Ювелирные Пересопницы княжества

Вступ

Зараз Пересопниця - невелике село на правому березі р. Стубли за 20 км на захід від м. Рівного. Про його багату історію свідчать лише рештки земляних укріплень княжої фортеці та різноманітні старовинні речі, які часто знаходять місцеві жителі на городах і навколишніх полях. За писемними джерелами виділяються два періоди, коли Пересопниця відігравала помітну роль в історії України. Про перший період розповідають літописи, він датується XII-XIII ст. і належить до епохи Київської Русі, в цей час Пересопниця стала містом і була центром удільного княжіння в Погоринні. Другий період належить до литовсько-польської доби, у другій половині XV – на початку XVII ст. село Пересопниця було відоме передусім завдяки розташованому тут монастирю Різдва Пречистої Богородиці.

У письмових джерелах Пересопниця згадується, починаючи з 1149 р. Протягом 1149 – 1246 рр. руські літописи 18 разів повідомляють про події, пов’язані з містом: зміну князів на волинських «столах», перебіг міжусобних війн [11, с. 227, 401]. Проте в них практично відсутні будь-які дані щодо топографії міста та його матеріальної культури. Доповнити цю прогалину допомагають матеріали археологічних досліджень. Археологічні джерела – це, насамперед, результати робіт експедицій Інституту суспільних наук АН України та Львівського історичного музею. В роботі використані також результати робіт археологів зі Львова та Санкт-Петербурга. Розкопки в на Пересопниці дали багатий матеріал для вивчення ювелірних виробів.

Дослідження матеріальної культури та прикрас княжої доби на прикладі поселень із розкопок є актуальною проблемою для сучасників, адже вона дає ключ до розуміння історії України та археології в цілому.

Мета дослідження: дослідити особливості ювелірних виробів, процес їх виробництва.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання наступних дослідницьких завдань:

- систематизувати ювелірні вироби знайдені у Пересопниці;

- проаналізувати роботи науковців та археологів, які характеризують розвиток ювелірного ремесла на території Волині та висвітлюють проблематику типології та датування ювелірних виробів.;

- показати знаряддя праці ювеліра, як специфічні особливості ювелірного ремесла того часу;

Наукова новизна роботи полягає передусім у тому, що зроблено комплексний аналіз особливостей матеріальної культури Волині на прикладі прикрас.

Дослідницький характер роботи проявляється у систематизації та порівняльній характеристиці виявлених та описаних археологічною наукою таких артефактів, як знаряддя праці, прикраси, предмети побуту.

В роботі:

- систематизовано і узагальнено матеріали, знайдені в Пересопниці в 2002-2005 роках;

- розроблено детальну типологію ювелірних виробів, як прикрас та культових речей;

- проаналізовано ювелірні комплекси з розкопок княжих міст Київської Русі;

- проведена характеристика праць дослідників ювелірного ремесла на Волині;

- проаналізовано роботи археологів, які характеризують особливості ювелірного виробництва;

- систематизовано і узагальнено матеріали про основні типи прикрас княжої доби.

Теоретична цінність наукового дослідження полягає в узагальненні, критичній оцінці наявних, і розробці нових наукових положень, на основі комплексного аналізу широкого кола джерел.

Хронологічні рамки дослідницької роботи припадають на X-XIVст., тобто на період Київської Русі.

Джерельна база наукового дослідження: Зіставлення свідчень різних видів джерел дозволяють виділити основні етапи розвитку Пересопниці княжої доби та матеріальної культури тодішнього її населення.У роботі використані матеріали з розкопок біля с. Пересопниця, що послугували об’єктом вивчення. За основу взято публікації Прищепи Б.А. так як робота присвячена матеріалам отриманим в ході 4-ох польових сезонів початку ХХІ ст.. Провідним джерелом для написання роботи послугували звіти Б.А. Прищепи за 2002-2005 роки. Також використано монографії та публікації, в фахових періодичних виданнях, дослідників які займалися і займаються дослідженням ювелірного виробництва у давньоруський період.