Политическая культура современной молодежи

У межах громадянської діяльності, в якій засоби культури використовуються виходячи ізсмислових установок та ціннісних диспозицій, має місце особистий вибір форм культури, яківиступають як значущі. Він слугує чинникомформування субкультур – просторових системміжособистісної комунікації, об’єднаних за смисловою близькістю та згідно індивідуальних особливостей особистостей на тлісуб’єктивно обраних елементів культури, що формують спільне семантичне поле.

Політична участь – це дії, за допомогоюяких рядові члени будь-якої політичної системивпливають або намагаються впливати на результати її діяльності. У цьому змісті участь у політиці розуміється в якості одного з засобів,використовуваних людиною для досягненнясвоїх власних, індивідуально усвідомлених цілей. Причому дана форма реалізації особистих потреб формується в процесі взаємодії індивідаз урядом, органами влади, іншими політичнимиінститутами і силами. Протилежністю до політичної участі є політична неучасть. Аналіз політичних процесів у демократичних країнах виявив те, що неучасть є показником не тількипасивності або переконаності громадян у тому,що їхній голос нічого не змінить, але й поваги і довіри людей до своїх представників. Так, у багатьох демократичних країнах Заходу широкіможливості контролю громадськості за правлячими колами, традиції публічної критики дійвлади в ЗМІ, відбір професійно підготовленихосіб для керівництва і управління знижує ступень повсякденного залучення громадян у політичний процес. Іншими словами, в умовах високої гарантованості своїх політичних і цивільнихправ люди досить раціонально ставляться доформ участі в політиці, довіряючи правлячимколам здійснювати повсякденні функції поуправлінню державою і суспільством і залишаючи за собою право контролю і оцінки їхньоїдіяльності на виборах і референдумах.

Є два типи політичної участі – електоральнаповедінка і абсентеїзм.

Однією з форм політичної участі є молодіжні студентські рухи, які мають свою історію становлення та розвитку в Україні. Молодіжні рухивиникають в процесі соціально-економічного та соціально-політичного розвитку суспільства і їхзміст та форма діяльності значною мірою відбивають соціокультурну, історичну, демографічну, політичну та інші специфіки кожної окремоїкраїни, кожної окремої ситуації. Особливостімолодіжного руху окремих країн визначаютьсясутністю політичної системи та адаптацією державної політики до потреб молоді.

Молодіжні рухи – це вид політичної участі, яка окрім них включає в себе голосування на місцевих та національних виборах і референдумах, участь у прийнятті рішень, участь у виборчих кампаніях, членство у політичних партіях, у групах тиску, у політичних демонстраціях, акціях протесту, інших формах громадянської непокори.

Політична системаУкраїни вступила в нову фазу свого розвитку.Демократичні інституції поступово закріплюютьсвої позиції. Підвищується рівень політичноїкультури всього населення України і молодізокрема. Нові умови дають широку можливість розвитку молодіжної ініціативи, самореалізації молодого покоління. Молодіжнийрух – це масова організована соціально-політична активність, спрямована на реалізацію як специфічних вимог і цілей молодого покоління, так і цілей інших громадськихгруп, об’єктивні інтереси яких відповідаютьінтересам молоді. Організована політичнаактивність виявляється у формі участі молоді у широких соціальних рухах. Вузькоцільові рухи, як правило, мають чітко обмежену молодіжну базу та спрямованість навідбиття безпосередніх інтересів молоді.Зазнаючи впливу провідних політичних рухів і партій, вони, разом з тим, являють собою самостійні ідейно-політичні утворення.Дотаких рухів можна віднести, наприклад, рухшколярів і учнів вузів за академічні права,різного роду виступи під прапором культурних перетворень. Вузькоцільові рухи являють собою необхідну та важливу форму боротьби молоді за свої соціально-економічніінтереси.

Молодіжні рухи часто співпрацюють із політичними партіями, є їх філіями і підрозділами, або ж конкурують із ними за можливість реалізації політичних, тобто владних, інтересів і амбіцій. Основний момент єдності партії з її молодіжною організацією полягає у єдності їх ідеологічних платформ. Молодіжна організація веде свою роботу, вирішує свої проблеми і одночасно співпрацює з партією, та готує себе для майбутньої політичної роботи в ній. У свою чергу політичні партії домагаються вирішення проблем, які є у молоді, та відстоюють інтереси членів молодіжних організацій, зокрема в Парламенті. В Україні значна кількість партій мають свої молодіжні філії та організації, які ідеологічно орієнтуються на них.Окрім цього партії за допомогою своїх програм намагаються забезпечити підтримку молоді навиборах, проголошуючи соціальну спрямованість власної молодіжної політики.

Також сучасна партійна молодіжна політика передбачає автономність, а під час іповну незалежність молодіжних структур. Так, наприклад, повністю автономно існують Республіканська християнська молодь, Молодіжна організація республіканців України, Молодий Рух, Соціалістичний конгрес молоді, Народно-демократична ліга молоді, Ленінська комуністична спілка молоді України тощо.Загальновідомим фактом є те, щомолодь завжди була і є ресурсом, засобомдосягнення цілей для старшого поколінняеліти. Навіть якщо так, чи не можуть сучаснівпливові молодіжні громадсько-політичні організації таким же чином дивитися на старше покоління еліт? Адже влада і одними, і другими розцінюється як найвище соціальне благо, навколо якого розгортається боротьба. Поки старше покоління утримує владу, формується інше, молодше, амбіціозне, з новими силами, якев процесі боротьби займає активну позицію.

Молодіжні об’єднання, які є самостійними ідейно-політичними утвореннями, які висувають політичні вимоги, класифікують за домінуючим у сучасному світі типом приватновласницьких і суспільно-економічних відносин на ультраліві, ліві, лівоцентристські, центристські, правоцентристські, ультраправі. У 1999 р. виникли перші молодіжні політичні партії. Політична партія виникає тоді, коли соціальна верства, група усвідомлює необхідність політичної самоорганізації задля захисту своїх інтересів та участі у виробленні державних рішень.У нашому випадку частина молоді як соціально-демографічна групаусвідомила необхідність політичного оформлення своїх інтересів у вигляді створення власних партій. До молодіжних партій належать партія ― «Молода Україна», організація політичногорозвитку – «Молодіжна партія України», партія― «Нова генерація». Ці політичні організації складаються переважно з молоді і заявляють проготовність захищати інтереси молодого покоління (як першочергове завдання). На прикладі розроблених сучасними вченими класифікацій молодіжних рухів як форм політичної участі молоді ми можемо простежити як на протязі років – кінець ХХ початок ХХІ ст. – змінювалися умови і форми участі молоді у політичних процесах.

Узагальнюючи наявні дослідження цієї проблематикиМ. Головатий виокремлює принципи, які лежать в основі політичної активності молоді:

– принцип участі вказує на те, що суб’єктом політичної активності, насамперед, учасником розробки і реалізації державної молодіжної політики, мають бути самі молоді громадяни, їх об’єднання, організації. Практика державотворення в Україні потверджує правомірність дотримання такого принципу, бо принцип участі передбачає обов’язкове входження самої молоді у всі владні структури, політичні об’єднання й організації активну роботу в них.Тут важливе значення має те, у який спосіб у державі ведеться робота щодо підготовки майбутніх фахівців усіх галузей життєдіяльності суспільства – економіки, культури, освіти тощо.

– принцип гарантій. Згідно з ним держава має надавати всім молодим громадянам певний перелік державних соціальних послуг, які стосуються освіти, виховання, духовного і фізичного розвитку, професійної підготовки і працевлаштування.Подальшийрозвиток особи, її самореалізація – то насамперед зусилля самоїлюдини. її самовдосконалення. Його можна стимулювати різнимиспособами, в тому числі кредитуванням, системою раціональнихпільг, визначенням і заохоченням кращих і кращої діяльності.