропонував ієрархію професіоналізму вчителя: якщо вчитель любить свою справу, то він буде хорошим вчителем; якщо вчитель любить дітей, як тато або мати, то він буде кращим ніж той вчитель, який прочитав усі книги, але не любить ні своєї справи, ні своїх учнів; якщо учитель поєднує у собі і любов до справи, і любов до учнів, то він — досконалий учитель.

Цінний внесок у розвиток педагогічної думки на Україні дали видатні українські письменники, а також викладачі багатьох навчальних закладів. Г.С. Сковорода свого часу боровся проти схоластики та обмеженості мислення частини викладачів. Т. Г. Шевченко з любов'ю писав про високе покликання вчителів, що метою свого життя вважали самовіддане служіння народу. Велику увагу проблемам учителів у школах Галичини приділяв І.Я. Франко. Б.Д. Грінченко, вчителюючи в с. Олексіївка, уклав рукописний український буквар і книгу для читання.

Цікаву “технологію” педагогічної майстерності розкривають досвід й твори видатного українського педагога А.С. Макаренка. Він стверджував, що педагогічна майстерність не є притаманною лише талановитим людям. Цій справі потрібно навчати, як і будь-якій іншій. “Майстерність — це те, чого можна домогтися. Будь-який вчитель, шо працював більш або менш довго, — майстер, якщо він не ледар. І кожний з молодих педагогів, буде обов'язково майстром, якщо він не залише нашої справи, а наскільки він оволодіє майстерністю, — залежить від особистого натиску”[ 67, c.40 ].А.С. Макаренко застерігав, що учні простять своїм вчителям і строгість, і сухість, і навіть прискіпливість, але не простять поганого знання справи. Більш за все цінують вони педагога за майстерність, кваліфікацію, золоті руки, глибоке знання предмета, ясний розум.

Невичерпним джерелом прикладів професійного застосування ділових рис вчителя є праці видатного українського ученого-педагога й практика — В.О. Сухомлинського, який чітко висловив своє педагогічне кредо: “Що найбільш головним було у моєму житті? Без роздумів відповім — любов до дітей”. Для В.О. Сухомлинського щира любов до дітей і справжня педагогічна культура — нерозлучні поняття. У поняття педагогічної культури вчителя В.О. Сухомлинський вкладав дуже глибокий зміст. Перш за все це знання навчального метаріалу, далі — різноманітність методів вивчення дитини, що в свою чергу, вимагає знань в психології: “... без міцної психологічної основи немає психологічної культури” [116, с. 121]. Істотною ознакою психологічної культури, за В.О. Сухомлинським, є додержання вчителем норм педагогічної етики, поглиблення гуманістичного аспекту у вихованні школярів. Нарешті, ще одна важлива складова частина педагогічної культури вчителя, недостатній розвиток якої завжди викликав занепокоєння В.О. Сухомлинського, — це мовна або у більш широкому розумінні — комунікативна культура.

Важливо теоретично вибудувати психолого-педагогічну модель вчителя початкової школи та вказати на шляхи її реалізації в сучасних умовах.

Відповідно до нової філософії освіти вчитель в сучасних соціокультурних умовах вбачається не просто транслятором науково-культурного й професійного досвіду (з цим успішніше можуть справлятися новітні інформаційні технології), тим більше носієм незаперечної істини, яка має бути засвоєна студентом. Центральний тягар в синкретичній (діалогічній) культурі припадає на індивідуальність та індивідуальну свідомість, визнанні права на власну думку та позицію іншого, незалежно від соціально-рольової позиції, яку він обіймає.

Актуальність дослідження. Формування естетичної свідомості людини є одним із найважливіших завдань сучасної школи. Велика роль у цьому питанні належить предметам початкової школи і вчителю, які сприяють розвитку естетичної активності особистості, почуттів, смаків, що реалізуються у творчій діяльності.

У Державній національній програмі “Освіта” (“Україна XXI століття”), Національній доктрині розвитку освіти акцентується увага на культуротворчих аспектах, що передбачає прилучення учнів до літератури, музики, образотворчого мистецтва, здобутків української та світової культури, формування художньо-естетичної освіченості, збагачення духовного світу підростаючого покоління. Державні вимоги до рівня знань передбачають знання про спільні закономірності розвитку різних видів мистецтв і розуміння значення літератури та культури для духовного розвитку людства.

Існуюча сьогодні практика виховання чуттєвої сфери школяра страждає однобокістю і безсистемністю. Це стосується і старшокласників, і молодших школярів.

Уроки літератури(в початкових класах читання) в школі сьогодні є одним із найважливіших засобів формування естетичної культури школярів, якщо мистецтво слова органічно поєднується з іншими видами мистецтв: музикою, кіно, театром, архітектурою, образотворчим мистецтвом.

Проблема формування естетичних почуттів багатоаспектна. Древня китайська філософія, в межах якої формувалося естетичне знання, вважала моральні та естетичні почуття, зокрема почуття прекрасного, піднесеного, опорою у формуванні духовного світу особистості. Античні мислителі (Аристотель, Платон) зробили спробу класифікувати естетичні почуття, і вже вони задавалися питаннями, які почуття можна вважати гідними людини, які – добрими, чи можна почуття виховувати.

Психологічні аспекти проблеми формування естетичних почуттів відображено у працях Б.Ананьєва, Л.Виготського, Г.Костюка, А.Леонтьєва, О.Лука, С.Рубінштейна, П.Симонова, Б.Теплова, П.Якобсона, Р.Арнхейма, У.Джемса, К.Ізарда, Я.Рейковського.

Набутки психології, філософії, естетики стали теоретичною базою для розвитку педагогічних ідей в галузі естетичного виховання і науковими засадами для нашого дослідження.

Видатні педагоги минулого (А.Дістервег, Я.Коменський, Г.Песталоцці, В.Стоюнін, В.Водовозов, В.Острогорський, К.Ушинський, С.Русова) вважали мистецтво одним із важливих засобів впливу на розвиток дитини. Сучасною педагогічною думкою (Н.Волошина, Б.Лихачов,І.Любинський, Н.Миропольська, Л.Печко, Б.Степанишин, М.Таборідзе, Т.Цвелих, Г.Шевченко, А.Щербо) розроблено теорію і практику естетичного виховання школярів на естетико-культурологічних засадах.

Педагоги О.Бандура, Б.Кабалевський, Є.Квятковський, М.Каган, Б.Лихачов, О.Мазуркевич, В.Сухомлинський, Г.Шевченко, Б.Юсов обґрунтували принципи взаємодії мистецтв як засобу інтенсифікації педагогічного процесу.

Проте, незважаючи на значну кількість праць, не знайшли належного розкриття такі питання:

- соціально-психологічні риси і властивості характеру сучасного вчителя початкової школи, основні функції професійної діяльності вчителя початкової школи;

- використання інтерактивних форм і методів у навчально-виховному процесі;

- підготовка майбутніх вчителів початкових класів до мовної освіти молодших школярів засобами комп’ютерних ігор;

- підготовка вчителя до превентивного виховання дітей молодшого шкільного віку;

Зазначені фактори зумовили вибір теми магістерського дослідження “Модель сучасного вчителя початкової школи та технологія забезпечення її реалізації”.

Об’єктом дослідження є сучасний вчитель початкової школи, та особливості формування його професійної діяльності.

Предметом дослідженняєсоціально-психологічні та психолого-педагогічні риси і властивості характеру сучасного вчителя початкової школи,використання інтерактивних форм і методів у навчально-виховному процесі.

Гіпотеза дослідження:технологія забезпечення реалізації моделі сучасного вчителя початкових класів будеефективною за умов:

– пріоритетності естетико-культурологічного компонента в навчанні;

– цілеспрямованого виховання в учнів початкових класів зацікавленого ставлення до різних видів мистецтв як одного із шляхів духовного збагачення;

– чіткого визначення методів, прийомів і форм роботи у навчально-виховному процесі

Мета дослідження – з’ясувати модель сучасного вчителя початкової школи та технологію забезпечення її реалізації.

Для досягнення мети та перевірки гіпотезибуло поставлено такі завдання, головними з яких є:

- розглянути соціально-психологічні риси і властивості характерусучасного вчителя початкової школи, основні функції професійної діяльності;

- простежити, як вчитель початкових класів використовує засоби комп’ютерних ігор;

- проаналізувати використання інтерактивних форм і методів у навчально-виховному процесі;

- дослідити підготовку вчителя до превентивного виховання дітеймолодшого шкільного віку ;

- з’ясувати теоретичні основи формування особистості вчителя, як психолого-педагогічну проблему.

Методи дослідження:

Теоретичні: ретроспективний та системний аналізфілософської, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої, літературознавчої та методичної літератури для вивчення стану теоретичної розробки проблеми, порівняльний аналіз навчальних програм та шкільних підручників, узагальнення педагогічного досвіду для визначення теоретико-методичних засад дослідження; метод теоретичного моделюваннязастосовано для визначення предмета, об’єкта, гіпотези дослідження.

Емпіричні: діагностичні методи (бесіди з учителями і учнями), обсерваційні методи (педагогічні спостереження, самоспостереження й аналіз уроків, аналіз творчих робіт; експериментальні методи (педагогічний (констатувальний і формувальний) експеримент для з’ясування ефективності розробленої моделі та її впровадження.

Експериментальна база дослідження. Експериментальне дослідження здійснювалося у ЗОШ №2, м. Рівного. Дослідження проводилось протягом двох етапів.

На першому етапі вивчалася філософська, естетична, психолого-педагогічна, мистецтвознавча та методична література з проблеми дослідження, визначалися вихідні теоретичні положення: об’єкт, предмет, мета, завдання, методи дослідження.

На другому етапі визначалися теоретичні засади дослідження, розроблялося та теоретично обґрунтовувалося питання моделі сучасного вчителя початкової школи, опрацьовувалися результати дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

– вперше теоретично обґрунтована модель сучасного вчителя початкової школи та технологія забезпечення її реалізації;

– виявлено та обґрунтовано педагогічні та методичні умови ефективної роботи з формування естетичних почуттів учнів початкових класів: доцільний вибір методів, прийомів і форм роботи для забезпечення ефективного навчання, опорні знання з різних предметів і формування загальнонавчальних умінь;

подальшого розвитку набули інтерактивні форми і методи та їх роль у навчально-виховному процесі;

– визначено критерії сформованості естетичних почуттів учнів молодших класів, які виявляють рівень опанування теоретичними знаннями про естетичні категорії і естетичні почуття та оволодіння практичними вміннями.

Теоретичне значення полягає у науковому обґрунтуванні та визначенні теоретичних засад педагогіки.

Практичне значення дослідження. Сформульовані положення, висновки, методичні рекомендації можуть бути використані на заняттях вчителями початкових класів, під час читання лекцій для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів початкової школи, у практиці викладання курсу педагогіки у ВНЗ для студентів педагогічнихфакультетів.

Структура та обсяг роботи. Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи – 123 сторінки та додатки. Бібліографія містить152 найменування.

Закрыть

Социально-психологические и психолого-педагогические черты и свойства характера современного учителя начальной школы

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.