Организация производства продукции на предприятии
Зміст
Вступ
Розділ 1. Виробнича потужність та виробнича програма підприємства
1.1. Виробнича потужність підприємства
1.2. Розробка річного плану виробництва на підприємстві
1.3. План організаційно-технічних заходів на підприємстві
Розділ 2. Використання виробничої потужності підприємства та організація додаткового виробництва продукції
Розділ 3. Розробка плану організаційно-технічних заходів на підприємстві та їх вплив на показники виробничої діяльності
Висновки
Список використаної літератури
1.3. План організаційно-технічних заходів на підприємстві
Організація функціонування виробничої системи підприємства передбачає виконання наступних завдань:
- узгодження виробництва з динамікою попиту на продукцію;
- організація матеріально-технічного забезпечення виробничого процесу;
- планування матеріальних потреб виробництва;
- оперативно-календарне планування;
- диспетчерський контроль виробничої діяльності;
- організація забезпечення необхідного рівня якості продукції.
Оперативно-календарне планування є досить важливим для реалізації ефективної виробничої діяльності в умовах ринку.
Головна мета функціонування системи оперативного управління виробництвом на підприємстві – це конкретизація плану випуску продукції у часі й просторі, забезпечення безперервного контролю та регулювання виконання цього плану.
Оперативне управління визначає, де й коли мають виконуватися операції по виготовленню деталей, складанню виробів тощо, як вони виконуються та що треба зробити для досягнення оперативної мети.
Головним завданням оперативно-календарного планування і регулювання виробництва є координація роботи всіх ланок підприємства щодо виробництва і випуску готової продукції у заданому асортименті й обсягах у встановлені строки з належною якістю при ефективному використанні виробничих ресурсів та існуючих потужностей.
Однією з головних функцій оперативного управління є планування, базову процедуру якого утворює оперативно-календарне планування (ОКП). Воно є завершальним ланцюгом усієї системи планування на підприємстві й першою фазою в системі оперативного управління.
Основна мета ОКП – забезпечити технологічно послідовну, чітку та організаційно узгоджену роботу всіх підрозділів підприємства, що потрібно для якісного і вчасного виконання планових завдань з випуску продукції.
Ця мета досягається шляхом взаємоузгодження та забезпечення ритмічності ходу виробництва, безперебійності роботи всіх підрозділів, планомірного завантаження обладнання, скорочення виробничих циклів та обсягів незавершеного виробництва.
Загальна система оперативно-календарного планування і регулювання охоплює такі підсистеми:
- функціональну – визначає коло функцій системи оперативного управліннявиробництвом у межах певного часу на рівні підприємства;
- по елементну – характеризує елементи системи оперативного управління: структуру управлінського персоналу; математичне забезпечення завдань планування й регулювання виробництва; склад та величину технічних засобів; календарно-планові нормативи; планово-облікові одиниці; склад і зміст планово-облікової документації; характер та напруженість інформаційних потоків.
-організаційну – характеризує структуру й організацію системи оперативно-календарного планування і регулювання на рівні: підприємства (диспетчерський відділ); цеху (виробничо-диспетчерське бюро); виробничої дільниці (диспетчерський і планово-управлінський персонал).
На основі показників поточного плану процедура ОКП на підприємстві здійснюється в три етапи: об'ємне, календарне й оперативно-поточне.
На етапі об'ємного планування показники поточного плану деталізуються упросторовому розрізі шляхом рівномірного і пропорційного розподілу виробничоїпрограми підприємства в об'ємному (трудовому) та натуральному виразі міжцехами, дільницями й робочими місцями.
На етапі календарного планування – об'ємний план розподіляється у часі йпросторі з визначенням на основі календарно-планових нормативів термінів початку і закінчення виготовлення окремих деталей, вузлів і виробів, тобто планові завдання підприємству й виробничим підрозділам розробляються на декаду, тиждень, добу, зміну, годину.
Плани доводяться до виконавців і взаємо узгоджуються по вертикалі та горизонталі за всіма напрямами взаємозв'язків елементів виробничого процесу.
Таким чином, кожен виконавець отримує свій календарний план, який взаємо узгоджений з іншими. Однак якщо внаслідок яких-небудь причин один із підрозділів (або виконавців) відхилиться від плану, то виробнича система може перейти в нестійкий стан, тому на третьому етапі оперативно-поточного планування здійснюється постійний контроль за відхиленнями і ліквідовуються їх причини та наслідки, що є вже функціями диспетчерування.
Обов'язковою умовою ефективного функціонування системи й оперативно-календарного планування і регулювання виробництва є наявність нормативної бази, яка включає
а) календарно-планові нормативи – тривалість виробничого циклу, розмір партії і величину випередження, періодичність запуску продукції у виробництво, наявність заділів та ін.;
б)норми матеріалоємності – витрати сировини й напівфабрикатів, матеріалівна одиницю продукції;
в)норми використання виробничих потужностей – продуктивність обладнання, коефіцієнт змінності;
г)норми матеріальної забезпеченості виробництва – норми технологічних,внутріцехових і міжцехових запасів сировини, напівфабрикатів, інструменту таоснащення.
РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОДАТКОВОГО ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ
2.1. Розрахунок виробничої потужності підприємства
Розрахунок виробничої потужності підприємства є найважливішою частиною обґрунтування плану виробництва продукції. На основі величини виробничої потужності визначаються об’єми випуску продукції, виявляються резерви росту виробництва i складається баланс виробничої потужності.
Виробнича потужність розраховується на основі таких даних:
- номенклатура та структура виробництва продукції;
- кількість одиниць обладнання, яке знаходиться на балансі підприємства;
- корисний фонд часу роботи обладнання;
- трудомісткість продукції, яку планується виробляти;
- прогресивні технічно обґрунтовані норми продуктивності обладнання;
- дані звітності про виконання норм виробітку.
Величина потужності технологічно однорідного обладнання визначається за формулою:
(2.1.1)
де n – кількість одиниць однорідного обладнання, шт.;
КФРЧ–корисний фонд робочого часуобладнання, год.;
Квн – коефіцієнт виконання норм виробітку;
Тє – трудоємність обробки одиниці виробів, год.
Корисний фонд робочого часу одиниці обладнання залежить від режиму роботи підприємства та часу простоювання обладнання i визначається за формулою:
КФРЧ = НФРЧ - Тпрост. (2.1.2)
де НФРЧ – номінальний фонд робочого часу одиниці обладнання, год.;
Тпрост – час простоювання обладнання у планово-попереджувальних ремонтах, год.;
Розрахунок виробничої потужності підприємства є найважливішою частиною обґрунтування плану виробництва продукції. На основі величини виробничої потужності визначаються об’єми випуску продукції, виявляються резерви росту виробництва, обгрунтовуються плани розвитку підприємства.
Виробнича потужність розраховується на основі таких даних:
– номенклатура та структура виробництва продукції;
– кількість одиниць обладнання, яке знаходиться на балансі підприємства;
– корисний фонд часу роботи обладнання;
– трудомісткість продукції, яку планується виробляти;
– прогресивні технічно обґрунтовані норми продуктивності обладнання;
– коефіцієнт виконання норм виробітку.
Виробнича потужність дільниці визначається за формулою
(2.1.3)
Розрахунок виробничої потужності підприємства є найважливішою частиною обґрунтування плану виробництва продукції. На основі величини виробничої потужності визначаються об’єми випуску продукції, виявляються резерви росту виробництва, обгрунтовуються плани розвитку підприємства.