Зміст

Вступ

Розділ 1. Виробнича потужність та виробнича програма підприємства 

1.1. Виробнича потужність підприємства

1.2. Розробка річного плану виробництва на підприємстві

1.3. План організаційно-технічних заходів на підприємстві

Розділ 2. Використання виробничої потужності підприємства та організація додаткового виробництва продукції

Розділ 3. Розробка плану організаційно-технічних заходів на підприємстві та їх вплив на показники виробничої діяльності 

Висновки

Список використаної літератури

Оскільки ритмічність виробництва має виключно велике значення для підвищення його ефективності, покращення якості продукції і всієї роботи, необхідно більш детально розподіляти річний обсяг виробництва та реалізації продукції по кварталах і місяцях.

Розподіл річних завдань по кварталах (місяцях) необхідно здійснювати з врахуван­ням наступних факторів:

1) встановлених договорами строків поставки продукції споживачам;

2) збільшення випуску продукції за рахунок приросту і покращення використання виробничих потужностей, а також за рахунок заходів, передбачених планом інновацій;

3) терміна введення в дію нових потужностей та обладнання;

4) забезпечення рівномірного завантаження всіх виробничих підрозділів;

5) підвищення серійності (масовості) виробництва;

6) кількості робочих днів у кожному кварталі;

7) можливого вибуття основних виробничих засобів, а також зупинення окремих агрегатів, ділянок та цехів для ремонту обладнання;

8) зняття з виробництва застарілих видів продукції, які не відповідають своїми техніко-економічними показниками сучасному рівню розвитку науки і техніки, і таких, що не користуються попитом, та їх заміна на нові;

9) сезонності і змінності роботи (надходження сировини)

10) сезонності збуту продукції.

У масовому і багатосерійному виробництві, коли споживання продукції не несе се­зонного характеру (наприклад, виробництво хлібобулочних виробів, будівельних мате­ріалів), розподіл виробничої програми по планових періодах проводиться пропорційно кількості робочих днів. В інших випадках розподіл завдань проводиться з врахуван­ням термінів постачання продукції споживачам.

Виробнича програма повинна формуватися з урахуванням ресурсів підприємства й одержання найкращих результатів, тобто бути оптимальною.

Оптимальна виробнича програма – це програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за прийнятим критерієм.

Оптимізація виробничої програми проводиться з метою:

- планування оптимальної структури номенклатури продукції;

- визначення максимально можливого обсягу виробництва продукції та економічної межі нарощування виробництва.

Обсяг виробництва продукції у натуральних вимірниках встановлюється на основі обсягу поставок:

ОВі = ОПі – Гп(з) + Гк(з),(1.10)

де ОВі – обсяг виробництва і-того виду продукції в натуральних одиницях;

ОП – обсяг поставок (обсяг продажів) і-того виду в натуральних одиницях;

Гп(з), Гк(з) – запаси готової продукції на складі відповідно на початок і на кінець планового періоду в натуральних одиницях.

Запаси готової продукції на початок планового періоду визначаються за їх фактичною величиною на кінець звітного періоду. Величина запасу готової продукції на кінець планового періоду визначається виходячи із терміну зберігання продукції на складі і тривалості планового періоду:

Гк(з) = (ОПі*Тзбер.і)/Д,(1.11)

де Т – середній термін зберігання і-того виду продукції на складі, днів;

Д – тривалість планового періоду, днів.

Однак, натуральні вимірники не дозволяють визначити загальний обсяг та структуру виробництва на багато профільних диверсифікованих підприємствах, розрахувати витрати та прибуток підприємства від реалізації продукції.

План поставок пов'язаний із показниками обсягу реалізації та випуску продукції в натуральному вигляді. Залежність вказаних показників і порядок їх розрахунку можуть бути виражені формулою:

ОПпі = РПпі – Зві= Гі+ Згсі – Зві,(1.12)

де ОПпі – плановий обсяг поставки готової продукції і-того найменування споживачам;

РПпі – плановий обсяг реалізації продукції;

Зві – зміна залишків відвантаженої, але не оплаченої продукції на початок і кінець планового періоду;

Гі – план випуску готової продукції і-го найменування;

Згсі – зміна залишків готової продукції на складі на початок та кінець планового періоду.

Для узагальнюючої характеристики виробничої діяльності підприємства, окремих галузей та промисловості в цілому визначається обсяг продукції у вартісному вигляді. Ос­новними вихідними даними при цьому є випуск продукції в натуральному вигляді та ціни.

Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрішньозаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва. Розглянемо деякі з них.

Товарна продукція – це загальна вартість усіх видів готової продукції, робіт та послуг виробничого характеру, що буде підготовлена до реалізації. До обсягу товарної продукції належить готова продукція, послуги, капітальний ремонт свого підприєм­ства, ремонтні роботи, напівфабрикати та запчастини на сторону, капітальне будівниц­тво для непромислових господарств власного підприємства, роботи, пов'язані з освоє­нням нової техніки, тара, що не входять до гуртової ціни виробу.

Обсяг товарної продукції (ТП) визначають за формулою:

ТП = ∑Nі*Ці + Р,(1.13)

де Nі – випуск продукції і-того виду в натуральних одиницях;

Ці – гуртова ціна підприємства одиниці виробу і-того виду, грн.;

n– кількість виробів продукції, що виготовляється на підприємстві;

Р – вартість робіт та послуг, що виготовляється на підприємстві.

Товарна продукція планується у діючих і порівняльних цінах. Розрахунок товарної продукції в діючих цінах необхідний для визначення обсягу продажу, у порівняльних цінах товарна продукція визначається для розрахунків динаміки та обсягу виробницт­ва, інших показників.

Роботи і послуги невиробничого характеру не належать до товарної продукції (на­приклад, капітальний ремонт будівель, послуги транспорту підприємства і науково-дослідні та проектні роботи стороннім споживачам тощо).

До валової продукції (ВП)належить уся продукція у вартісному виразі, незалежно від ступеня її готовності. Цю величину визначають за формулою:

ВП = ТП – (НЗВп – НЗВк) – (Іп – Ік),(1.14)

де НЗВп, НЗВк – вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на поча­ток і кінець планового періоду, грн.;

Іп, Ік – вартість інструменту для власних потреб на початок і кінець планового періоду, грн.

Реалізована продукція (РП) – це продукція, яка відвантажується споживачеві, і за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства-постачальникаабо мають надійти у зазначений термін. Обсяг реалізованої продукції визначається за формулою:

РП = ТП + (Гп – Гк) + (ВВп – ВВк),(1.15)

де Гп, Гк –залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець планового року, грн.;

ВВп, ВВк – залишки відвантаженої продукції, за яку час оплати не настав, і про­дукція на відвантаження, що зберігається у покупців відповідно на початок та кінець планового періоду, грн.

Чиста продукція (ЧП) – це вартість створена на підприємстві. Чиста продукція може бути обчислена як сума основної та додаткової заробітної плати працівників підприєм­ства з відрахуваннями на соціальні заходи і прибутку. Чиста продукція розраховується за формулою:

ЧП = ТП – (М + А),(1.16)

де М – матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.;

А – сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн.

Величина незавершеного виробництва у вартісному вигляді (НЗВ) визначається за формулою:

НЗВ = (N*С*Тц*Кнз)/Д,(1.17)

де N– кількість виробів в натуральних одиницях;

С – собівартість одного виробу, грн.;

Тц – тривалість циклу виготовлення одного виробу, робочих днів;

Кнз – коефіцієнт наростання затрат при виготовленні виробу.

До складу незавершеного виробництва входять заготовки, деталі, комплекти, які знаходяться на різних стадіях виробничого процесу та підлягають наступній об­робці або складанню, а також вироби у складанні та на випробуваннях.

Зміна залишків незавершеного виробництва в складі валової продукції планується при значному збільшенні обсягу виробництва в плановому періоді порівняно зі звітним, знятті з виробництва окремих видів продукції, створенні запасу при переході на випуск нових виробів зі значною тривалістю виробничого циклу.

Забезпечення безперебійної та ритмічної роботи підприємства вимагає створення нормативної величини незавершеного виробництва, що обумовлена необхідністю наявності визначеної кількості на­півфабрикатів на кожному робочому місці, в процесі їх переміщення.

Обсяг незавершеного виробництва впливає на результати роботи підприємства, оскільки він потребує обігових коштів, а це негативно позначається на економічному стані підприємства. В той же час, забезпечує нормальний хід виробничого процесу, Його безперервність і ритмічність. Тому величина незавершеного виробництва повин­на підтримуватись на оптимальному рівні.

Величина незавершеного виробництва на початок планового періоду визначається на основі даних про його наявність на кінець звітного періоду.

В масовому виробництві на величину незавершеного виробництва продукції впливають наступні фактори: число робочих місць; кількість виробів, що одночасно знаходяться на одному робочому місці; спосіб передачі деталей з однієї дільниці на іншу; план виробництва та собівартість одиниці продукції.

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 55

Бесплатная работа

Закрыть

Организация производства продукции на предприятии

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.