Сущность классической и неоклассической теорий международной торговли в современных международных экономических отношениях
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. КЛАСИЧНА ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
1.1. МЕРКАНТИЛІЗМ ЯК ПРЕДТЕЧА КЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ. МОДЕЛЬ ДЕВІДА Х'ЮМА.
1.2. ТЕОРІЯ АБСОЛЮТНИХ ПЕРЕВАГ АДАМА СМІТА
1.3. ДЕРЖАВА В УМОВАХ АВТАРКІЇ
1.4. МОДЕЛЬ ПОРІВНЯЛЬНИХ ПЕРЕВАГ Д. РІКАРДО
1.5. ПОРІВНЯЛЬНІ ПЕРЕВАГИ У ВИПАДКУ МНОЖИННОСТІ ТОВАРІВ
РОЗДІЛ ІІ. НЕОКЛАСИЧНА ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
2.1.КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ ТОРГІВЛІ
2.2. ВИРОБНИЧИЙ ТА СПОЖИВЧИЙ ЕФЕКТ В НЕОКЛАСИЧНІЙ ТЕОРІЇ ТОРГІВЛІ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
Міжнародні економічні відносини — це система господарських зв’язків між національними економіками окремих країн або відповідними суб’єктами господарювання.
МЕВ знаходять свій практичний вираз у:
Обміні товарів і послуг
Науково-технічних зв'язках
Валютно-фінансових та кредитних зв'язках
Інвестиційних зв'язках
Інформаційних зв'язках
Основою міжнародних економічних відносин є міжнародний поділ праці.
Форми міжнародних економічних відносин:
1)міжнародна торгівля;
2)міжнародний рух капіталу;
3)міжнародний рух робочої сили;
4)міжнародні науково-технічні зв'язки;
5)міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини;
6)міжнародні інформаційні зв'язки.
Міжнародний поділ праці є найвищою формою поділу суспільної праці. Ця форма, що переросла межі національних економік і веде до спеціалізації окремих країн на виробництві тих чи інших видів продукції і до взаємного обміну цими товарами.
На сучасному етапі міжнародний поділ праці відображає з одного боку – рівень інтернаціоналізації продуктивних сил суспільства, ступінь розвитку цих сил; з іншого боку – визначає процес глобалізації економічних зв'язків, формування об'єктивних основ інтернаціоналізації виробничих відносин.
Міжнародний поділ праці:
загальний
частковий
одиничний
Міжнародний поділ праці має такий прояв як:
спеціалізація
кооперація
Спеціалізація передбачає спеціалізацію окремих підприємств на виробництво товарів однієї галузі та спеціалізацію окремих вузлів, деталей.
Міжнародна спеціалізація та кооперація бувають:
міжгалузева
внутрішньогалузева
Міжнародна спеціалізація буває:
Предметна (випуск готової продукції)
По детальна/по вузлова (випуск вузлів, компонентів, деталей)
Технологічна (спеціалізація на окремих стадіях виробничого процесу)
МЕВ являються однією зі сфер ринкового господарства. Властивості:
1.В основі знаходиться МПП та міжнародний обмін товарами і послугами, інформацією тощо.
2.Суб'єкти МЕВ економічно відокремлені, а це об'єктивно веде до того, що МЕВ мають товарно-грошовий характер.
3.В МЕВ діють закони попиту і пропозиції, а також закони вільного ціноутворення, а ці закони є основою ринкового господарства.
4.Світові ринки, як і національні, характеризуються конкуренцією товарів та послуг між продавцями та покупцями.
5.Міжнародна торгівля веде до існування світових товарних ринків, на них здійснюються операції купівлі-продажі товарів і послуг і ці операції носять системний характер.
6.Існує світовий фінансовий ринок, функціонує міжнародна валютно-фінансова система.
7.МЕВ мають власну інфраструктуру, мають власні інститути, що займаються регулюванням МЕВ.
Суб'єктами сучасних МЕВ є:
1)міжнародні економічні організації
2)регіональні економічні організації
3)держава
4)ТНК, підприємства, фірми
Рівні здійснення МЕВ:
1. Міжнародний (мегарівень)
2. Регіональний (метарівень)
3. Державний (макрорівень)
4. Підприємства (мікрорівень)
Властивості МЕВ на сучасному етапі:
Зростання взаємозалежності між економіками країн
Інтернаціоналізація виробництва, обміну, споживання
Транс націоналізація
Глобалізація
Регіоналізація
В 1995 році темпи зростання міжнародної торгівлі складали 10%. В 1999 році обсяг світового експорту у міжнародній торгівлі наблизився до 6 трл. доларів. Зміни в структурі міжнародної торгівлі: на середину ХХ століття 50% готової продукції і 50% сировини експортувалось закордон, зараз – 70% готової продукції і 30% сировини. Під впливом НТР і на основі одиничного поділу праці збільшилась товарна номенклатура міжнародної торгівлі – 30 млн. товарів. А також мала місце інтелектуалізація міжнародної торгівлі. В експорті промислово-розвинутих країн зросла питома вага високотехнологічної продукції (22% - США, Швейцарія; 15% - Німеччина, Франція).
Збільшилась міжнародна торгівля послугами. Її питома вага 21% в світовому експорті товарів та послуг. В 1998 році експорт послуг склав 1 трл. 400 млрд. доларів США (1970 рік – 80 млрд. доларів). В США на послуги припадає 40% експорту послуг, у Великобританії – 46%.
68% світової торгівлі припадає на промислово розвинуті країни, 32% - на країни, що розвиваються, 5% - на країни з перехідною економікою, 17% - НІК. З цих 68% на США припадає 12%, на Західну Європу – 40-42%
Транснаціоналізація МЕВ – це посилення інтеграційних процесів під впливом глобальних операцій ТНК (близько 50 тис. штук).
В 1998 році в світі нараховувалося 60 000 ТНК. Вони мали 508 тис. закордонних підприємств. Найбільшими корпораціями в світі у 1998 році були:
GeneralElectric – загальні активи становили 304 млрд. доларів, із них 97,4 млрд. доларів.
FordMotors – 275 млрд. доларів, закордонні активи 72,5 млрд. доларів.
RoyalDutchShell – сумарні активи 115 млрд. доларів, закордонні активи – 70 млрд.
Серед цієї сотні лише 2 належать країнам, що розвиваються: Daewoo та PetroleodeVenezuela.