Развитие периферической нервной системы
План
1. Розвиток нервової системи
2. Периферична нервова система
- Черепні нерви
- Спинномозкові нерви
Список використаної літератури
ЧЕРЕПНІ НЕРВИ
Черепні нервивідрізняються від спинномозкових більшою специфічністю. Частина з них набула функцій, пов'язаних з контактними (смак) і дискантними (нюх, зір, слух, рівновага) аналізаторами. Деякі черепні нерви внаслідок великих структурних переміщень у стовбурі мозку немов розпалися на первісні частини (аферентні та еферентні). Нарешті, нерви, функції яких стали життєво важливими, настільки ускладнились, що разом з відповідними аналізаторами та мозковими центрами створили частини центральної нервової системи, висунуті на периферію (нюхові, зорові).
Усього черепних нервів дванадцять: нюхові, зоровий, окоруховий, блоковий, трійчастий, відвідний, лицевий (разом з проміжним), присінко-возавитковий, язико-глотковий, блукаючий, додатковий і під'язиковий.
Перша пара – нюховий нерв бере початок від нюхового тракту, який лежить в основі лобової долі, проходить через отвори в черепі до слизової оболонки носа.
Друга пара – зоровий нерв починається від паличок і колбочок сітківки ока, виходить із задньої поверхні ока. Проходить через зоровий канал в порожнину черепа і спереду турецького сідла клиноподібної кістки робить перехрест зорових нервів – нерв спеціальної чутливості.
Мал. 11. Зоровий нерв
Третя пара – окоруховий нерв – за функцією руховий. Бере початок в середньому мозку і виходить біля середнього краю ніжки. Проходить в орбіту через очно-зорову щілину інервує м’язи ока (верхній, нижній, медіальний прямі, нижній косий і піднімач верхньої повіки).
Четверта пара – блоковий за функцією – руховий. Проходить у порожнину орбіти через верхню око-зорову щілину інервує верхній косий м’яз очного яблука. Має одне ядро на дні водопроводу середнього мозку (на рівні нижнього горбка). Нервові волокна блокового нерва у вигляді тонкого стовбура виходять з головного мозку збоку від вуздечки верхнього мозкового паруса. Нерв з дорсальної поверхні мозкового стовбура переходить на вентральну, проходить у бічній стінці печеристого синуса, потім через верхню очноямкову щілину проникає до очної ямки.
П’ята пара – трійничний – мішаний нерв. Найтовстіший з усіх нервів. Виходить між ніжками мозочка до моста і самим мостом. Має два корінці: руховий та чутливий. Виходить з речовини мозку в порожнині черепа, утворює трійничний вузол від якого відходить три нерви: очний, верхньощелеповий і нижньощелеповий. Перша гілка проходить через верхню орбітальну щілину в орбіту, там інервує шкіру лоба, шкіру верхньої повіки, слизову оболонку, порожнину носа. Друга гілка – чутливий нерв, виходить з порожнини черепа через круглий отвір і йде в крилопіднебінну ямку, інервує шкіру носа, щоки, ясна та зуби верхньої щелепи, слизову піднебілля і верхню губу. Третя гілка – нижньощелеповий нерв. За функцією – мішаний. З порожнини черепа виходить через овальний отвір, інервує шкіру нижньої губи, щоки, підборіддя, висок, дно порожнини рота, язик, ясна та зуби нижньої щелепи.
Мал. 12. Лицевий нерві гілки трійчастого нерва
Мал. 13. Нюхові нерви
Шоста пара – відвідний нерв – руховий. Виходить з мозку між варолієвим мостом і пірамідами довгастого мозку, проходить через орбітальну щілину, входить в орбіту, інервує зовнішній прямий м’яз ока.
Сьома пара – лицевий нерв – мішаний. У своєму складі має рухові, парасимпатичні (секреторні) та чутливі (смакові) волокна. Виходить з мозку у куті між довгастим мозком, мозочком та мостом. Через внутрішній слуховий канал лицевого нерва виходить з нього крізь шилососкоподібний отвір і потрапляє в товщу привушної залози, розгалужується і виходить численними гілками під шкіру обличчя, інервує мімічні м’язи обличчя і деякі м’язи шиї.
У лицевому каналі від лицевого (проміжного) нерва відходять гілки:
1. Великий кам'янистий нерв
2. Барабанна струна
3. Стремінцевий нерв
Після виходу з лицевого каналу (через шилососкоподібний отвір) лицевий нерв віддає такі гілки:
1. Задній вушний нерв.
2. Двочеревцева.
3. Сполучна гілка з язикоглотковим нервом.
Від внутрішньопривушного сплетення відходять гілки, що складаються лише з рухових волокон:
1. Скроневі гілки
2. Виличні гілки
3. Щічні гілки
4. Крайова нижньощелепна гілка
5. Шийна гілка
Восьма пара – слуховий нерв – чутливий. Нерв слуху та рівноваги. Розрізняють дві частини нерва: перед дверну та завиткову. Інервує внутрішнє вухо.
Дев’ята пара – язикоглотковий нерв – мішаний. Виходить із порожнини черепа і йде до глотки через яремний отвір, далі до кореня язика окремими руховими гілочками, а до язика – смаковими. Секреторні волокна інервують привушну залозу.
Десята пара – блукаючий нерв – мішаний. У своєму складі має рухові, чутливі та парасимпатичні волокна. Найдовший нерв із черепних нервів. Виходить з довгастого мозку позаду оливи. Блукаючий нерв отримав назву через те, що проходить по шиї, грудній і черевній порожнинах, даючи гілки до більшості внутрішніх органів.
Одинадцята пара – додатковий нерв – руховий. Утворюється двома корінцями: черепним та спинномозковим. Черепні беруть початок від довгастого мозку, спинномозкові – від спинного мозку на рівні 5-6 верхніх шийних сегментів, які, об’єднавшись в один стовбур, проходять у порожнину черепа через великий потиличний отвір. Додатковий нерв проходить крізь яремний отвір, іде на шию, де й інервує трапецієподібний і грудинно-ключично-сосковий м’язи.
Дванадцята пара – під’язиковий нерв – руховий. Має кілька корінців, які беруть початок у довгастому мозку між оливою і пірамідами. З порожнини черепа виходить через яремний отвір, інервує м’язи язика та м’язи, якими язик кріпиться до скелета.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Аносов І.П. Хоматов В.Х. Анатомія людини. Навч. Посібник: Практикум.- К.: Вища шк.,2005.-192с.
2. Хоматов В.Х. Аносов І.П. Словник анатомічних термінів: Посібник.– К.Вища шк.,2007.
3. І.П. Аносов, В.Х. Хоматов, Т.І. Стані шевська Анатомія людини. Навчальний посібник.—К. “Твім інтер”,2006с.
4. І.П. Аносов, В.Х. Хоматов Анатомія людини у схемах:Навч. наоч. посіб.—К.: Вища шк.,2002.—191с.
5. Коляденко Г.І. Анатомія людини: Підручник.—К.:Либідь,2011.—384с.
6. Сапин М.Р., Билич Г.Л. Анатомия человека: Учеб. для студ. биол. спец. вузов.—М.:Высш. шк.,2009.—544с.