Процесс производства

1. Процес виробництва.

Виробництво - це процес створення чого-небудь, вироблення яких-небудь речей, а також це й відтворення самого життя людей, оскільки при цьому забезпечуються засоби їхнього фізичного існування, а також реалізація і розвиток власних здібностей. У процесі виробництва взаємодіють праця і природа, тобто це така людська діяльність, яка спрямована на створення матеріальних і духовних благ для задоволення потреб людини. Існує поняття „праця”, але воно не тотожне поняттю „виробництво”, оскільки виробництво - це процес праці, яка має завершений, результативний характер, така праця є продуктивною, а засоби її здійснення виступають засобами виробництва. Може також статися, що праця мала місце, але продукт з якихось причин не створено - таке виробництво має незавершений характер.

Виробництво як процес суспільної праці складається з таких фаз:

безпосереднього виробництва,

розподілу,

обміну,

споживання.

У кожний певний момент у процесі виробництва створюються блага, тобто має місце праця і здійснюються її витрати, і у такий спосіб відбувається формування вартості вироблюваних благ. З точки зору створення конкретних благ (корисностей) процес виробництва є продуктивною силою, яка сама себе створює. Коли він пов'язаний з формуванням вартості продукції, яка виявляє себе в обміні витратами праці, втіленими в різних благах з метою їх привласнення, цей процес виступає як розгортання певних економічних виробничих відносин (соціальних та організаційно-економічних).

Процес виробництва - це взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин, які перебувають у єдності, але відносно незалежні у своєму розвитку. Останній може бути як еволюційним, так і стрибкоподібним.

Важливою особливістю процесу виробництва є створення не тільки матеріальних, а й нематеріальних благ та послуг, значення яких в сучасних умовах значно зросло.

Виробництво оперує своїми засобами. Наприклад, є фактори (чи засоби) виробництва сільськогосподарського призначення або такі, що належать до промисловості чи її підгалузей – наприклад, легка промисловість, машинобудування. Робітники як фактори виробництва можуть бути зайняті в матеріальному чи нематеріальному виробництві.

Види факторів виробництва дуже різноманітні і є об'єктивною підставою суспільного поділу праці. Як відомо, первинними факторами виробництва були земля і праця, та з розвитком цивілізації з'явилися й інші речові фактори виробництва, але також похідні від землі. Останні є результатами праці, продукцією виробничого призначення. Обидва типи факторів виробництва - і засоби виробництва, і робоча сила - мають єдине призначення: вони є продуктивними силами, силами дії людей на природу з метою створення благ. Працівник створює засоби виробництва, визначає їхнє призначення і використовує їх в процесі праці. Речові фактори виробництва функціонують як засоби оснащення трудової діяльності людини, примноження її продуктивної сили, а функція робітника як особистого фактора виробництва полягає у використанні своєї робочої сили в процесі праці як діяльності, спрямованої на зміну предметів і сил природи з метою задоволення своїх потреб.

Пасивною частиною засобів праці, значення якої від цього не зменшується, є засоби виробничої інфраструктури, що виконують функцію забезпечення загальних умов виробництва: будівлі, приміщення, шляхи сполучення, засоби зв'язку, інформації та інші комунікаційні системи. Предмет праці як друга частина засобів виробництва - це річ (природна чи вироблена попередньою працею), на яку спрямована праця людини і з якої вона як з матеріальної субстанції виробляє майбутній продукт.

Процес виробництва передбачає об'єднання людей певним чином між собою та з відповідними речовими факторами виробництва. У характері поєднання факторів виробництва відображається сукупність соціально-економічних рис тієї чи іншої економічної системи, її виробничих відносин, а у способі поєднання їх - конкретно-історична комбінація засобів виробництва та робочої сили, порядок їх застосування, тобто особливості продуктивних сил. У характері відбивається соціально-економічне, а у способі - організаційно-трудове поєднання факторів виробництва. Першому відповідають економічні відносини (виробництво, розподіл, обмін, споживання), в основі яких знаходяться відносини власності або майнові; другому - організаційно-трудові відносини (спеціалізації, кооперації, наукової організації праці, дисципліни, ресурсного забезпечення, реалізації результатів праці, управління стандартами, якістю тощо), які походять з відносин організації безпосереднього використання факторів виробництва як елементів продуктивних сил.

Існують методи підвищення ефективності виробництва. Воно може бути підвищене за рахунок як збільшення використаних факторів, так і повнішого їх використання, тобто екстенсивним або інтенсивним шляхом. Все більшого поширення набуває інтенсивний шлях. Процес інтенсифікації виробництва означає більш повне використання його факторів, їхнє якісне удосконалення, а також поліпшення технологій використання продуктивних можливостей їх та відповідне зменшення ролі простого кількісного нарощування факторів, не пов'язаних з суттєвим поліпшенням їхнього застосування.