Развитие периферической нервной системы
План
1. Розвиток нервової системи
2. Периферична нервова система
- Черепні нерви
- Спинномозкові нерви
Список використаної літератури
Стегновий нерв найбільший із нервів поперекового сплетення. Потужним стовбуром виходить з-під зовнішнього краю великого поперекового м'яза, проникає на стегно назовні від стегнової артерії.
Від нього відходять гілки до шкіри, м'язів передньої групи стегна, м'яза коліна, капсули, а також до шкіри присередньої поверхні гомілки та стопи, до основи І пальця.
Затульний нерв виходить з-під присереднього краю великого поперекового м'яза, іннервує зовнішній затульний м'яз, м'язи присередньої групи стегна, дає гілки до кульшового суглоба і до шкіри присередньої поверхні нижньої частини стегна.
Крижове сплетення утворене частиною передніх гілок і гілками чотирьох верхніх крижових нервів. Безпосередньо перед утворенням крижового сплетення передні гілки поперекових нервів об'єднуються, формуючи потужний попереково-крижовий стовбур. Крижове сплетення має вигляд розташованої на грушоподібному м'язі трикутної пластинки, від якої відходять короткі й довгі гілки.
Короткі гілки. М'язові гілки — до грушоподібного, внутрішнього затульного, блнзнюкових м'язів і квадратного м'яза стегна. Верхній сідничний нерв виходить з порожнини таза через надгрушоподібний отвір великого сідничого отвору й іннервує м'язи — малий і середній сідничний і м'яза — натягача широкої фасції. Нижній сідничний нерв залишає порожнину малого таза через підгрушоподібний отвір, іннервує великий сідничний м'яз і капсулу кульшового суглоба.
Соромітний нерв виходить з порожнини малого таза через підгрушоподібний отвір, огинає сідничу ость і проходить у сідннчо-прямо-кишкову ямку, де на рівні сідничого горба ділиться на такі нерви: промежинні, які іннервують сідничо-печеристий, цибулинно-губчастий м'язи, поверхневий поперечний м'язи промежини та шкіру промежини відповідної сторони; дорсальний нерв статевого члена, який дає гілки до глибокого поперечного м'яза промежини, сфінктера зовнішнього отвору сечівника, шкіри тіла та головки статевого члена (клітора); нижні відхідникові до нижнього відрізка прямої кишки, зовнішнього м'яза - стискача відхідника та шкіри навколо відхідника.
Довгі гілки. Задній шкірний нерв стегнавиходить із таза через підгрушоподібний отвір, спускається донизу і розподіляється в шкірі задньої ділянки стегна. Присередньо від нього відходять нижні нерви сідниці до шкіри сідннці і промежинні гілкидо шкіри промежини.
Сідничий нерв - найбільший нерв у тілі людини. Він виходить з малого таза разом з попереднім нервом через підгрушоподібний отвір, спускається донизу між м'язами задньої групи стегна, іннервуючи їх. Проектується вгорі уздовж лінії, яка з'єднує точку, розташовану на середині між сідничним горбом і верхівкою великого вертлюга, з серединною точкою між двома виростками стегнової кістки знизу. Нижче сідничної складки на протязі 2 — 3 см сідничний нерв залягає найбільш поверхнево, що використовують для його пальпації. На межі верхньої та середньої третин стегна (часто значно вище) сідничний нерв ділиться на загальний малогомілковий і великогомілковий нерви.
Загальний малогомілковий нерв, відокремившись від стовбура сідничногонерва, відхиляється назовні, спускається і розпадається на поверхневий і глибокий малогомілкові нерви. Поверхневий малогомілковий нерв проходить у верхній м'язово-малогомілковий канал, іннервує бічну групу м'язів гомілки та шкіру тильної ділянки стопи й пальців, за винятком шкіри І міжпальцевого проміжку та зовнішньої ділянки тилу стопи Vпальця. Глибокий малогомілковий нерв проходить крізь товщу початкових відділів черевець малогомілкових м'язів і передню міжм'язову перегородку гомілки й лягає на передню поверхню, супроводжуючи передні великогомілкові судини. Іннервує всі м'язи передньої ділянки гомілки. Продовжується на тил стопи, де віддає гілки до короткого м'яза — розгинача пальців і шкіри першого міжпальцевого проміжку.
Крім того, від загального малогомілкового нерва відходить бічний шкірний нерв литки, у складі якого йдуть волокна до шкіри зовнішньої поверхні гомілки. У нижній третині гомілки цей нерв об'єднується з однойменним присереднім нервом (гілка великогомілкового нерва), утворюючи литковий нерв. Цей нерв, спускаючись, огинає і проходить вздовж бічного краю стопи, де віддає гілки до шкіри бічної кісточки, бічної поверхні тилу стопи, V пальця.
Великогомілковий нервпроходить найбільш поверхнево у складі судинно-нервового пучка підколінної ямки (тут розташований позаду судин), проникає в гомілково-підколінний канал, потім, обійшовши malleolusmedialis, переходить на підошвову поверхню, де ділиться на бічний і при-ссредній підошвоаі нерви. Від великогомілкового нерва в ділянці підколінної ямки відходить присередній шкірний нерв литки, спускається донизу між головками литкового м'яза. Віддає численні м'язові гілки до м'язів задньої групи гомілки, до капсули колінного суглоба, присереднього відділу заплесново-гомілкового суглоба та суглобів за-плесна.
Бічний підошвовий нерв, супроводжуючи однойменні артерії та вени, проходить бічною борозною підошви й ділиться на поверхневу і глибоку гілки. Поверхнева гілка іннервує шкіру бічної та присередньої поверхонь V пальця, бічної поверхні IV пальця й ділянку шкіри підошви, що відповідає цим пальцям.
Присередній підошвовий нерв розташований біля присереднього краю стопи разом з однойменною артерією в каналі між поверхневими та глибокими листками тримача згиначів. У супроводі присередніх підошвовнх артерій та вен проходить дистально в жолобку.
Тут нерв розпадається на гілки, які іннервують шкіру присередньо-дистальної половини підошви та підошвову поверхню І—IIIі присередню поверхню IV пальців.
Куприкове сплетення
Куприкове сплетеннярозташоване на тазові й поверхні куприкового м'яза та крижово-остистої зв'язки. Від нього відходять відхідниково-куприкові нерви, що іннервують шкіру відхідникової ділянки.