Развитие периферической нервной системы
План
1. Розвиток нервової системи
2. Периферична нервова система
- Черепні нерви
- Спинномозкові нерви
Список використаної літератури
Розвиток нервової системи
Нервова система вищих тварин і людини є результатом тривалого розвитку в процесі пристосовної еволюції живих істот. Розвиток центральної нервової системи відбувався перш за все у зв'язку з удосконаленням сприйняття і аналізу дій із зовнішнього середовища.
Разом з тим удосконалювалася і здатність відповідати на ці дії координованою, біологічно доцільною реакцією. Розвиток нервової системи йшов також у зв'язку з ускладненням будови організмів і необхідністю узгодження і регуляції роботи внутрішніх органів. Для розуміння діяльності нервової системи людини необхідно познайомитися з основними етапами її розвитку у філогенезі.
ПЕРИФЕРИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА
До складу периферичної нервової системи належать спинномозкові та черепні нерви, а також периферична частина автономного відділу нервової системи. Складається переважно з відростків невронів і окремих нервових вузлів.
СПИННОМОЗКОВІ НЕРВИ
Спинномозкові нерви утворюються внаслідок посегментного злиття передніх (рухових) корінців, що є нейритами еферентних невронів передніх і бічних стовпів сірої речовини спинного мозку, і задніх (чутливих) корінців, які є периферичними відростками невронів спинномозкових вузлів. У людини нараховується 31 пара спинномозкових нервів: 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових il куприкова.
Кожен спинномозковий нерв — змішаний; містить висхідні та низхідні, у томучислі симпатичні, волокна. Після виходу з хребтового каналу через ділиться на гілки: оболонку (поворотну), сполучну, задню і передню.
Оболонкова (поворотна) гілка(чутлива) відходить від стовбура спинномозкового нерва і відразу повертається через міжхребцевий отвір у порожнину хребтового каналу, де іннервує тверду оболонку спинного мозку, судини, клітковину хребтового каналу.
Сполучні гілки. Містять мієлінові симпатичні передвузлові волокна, які проникають у спинномозковий нерв у складі передніх корінців із бічного проміжного ядра сірої речовини спинного мозку і йдуть до вузлів симпатичного стовбура.
Задні гілки спинномозкових нервів
Задні (спинні) гілки спинномозкових нервів — порівняно тонкі; розподіляються посегментно, змішані, містять висхідні й низхідні волокна. Проходять назад між суглобовими і поперечними відростками, а в ділянці крижової кістки виходять через й іннервують шкіру та аутохтонні м'язи потилиці, задньої ділянки шиї й ділянку спини. Кожна задня гілка спинномозкового нерва ділиться на присередню і бічну гілки. Деякі задні гілки мають спеціальні назви: підпотиличний нерв, який іннервує потилично-хребтові м'язи, а також найдовший і півостистий м'язи голови, або чутливі волокна задньої гілки, великий потиличний нерв, від якого відходять гілки до шкіри потиличної ділянки; верхні нерви сідниць) і середні нерви сідниць, що є чутливими гілками поперекових і крижових нервів.
Передні гілки спинномозкових нервів
Передні (вентральні) гілки спинномозкових нервів — змішані (містять висхідні й низхідні волокна), на відміну від задніх гілок, більш потужні; за винятком 1 — 11 грудних, об'єднуються між собою, утворюючи сплетення. У тілі людини, як і в інших ссавців, розрізняють шийне, плечове і попереково-крижове сплетення. Утворення сплетень є наслідком складних явищ у ранньому ембріогенезі, пов'язаних з формуванням кінцівок. При цьому значною мірою переміщуються елементи кожного соміта (міотоми, склеротомії, дерматоми), а отже, й нейрити, що ніколи не втрачають зв'язку з сегментом тіла, який іннервують.
Безпосередньо від нервових сплетень відходять шкірні та м'язові нерви, причому у формуванні кожного звичайно беруть участь кілька сегментів спинного мозку.
Шийне сплетення
Шийне сплетення утворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних нервів. Від шийного сплетення, петлі якого ззовні вкриті груднинно-ключично-соскоподібним м'язом, відходять шкірні та м'язові гілки, а також змішаний діафрагмовий нерв.
Шкірні гілки. Малий потиличний нерв іннервує шкіру задньобічної поверхні шиї та голови. Великий вушний нерв прямує до шкіри вушної раковини і зовнішнього слухового ходу. Поперечний нерв шиї іннервує шкіру передньої поверхні шиї. Надключичні нерви — численні, іннервують шкіру в межах надключичної та підключичної ямок, дельтоподібної та верхньобічного відділу лопаткової ділянок.
Мал. 1. Шкірні нерви голови і шиї; шкірнігілки трійчастого нерва
Усі шкірні нерви шийного сплетення з'являються в поверхневих шарах шиї біля середини заднього краю груднинно-ключічно-соскоподібного м'яза, що треба мати на увазі під час провідникової анестезії шиї.
М'язові гілки йдуть до переднього і бічного м'язів голови, довгих м'язів голови і шиї, переднього, середнього й заднього драбинчастих м'язів.
Діафрагмовий нерв — змішаний. Він спускається донизу по передній поверхні переднього драбинчастого м'яза, проходить між підключичною артерією та підключичною веною, продовжується донизу попереду кореня легені і проникає в діафрагму, віддаючи їй свої волокна. Чутливі волокна отримує від діафрагми, середостінної плеври, осердя, капсули печінки. Симпатичні безмієлінові волокна проникають у діафрагмальний нерв від нижнього шийного або шийно-грудного симпатичного вузла.
Мал. 2. Плечове сплетення (plexus brachialis); нерви і артерії пахвової ділянки і плеча
Плечове сплетення
Плечове сплетення утворене передніми гілками чотирьох нижніх шийних нервів і більшою частиною передньої гілки першого грудного нерва.
Нервові волокна, переплітаючись між собою, утворюють три стовбури (верхній, середній і нижній), розташовані в міждрабинчастому проміжку (позаду й вище підключичної артерії). Стовбури знову обмінюються нервовими гілками, внаслідок чого формуються три великих пучки: бічний, присередній і задній, які разом з підключичними артерією і веною переходять до пахвової ямки.