План

1. Природне вигодовування, його переваги. Прикорм. Правила його введення.
2. ВСД. Етіологія. Клініка. Лікування. Профілактика.
3. Туберкульозна інтоксикація у дітей. Етіологія. Клініка. Догляд. Лікування. Неспецифічна профілактика туберкульозу.
4. Заходи у вогнищі інфекції при корі.
5. Розвиток рухових навичок, мови. Оцінка нервово-психічного розвитку. Роль м/с в організації режиму здорової дитини.
6. Тромбоцитопенічна пурпура. Етіологія. Клініка. Догляд. Лікування. Профілактика.
7. Техніка обробки залишку пуповини і пупкової ранки.
8. Заходи у вогнищі інфекції при скарлатині.
9. Характеристика природного вигодовування. Переваги грудного вигодовування. Види і строки введення прикорму.
10. Коліентерит. Етіологія. Епідеміологія. Клініка. Догляд. Лікування. Профілактика. Заходи у вогнищі інфекції.
11. Розведення антибіотиків. Підрахунок дози.
12. Невідкладна допомога при анафілактичному шоці.
13. Аскаридоз. Клінічні прояви. Лікування. Догляд. Профілактика.
14. Бронхіальна астма. Етіологія. Клініка. Лікування. Профілактика. Диспансерне спостереження.
15. Техніка збору сечі на загальний аналіз у дітей раннього віку.
16. Заходи у вогнищі інфекції при дизентерії.
17. Характеристика новонародженої дитини. Вигодовування.
18. Кашлюк. Етіологія. Епідеміологія. Клініка. Ускладнення. Лікування. Догляд. Профілактика. Заходи у вогнищі інфекції.
19. Техніка вимірювання температури тіла у дітей. Ведення температурного листа.
20. Надання невідкладної допомоги при гіпертермічному синдромі.
21. Дієта та режим матері-годувальниці. Роль м/с в профілактиці маститу.
22. Грип. Етіологія. Клініка. Ускладнення. Лікування. Профілактика. Догляд. Заходи у вогнищі інфекції.

18. Кашлюк. Етіологія. Епідеміологія. Клініка. Ускладнення. Лікування. Догляд. Профілактика. Заходи у вогнищі інфекції.

Кашлюк - гостре інфекційне зах-ня, схильне до епідеміологічного поширення, проявляється ураженням дихальної, ССС, НС і приступоподібним кашлем. Етіологія: Збудник – паличка кашлюка. Епідеміологія: Джерело інфекції – хворий і бактеріоносій, найбільше заразні хворі у катаральний період, шлях передачі – повітряно-краплинний. Клініка: ІП 5-7 днів, може затягуватися до 15 днів.Виділяють 3 періоди: І-катаральний період почин. із заг. інтоксикації: недомагання, в’ялість, невеликий кашель, нежить, субфебрильна t, дратівливість. ІІ- Період спазматичного кашлю- початок раптовий, перчіння в горлі, здавлення в грудній клітці, короткі кашльові поштовхи, що йдуть один за одним без вдиху (від 2-15 поштовхів за приступ), зі спазматичним зжаттям міжреберних і діафрагмальних м’язів, затруднений вдих, свистячий, глибокий – називається репризом, який слідує за приступами кашлю, приступ закінчується відкашлюванням в’язкого, прозорого харкотиння(інколи блювання). Вигляд хворого: лице ціанотичне, вени шиї розширені, язик висовується, часто травмується вуздечка язика, очі наливаються кров’ю, з’являється сльозотеча, можлива зупинка диханя. ІІІ-розрішеня (2-4тиж). Ускладненя: ларингіт, несправжній круп, бронхіт, бронхопневмонія, ателектази, рідко енцефалопатія, центральні паралічі.

Лік-ня: постільний режим.Антибіотики в катаральному періоді: левоміцетин, еритроміцин, ампіцилін,тетрациклін. Специфічний протикашлюковий γ-глобулін в/м по 3,0 мл, вводять протягом 3 днів щоденно.Седативні і нейролептики (аміназин, пропазін 2 мг/кг). Муколітики і бронхорозширювальні засобів (трипсін, еуфілін, бронхол). Профілактика: ізоляція хворого, госпіталізації підлягають діти з важклю та ускладненою формою кашлюку, особливо у вці до 2 років, із сімей проживаючих в несприятливих умовах, та маючих дітей до 6–міс віку. Карантин на 14 днів з моменту ізоляції. Активна імунізація АКДС, контактним введ. протикоревого імоноглобуліну по 3,0 мл 2 дні підряд. Ізоляція, допуск в дитячі заклади на 25 день хвороби, бакносіїв ізолюють до 2х від’ємних результатів бакпосіву. Дезінфекції вогнища не проводять, лише провітрювання, прасування носових хустинок, рушників, кип’ятіння посуду. Догляд: гігієнічні ванни, підмивання з антисептичними засобами, щоденна зміна одягу, постільної білизни, попередження утворення складок з білизни, догляд за слизовою оболонкою проводять кожен день.


19. Техніка вимірювання температури тіла у дітей. Ведення температурного листа.

Вимірювання температури тіла: покласти дитину, заспокоїти, висушити серветкою шкіру під пахвою, покласти термометр, притримати плече дитини. При вимірювані в паховій ділянці – зігнути ніжку в колін. суглобі; при вимір. в прям. кишці – покласти на бік і обережно ввести кінчик термометра змаз. вазеліном на 2-3см. Отримані дані записати в темпер. листок.


20. Надання невідкладної допомоги при гіпертермічному синдромі.

НД при гіпертермічному синдромі: Розкрити дитину. Клізма із водою 4-6*С.

Розтерти шкіру тулуба, кінцівок горілкою або 50% спиртом за допомогою грубого рушника до почервоніння, обдути вентилятором.Холодні грілки (або пляшечки з холодною водою) до голови, ніг, на ділянку печінки, на судини шиї, пахвинну ділянку. Клізма з анальгіном: 0,5-1 мл 50% розчину розводять у 2-3 чайних ложках води. В/м 4% р-н амідопірину (0,1 мл/кг маси тіла); 50% розчину анальгіну (0,15 мл на 1 рік життя), 2,5% розчин піпольфену або 1% розчин димедролу (1-2 мг/кг маси тіла). Якщо немає ефекту, можна ввести в/м літичну суміш.


21. Дієта та режим матері-годувальниці. Роль м/с в профілактиці маститу.

Дієта та режим матері-годувальниці:

Добовий раціон матері, що годує, повинен становити в середньому 3500-3700 кал. Для забезпечення такою кількостю калорій потрібно вживати щодня 180-200 г м’яса або риби, 50 г творогу, 20 г сиру, 50 г вершкового і рослинного масла, 1 яйце, 3 склянки молока, кефіру, кисляку, 800 г овочів і фруктів і 500 г хліба. Об’єм рідини, що включає в себе соки, рідина, що міститься в їжі і фруктах, не повинен перевищувати 2 л на добу. Не рекомендуються продукти з сильним запахом (часник) або гіркоти, так як вони можуть змінити смак молока. Категорично забороняється під час годування груддю вживати спиртні напої, курити. Необхідні спокійна обстановка, достатній відпочинок, прогулянки на свіжому повітрі, сон не менше 8 год на добу. Профілактика маститу: Дородова: повітряні вани, обмиваня холодною водою, обтираня жорстким рушником, масаж сосків. Післяродова: мити після кожного годуваня, часто міняти натільну і постільну білизну,зм’якшуючі креми, при тріщинах соска змазувати 0,2% р-ном зеленьки.


22. Грип. Етіологія. Клініка. Ускладнення. Лікування. Профілактика. Догляд. Заходи у вогнищі інфекції.

Грип - гостра інфекційна хвороба з періодичним епідемічним поширенням, яка спричиняється кількома серологічними типами РНК-вірусів (А, В і С) із групи міковірусів і хар-ться ураженням дихальних шляхів з вираженими інтоксикацією та гарячкою. Етіологія. Збудник грипа відноситься до міксовірусів Родина вірусів включає вид А, В, С. Джерелом інфекції є хвора людина, шлях передачі: повітряно-крапельний. Клініка. ІП від кількох годин до 1-2 днів. Хвороба розпочинається раптово, з’являється озноб, температура тіла підвищується до 37,5-380С, нерідко до 39-400С.

Розрізняють типову і атипові форми хвороби. До останніх належать афебрильний – перебіг без температури, акатаральний – без катаральних проявів. Для типової: поєднання двох провідних синдромів – загальної інтоксикації та катаральних явищ ВДШ. ↑t до 39*С і порушення самопочуття відповідають середній важкості хвороби. Вищу гарячкову реакцію, різке порушення загального стану розцінюють як важкий перебіг.

Гарячка триває 3-5 днів. Ускладнення: пневмонія, бронхіт, бактеріальні: гайморит, фронтит, отит, євстахеїт, тонзиліт. Лік-ня: протягом гарячкового періоду постільний режим і молочно-рослинна дієта, збагачена вітамінами, зі значною кіл-стю підкисленої рідини. Потогінні засоби (тепле молоко, напар з квітів бузини, липи, чебрецю, гарячий чай з ягід калини, малини, чай з медом і лимоном). Із протигрипозних засобів у перші дні хвороби призначають ремантадин -оксолінову мазь,імуноглобулін.

Антибактерійні препарати призначають лише при дуже важкому стані з менінгеальними розладами. Усім хворим дають полівітаміни, аскорутин всередину. Признач.тепле пиття, гарячі ванни для ніг, гірчичники на спину, до литкових м’язів і на підошви. Профілактика та заходи в осередку: Важливим заходом запобігання поширення грипу є раннє виявлення хворого, його ізоляція в домашніх умовах або госпіталізація.

Для дезінфекції приміщення, де знаходиться хворий, слід застосувати хлорні препарати, УФО. Використані хворим посуд, постільну білизну, носові хусточки, рушники кип’ятять. Для екстренної профілактики грипу застосовують ті самі противірусні препарати, що й з лік-ні. Для специфічної профілактики використовують живі та інактивовані вакцини зі штамів вірусів А і В.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 19

Бесплатная работа

Закрыть

Основы медицинских знаний 1

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.