План

1. Вступ

2. Основна частина

- Естетичне оздоблення іграшок з деревини

- Найбільші осередки виготовлення українських народних іграшок

- Функція народних іграшок

- Різновиди іграшок

- Види іграшок виготовлених з деревини

- Історія народних іграшок

3. Висновки

4. Додатки

5. Список використаних джерел

1. Вступ

На уроках з праці ми розробляємо проект під назвою: «Українська народна дерев’яна іграшка». Для цього треба знайти деяку інформацію з інформаційних джерел щодо історії виготовлення іграшки, їхніх різновидів, функцій, тематики, тощо. Одним з найкращих інформаційних джерел є Інтернет. Саме там можна знайти найбільше інформації про данний виріб.

Українська народна іграшка – дуже цікавий виріб який налічує багату історію та різновид. Народні іграшки були найулюбленішою розвагою в дитинстві не тільки наших дідусів, батьків але й в наш час.


2. Основна частина

Історія народних іграшок

Перші іграшки виникли вже дуже давно. Під час розкопок були виявлені іграшки ще давнього Єгипту і стародавнього Китаю. Вже у той час іграшки відрізнялися різноманітністю, але звичайно вони значно поступаються сучасним.

На території України найдавніші прототипи іграшки виявлені в с. МезинКоропського району Чернігівської області. Це були фігурки пташок, вовкачи собаки, виготовлені з мамонтового бивня приблизно 25 тис. років тому.

Мали вони обрядове значення.

УIV—III тис. до н. е. трипільці виготовляли керамічні жіночі статуетки,різноманітні фігурки тварин (овець, коней, биків та ін.) та їх дитинчат,які символізували плодючість. В могильнику на території Львівськоїобласті археологами знайдено ліпні порожнисті фігурки пташок, що згодомтрансформувалися в іграшки-свищики.

Дитячі іграшки давніх слов'ян (дерев'яні коники, качечки) знайдено підчас розкопок на Наддніпрянщині. Датовані вони приблизно X — початком XII ст. У той час побутували і так звані технічні іграшки: луки, мечі, дзиґи.У дохристиянський період іграшки переважно зображали священних тварин, птахів, фантастичних істот, що свідчить про їх зв'язок з язичницькимкультом, народною міфологією. Після прийняття християнства іграшкиздебільшого використовували з ігровою та декоративною метою. Однак деякіз них зберегли ритуальний характер і дотепер (ялинкові прикраси доНового року, святкові кульки тощо).

Від українських іграшок періоду XIV—XVIII ст. майже нічого незбереглося. Однак етнографи стверджують, що виготовлення забавок неприпинялося ні в XIV, ні в XVI століттях. У другій половині XVIII ст.внаслідок розвитку в Україні ярмаркової торгівлі розпочалося масовевиробництво забавок на продаж. Жодний ярмарок не обходився без глинянихкоників, баранчиків, півників, маленького посуду, ляльок — «пань»,розписаних орнаментом, прикрашених кольоровою глиною і покритих прозороюполивою.

Розквіт кустарного іграшкового промислу припадає на середину XIX ст.

Найбільше виготовляли забавок на Наддніпрянщині, Поділлі, Прикарпатті.

Серед тогочасних іграшок Наддніпрянщини кінця XIX ст. — дерев'янікухлики для зачерпування рідини, дерев'яні ляльки, маленькі моделіпобутових речей (іграшкові товкачики, тачівки, рублі, оздобленірізьбленням), дзиґи, вітрячки та ін. Популярними були механічні забавкиз відповідними руховими елементами — вирізані фігурки попарно з'єднанихпланками ведмедів, ковалів, ткачів; головоломки для дітей — так званівелика і мала мороки. Велика морока складалася з двох довгих і дванадцяти коротких кілочків, що утворювали на основній осі три хрестоподібні конструкції, а мала — із чотирьох однакових кілочків, зв'язаних у хрестик. Щоб їх розібрати, а потім скласти, необхідно було виявити кмітливість і винахідливість.

У XIX — на початку XX ст. на Волині діяли два найбільших осередкивиготовлення керамічних іграшок (с. Вишнівець та Великий КунинецьТернопільської обл.). Образи іграшок були традиційними (ляльки з птахами, свійські тварини, вершники), однак порівняно з подільськими вишнівецькі забавки витонченіші та барвистіші.

Наприкінці XIX ст. на Львівщині (с. Стара Сіль), виникли рідкісні вукраїнському народному мистецтві сюжети — «танок» і «колисочка». Першийзображує жінку і чоловіка у танці. Свищик «колисочка» має вигляд«колиски на кружалах», у якій лежить дитина. Окрему групу забавок становлять керамічні тарахкальця («хихички»), відомі ще з часів трипільської культури, — порожнисті кульки завбільшки з гусяче яйце, прикрашені оздобленнями (сонце, півмісяць та ін.).

На Гуцульщині вівчарі ліпили іграшки з плавленого овечого сиру.

Випасаючи овець, вони виготовляли казкових оленів, баранчиків,фантастичних півників, коників, а повернувшись із полонини, дарували їхдівчатам і дітям. Згодом цим почали займатися жінки, і в XIX ст.виготовлення іграшок із сиру стало домашнім промислом. Найбільшими осередками цього промислу були села Брустурів, Річка, Сні-давка і Шепіт теперішньої Івано-Франківської області.

Першим збирачем і дослідником української народної іграшки був священик із Суботова Марко Грушевський (1865-1938), родич відомого історика Михайла Грушевського. У 1904 р. було опубліковано його працю "Дитячі забавки та ігри усякі. Зібрані по Чигиринщині Київської губернії".

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 17

Бесплатная работа

Закрыть

Украинская народная деревянная игрушка

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.