Фізична реабілітація при захворюваннях кишківника
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРОБ КИШКІВНИКА 5
1.1. Хвороби кишківника: причини, патогенез, симптоми 5
1.2. Методика обстеження кишківника. Виявлення основних клінічних симптомів 7
1.3. Лікувальна фізична культура при захворюваннях органів шлунково-кишкового тракту 14
1.4. Харчування при захворюваннях кишківника 17
РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 21
РОЗДІЛ ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ 22
ВИСНОВОК 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 29
ДОДАТКИ 32
Вступ
Актуальність теми. Останнім часом у медицині все більше стверджується реабілітаційний напрям, стрижнем якого є етапне, відновне комплексне лікування захворювань і ушкоджень. У цьому процесі провідну роль відіграє фізична реабілітація. Вона поліпшує якість лікування, запобігає можливим ускладненням при різних захворюваннях і травмах, прискорює відновлення функцій органів і систем, тренує і загартовує організм, повертає працездатність, зменшує ймовірність інвалідизації. У випадках інвалідності фізична реабілітація допомагає хворому розвинути навички самообслуговування, професійно перекваліфікуватися, виробити постійні компенсації при незворотних змінах, пристосуватися до життя у нових умовах, що створилися внаслідок хвороби або травми.
Лікувальну фізичну культуру при захворюваннях органів травлення застосовують на всіх етапах реабілітації хворих. Лікувальна дія фізичних вправ виявляється у вигляді чотирьох основних механізмів, серед яких на перший план виступає механізм нормалізації функцій та трофічної дії.
Органи травлення знаходяться у складних взаємозв'язках з вищими відділами ЦНС, підкорковими центрами, зоровим, нюховим, смаковим аналізаторами. Тому будь-яке порушення в діяльності кори і підкорки призводить до змін у секреторній, моторній і всмоктуючій функціях травної системи. І навпаки, від хворого шлунка, кишок та інших органів поступають викривлені імпульси в ЦНС, що негативно відбивається на її функціональному стані, взаємовідношеннях між корою і підкоркою, процесах керування травленням, психічному статусі хворих, утворюючи таким чином замкнуте коло.
Фізичні вправи сприяють оптимальному збалансуванню процесів збудження і гальмування, нормалізації регулюючої функції ЦНС І поліпшенню діяльності вегетативної нервової системи, що позитивно впливає на функції органів травлення. Основою цих процесів є моторно-вісцеральні рефлекси. Під час виконання фізичних вправ аферентні імпульси, що поступають у кору з працюючих м'язів, змінюють тонус центрів головного мозку, в тому числі і травного. Вони створюють у корі домінантні вогнища збудження, що за законом негативної індукції сприяє затуханню застійного вогнища збудження, приглушенню патологічної імпульсації від хворих органів.
Фізичні вправи змінюють та нормалізують рухову, секреторну та всмоктуючу функції органів травлення. Ці зрушення можуть мати різноманітний характер, що залежить від інтенсивності і тривалості фізичних навантажень, часу прийому їжі, вихідного функціонального стану органів травлення.
Метою нашого дослідження є вивчення особливостей фізичної реабілітації при хворобах кишківника.
Об’єкт дослідження – фізична реабілітація.
Предмет дослідження – фізична реабілітація при захворюваннях кишківника.
Завдання дослідження:
1. Охарактеризувати хвороби кишківника
2. Розглянути методику обстеження кишківника, виявлення основних клінічних симптомів
3. Дослідити роль ЛФК у лікуванні органів травлення.
4. Визначити харчування при хворобах кишківника.
5. Скласти методику організації дослідження
6. Підвести підсумки результатів дослідження
Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.