Инновационные технологии обучения истории и перспективы внедрения их в современной школе

Характеристики работы

Диплом

Количество страниц: 70

Платная работа

Цена: 700.00грн.

Заказать работу

Зміст 

Вступ. 3

Розділ І. Теоретичні засади інноваційного навчання історії. 10

1.1. Характеристика сучасних технологій навчання історії 10

1.2. Технології повного засвоєння навчального матеріалу. 19

1.2.1. Засвоєння навчального матеріалу на основі удосконалення контролю і рейтингової оцінки результатів навчання. 22

1.2.2. Засвоєння навчального матеріалу на основі модульної організації навчального процесу. 26

1.3. Технології розвивального навчання. 31

1.3.1. Проблемне навчання та методика його застосування в сучасній школі 34

1.3.2. Розвивальна технологія на основі індивідуалізації навчання. 39

Розділ II. Впровадження нових педагогічних моделей навчання історії. 45

2.1. Інтегровані уроки та їх місце в процесі викладання. 45

суспільних дисциплін. 45

2.2. Модель навчання історії у грі 48

Висновки. 60

Список використаних джерел. 63

Вступ

Реформування сучасної освіти триває, втілюються в життя основні положення Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, які підпорядковані головній меті – створенню умов для розвитку і самореалізації кожної особистості.

Вивчення історії є одним з найважливіших чинників формування свідомості народу. „Без знання минулого неможливо сформувати уявлення про сучасне”, справедливо наголошував видатний український історик і державний діяч Михайло Грушевський. Яким чином має вдосконалюватися вивчення історії у ХХІ столітті? Якими мають бути нові підходи до вивчення історії в цілому?

Національна доктрина розвитку освіти України наголошує на необхідності забезпечення переходу до нової гуманістично-інноваційної філософії освіти.

Реалізація цього завдання багато в чому залежить від усвідомлення вчителями сутності нових завдань і уміння їх втілювати у власній діяльності. Сьогодні вже кожен учитель відчуває необхідність орієнтації навчання на розвиток особистості учня, але не кожен ще знає, як це робити, як втілити це на практиці. Розв’язання цієї проблеми безпосередньо залежить від того, наскільки швидко відбуватимуться зміни у свідомості самого вчителя, наскільки швидко він усвідомить необхідність переходу від предметно-орієнтованого до особистісно-орієнтованого навчання.

Таким чином, нові підходи до вивчення історії ХХІ століття повинні базуватися саме на особистісно-орієнтованому навчанні, а всі педагогічні технології мають бути спрямовані на виховання соціально адаптованого, свідомого громадянина України, здатного творчо й виважено розв’язувати проблеми у процесі самореалізації особистості. Формування історичної свідомості, має стати безпосередньою метою шкільної історичної освіти.

Реалізація цих нових завдань освіти потребує нових підходів, звернення до особистості учня з її потребами та інтересами. Такий підхід у педагогічній літературі дістав назву гуманістичного або пошукового, в основу якого покладено ще одну метафору - сприйняття навчального процесу як вільного зростання, розвитку живої істоти. Відповідно до нього основними завданнями учителя є сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів, створення умов для їх самонавчання, а не пасивне підкорення вимогам вчителя.

Успіхи реалізації нових завдань, вимог, проблем великою мірою залежать від учителя, його здатності творчо розв’язувати ті завдання, які висуває життя сьогодні. Зокрема це – проблема якості уроків, проведення яких неможливе без урізноманітнення їхніх форм і методів. Визначальною особливістю сучасного розвитку методичної науки є пошук нових підходів, за яких пріоритет надається особистісно–суб’єктивному фактору в створенні відповідних педагогічних технологій. Досвід педагогічної праці доводить, що впровадження у навчально-виховний процес нетрадиційних підходів до проведення уроків що пов’язане, насамперед, з перенесенням акценту викладання на цілеспрямоване навчання, тобто визначення структури і змісту навчально-пізнавальної діяльності школяра.

Інноваційна методика навчання, включаючи зміст предмета, його мету і завдання, враховуючи виховні та пізнавальні можливості школярів, має на меті максимально активізувати організацію навчального процесу, забезпечити оновлення змісту уроку, активізувати пізнавальну діяльність учнів. Інноваційні методи створюють умови для моделювання навчальних ситуацій, які формують у школярів уміння та навички класифікувати й узагальнювати матеріал, застосовувати зіставлення та аналогії, робити висновки, давати об’єктивні оцінки історичним подіям у конкретних життєвих ситуаціях.

Для правильного розуміння і вирішення проблем, що виникають у зв’язку з впровадженням в сучасну систему шкільної історичної освіти інноваційних технологій навчання, конче необхідний аналіз узагальнення та творче осмислення й використання досвіду, що нагромаджений як в Україні так і за її межами з даної проблематики. Оскільки сучасна система освіти кардинально змінюється той перебувають в постійній зміні технології навчання. В цих умовах для вчителів-практиків важливо знати яка із технологій навчання є найбільш ефективною. Від застосування нових технологій залежать результати навчання за якими оцінюють як роботу вчителя так і роботу дітей в цілому. Саме це обумовило вибір теми дипломної роботи - ”Інноваційні технології навчання історії та перспективи впровадження їх в сучасній школі”.

Об’єкт дослідження - шкільна історична освіта в Україні.

Предмет дослідження - інноваційні технології навчання шкільної історичної освіти.

Мета – розкрити роль та місце інноваційних технологій навчання на сучасному етапі розвитку шкільної історичної освіти.

Об’єкт, предмет і мета зумовили його основні завдання:

- охарактеризувати стан використання та впровадження в практику інноваційних технологій навчання на сучасному етапі розвитку шкільної історичної освіти;

- розкрити зміст, та значення технологій повного засвоєння навчального матеріалу та розвивального навчання;

- з’ясувати вплив інноваційних технологій навчання на якість виконання програмних вимог сучасних курсів шкільної історії;

- показати переваги інноваційного навчання над традиційним навчанням історії.

В процесі виконання дипломної роботи використано ряд наукових методів, які забезпечили глибоке і якісне дослідження поставленої проблеми. Синтез і теоретичні узагальнення використані нами при обробці фактичних матеріалів наукових праць відомих вітчизняних та зарубіжних дидактів, публікацій у педагогічній періодиці. За допомогою порівняльного аналізу навчально-методичної літератури з’ясувалися особливості використання інноваційних технологій та моделей навчання на сучасному етапі розвитку шкільної історичної освіти. При узагальнені фактичного матеріалу, систематизації результатів дослідження, укладання висновків, використовувалися узагальнюючий аналіз та метод систематизації. За допомогою аксіологічного методу був проведений відбір матеріалу та його оцінка.

В дипломній роботі використано: 1) наукові праці відомих вітчизняних та зарубіжних дидактів; 2) публікації у педагогічній періодиці; 3) навчально-методичну літературу.

Серед багатьох праць особливої уваги заслуговує книга К.О.Баханова „Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі”[9]. В ній український дидакт розглядає проблеми моделювання процесу навчання історії в загальноосвітній школі. Зокрема, ним зроблена спроба висвітлити інноваційні системи, технології та моделі навчання у вітчизняній і зарубіжній школі. Він дає загальну характеристику традиційної та інноваційної системи навчання, розкриває недоліки системи традиційного навчання та демонструє переваги інноваційного навчання. Велику увагу приділяє К. Баханов лабораторній системі навчання історії. Важливого значення надає навчанню у співробітництві та Вальдорфській педагогіці. Автор на сторінках книги робить аналіз технологій повного засвоєння навчального матеріалу, розвивального навчання та модульно-розвивальної технології. Звертає увагу на використання моделей навчання історії в школі. Найважливішими серед них виділяє: модель навчання у грі, навчання у дискусії, сугестопедичну модель навчання.

Одну з класифікацій освітніх технологій запропонував вчений з Ярославля Г.К.Селевко. У своїй книзі “Совремённые образовательные технологии” [78].

Використовуючи цю працю, ми здійснили аналіз деяких педагогічних технологій. Автор системно аналізує педагогічні технології, висуває велику кількість критеріїв класифікації. Ці ж самі проблеми привернули увагу відомого педагога-новатора з Донецька В.Шаталова. В своїх наукових розвідках: „Эксперимент продолжается” [104], „Навчати всіх, навчати кожного” [105], „Точка опоры” [106], „Методические рекомендации для работы с опорными сигналами по истории 7 кл” [107], він розкриває зміст інноваційного навчання, а також демонструє технологію інтенсифікації навчання на засадах схемно-знакових моделей навчального матеріалу та технологію інтенсивного навчання.

До педагогічних технологій на основі ефективності організації управління процесом навчання звернувся вчитель хімії з Одеської області Н.П.Гузик. В своїй роботі „Развитие интелектуальных умений на уроках истории в контексте комбинированой системы организации учебно-воспитательного процесса” [28], відобразив основні компоненти та переваги технології диференційованого навчання, яка дістала назву” Комбінована система”. Слід зазначити також, що цій темі присвятили свої роботи: К.Я.Вазина. „Модульное обучение” [15], В.О.Огнев’юк, А.В.Фурман „Принцип модульності в історії освіти” [62], І.І.Бабин ”Модульна організація процесу навчання в загальноосвітній середній школі” [6], Е.В.Сковин „На путях обновления” [88]. В своїх наукових працях вони обґрунтовують доцільність використання модульного навчання – як процесу засвоєння навчальних модулів в умовах певного дидактичного циклу. Дидактик-прибічники модульного навчання описують модульну технологію навчання не як замінник комбінованого уроку або уроку вивчення нового матеріалу, а як універсальне явище, уроку взагалі. Технології розвиваючого навчання вивчали, розробляли і досліджували також такі науковці як О.Я.Савченко. „Дидактика початкової школи” [77], Л.С.Виготський.”Педагогическая психология” [17], И.Я.Лернер „ Методы обучения” [50], «Проблема познавательных задач в обучении основам гуманитарних наук и пути ее иследования» [51], „Учебный предмет, тема, урок” [52], відомий методист Н.Дайрі „Основное усвоить на уроке” [31], „ Как подготовить урок истории” [32]. В своїх працях Н.Дайрі наводить розробки уроку з теми „Куликовська битва”. В методичних розробках він показав, що основою розвиваючого навчання є самостійна робота учнів над проблемно логічним завданням. На відміну від Дайрі Лернер дотримувався іншої думки, він вважав, що розвиток мислення учнів відбувається під час самостійного розв’язування учнями системи проблемних завдань. Взагалі більшість дидактів які займалися таким питанням як розвиваюче навчання дотримувалися гіпотези, висунутій Л.С.Виготським про те, що знання є не кінцевою метою навчання, а всього лише засобом розвитку дитини. Саме ця гіпотеза розроблена і обґрунтована більшістю з них.

Велику увагу дослідженню та впровадженню інноваційних технологій навчання історії приділяли українські дидактики Л.І.Мочкіна, Т.С.Рурко „Нестандартні уроки з історії України” [60], А також В.І.Малафіїк „Урок в сучасній школі: питання теорії і практики” [56]. В своїх наукових працях вони звертають увагу на використання різних видів навчання, особливо тих, що активізують процес пізнання історичних знань, дають змогу розв’язати відповідні виховні та розвивальні завдання уроку. Вище згадані вчені досліджували також і методи інноваційного навчання.

Проблематика інноваційного навчання знайшла місце і в роботах зарубіжних педагогів таких як Дж.Дью ”Моє педагогічне кредо” [35], „Школа й общество” [36], А.Маслоу „Самоактуализация личности й образование” [55],К.Поппер “Відкрите суспільство та його вороги” [72], Р.Бернс “Развитие Я – концепции и воспитание” [10], Б.Л.Ливер ”Обучение всего класса” [54] і ін.

Ці роботи цікаві для нас тим, що згадані автори розглядають також досить широкий спектр проблем, що мають відношення до інноваційного навчання. Вони пропонують значно більший перелік моделей і технологій навчання з посиланням на досвід сучасної школи. Питання інноваційного навчання розглядалися в публікаціях педагогічної преси і зокрема в часописах:” Історія в школі”, „Історія в школах України”, ”История”, ”Школьние технологии”, „Педагогические технологии и технологическая культура”, „Рідна школа”, „Педагогика”, „Шкільний світ”, „Директор школи” та ін. У вище перерахованих виданнях вміщені публікації К.Баханова, С.М.Семенова, Т.Чубукова, Г.К.Селевка, А.О.Пинского, Ф.Смітта, К.Роджерса, І.Підласого, Л.Даниленка, А.Головатенка, М.В.Вашуленка, О.Фідрі, В.М.Сотниченка, О.Осмоловської, Г.О.Сиротенка, та ін. Згадані нами автори висвітлюють такі проблеми: сугестія і сугестопедія у навчальному процесі, навчання історії за комбінованою системою Гузика, рейтингова система оцінювання результатів навчальної діяльності учнів, модульно-розвивальна система на уроках історії, питання оцінювання знань на уроках історії, авторська технологія формотворень знань, інформаційно-розвиваючі блоки як один із засобів індивідуалізації навчання історії, інноваційна освітня діяльність базові потреби дитячої особистості та ряд інших проблем.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому що у дипломній роботі:

- проаналізовано стан використання та впровадження в практику інноваційних технологій навчання сучасних курсів шкільної історії;

- розкрито зміст та значення технологій повного засвоєння навчального матеріалу та розвивального навчання;

- розкрито переваги інноваційного навчання над традиційним.

Достовірність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечуються глибоким теоретичним аналізом проблеми, ретельним вивченням стану впровадження інноваційного навчання в практику сучасної школи; відповідністю використаних методів, меті, та завданням дипломної роботи.

Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. 

Закрыть

Инновационные технологии обучения истории и перспективы внедрения их в современной школе

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.