План

1. Причини підписання Люблінської унії ( 1569 р.), та її наслідки.

2. Берестейська унія ( 1596 р. ). Релігійна полеміка і політична боротьба. Суть унії.

3. Держави Північного Причорномор’я. 

3. Держави Північного Причорномор’я.

Понад тисячу років - від VII ст. до н. е. і до гунського нашестя (кінець IV ст. н. е.) - проіснували на узбережжі Чорного та Азовського морів грецькі колонії. Першими грецькими поселеннями в Причорномор'ї були: Істрія (у Подунав'ї) і Борисфеніда (на острові Березань). У VI ст. до н. е. у пониззі Південного Бугу виникла знаменита Ольвія, згодом Пантікапей, Феодосія, Tipa, Херсонес та ін. Розміри міст не перевищували 50-60 га. Кожне місто мало сільську округу - хору, які разом становили місто-державу, або поліс - своєрідну форму соціально-економічної та політичної організації суспільства, перенесену з метрополії - Стародавньої Греції. Така структура давала змогу місту-державі бути самостійною, самодостатньою і життєздатною одиницею.

Поліси будувалися на засадах демократії республіканського типу, але з часом виродилися в олігархії. У V ст. до н. е. грецькі міста на Боспорі Кіммерійському (Керченська протока) і навколишні племінні союзи було об'єднано в Боспорську державу із центром у Пантікапеї, яка стала втіленням монархічної традиції династичного зразка. Найвищий розквіт Боспору припав на IV ст. до н. е. Понтійська держава, що виникла на північному сході Малої Азії, в І ст. н. е. підпорядкувала собі Боспорську державу і всі міста Північного Причорномор'я. Згодом вони потрапили під владу Рима. У І ст. н. е. римські гарнізони стояли в Ольвії, Херсонесі й Пантікапеї. Після навали гунів життя збереглося тільки в Херсонесі та Пантікапеї, які увійшли до складу Візантійської імперії.

Усі причорноморські міста-поліси, крім монархічного Боспору були рабовласницькими республіками, де раби, жінки та іноземці не мали прав громадянства. Залежно від домінуючої політичної сили рабовласницькі республіки були аристократичними, як Ольвія, чи демократичними, як Херсонес. Існував чіткий поділ на законодавчу та виконавчу гілки влади. Найвищим органом законодавчої влади були народні збори - "народ". На них громадяни вирішували всі найважливіші питання життя міста, здійснювали вибори посадових осіб (виборність була суттєвою ознакою полісної демократії) та контроль за їхньою діяльністю. Виконавча влада перебувала в руках сенату (ради міста) та магістратур (колегій). Сенат обирався народними зборами та був постійним виконавчим органом влади. Він готував рішення народних зборів і підбирав кандидатів на виборчі посади. Магістратури відали окремими галузями управління. Найбільш впливовою серед магістратур була колегія архонтів, яка керувала іншими колегіями і могла скликати в разі потреби народні збори. Окремо в полісах існувала судова гілка влади. Усі міста карбували власну монету.

2. Проаналізуйте пожвавлення суспільно – політичного руху на західно українських землях у ХІХ ст.

Суспільно-політичний і національний рух

У Наддніпрянщині характерною ознакою першої половини XIX ст. було пожвавлення суспільно-політичних настроїв, які знайшли свій вияв у декабристському русі.

Причинами декабристського руху стали:

– вплив прогресивних європейських ідей, народовладдя, свободи, прав людини, які поширювалися після Великої Французької революції серед інтелігенції та дворянства;

– усвідомлення значною частиною дворянського офіцерства, що побувало на Заході під час наполеонівських війн, разючого відставання Російської імперії від розвинутих європейських держав.

Причинами поразки декабристів були відсутність підтримки повстання з боку народу, нерішучість керівників повстання, тактика оборони.

Виступ декабристів був першою спробою повалити самодержавство, їх ідеї сприяли розгортанню українського визвольного руху.

Суспільно-політичний і національно-визвольний рухи у Наддніпрянщині у 2-й половині XIX - на початку XX ст. У цей період з’явились нові риси, характерні для українського національно-визвольного руху, а саме:

- виникнення громадівського руху;

- посилення земсько-ліберальної опозиції царизму, проведення масових культурно-просвітніх заходів, що набирали характеру опозиційних виступів;

- створення українських національних партій.

Суспільно-політичне життя та національний розвиток у західноукраїнських землях. У першій половині XIX ст. зароджується активний український рух у Галичині. Його ініціатором виступає уніатське духовенство. У 1816р. у Перемишлі виникає “Товариство галицьких греко-католицьких священників для поширення письма, просвіти й культури серед вірних на основі християнської релігії”, що ставило за мету поширення серед селян релігійної літератури українською мовою. Під тиском польського духовенства воно змушене було розпуститися. Розгортається друкування книжок українською мовою (граматика, катехізис та ін.) греко-католицькими священиками на Закарпатті.

Після конституційних реформ 1860 рр. в Австро-Угорщині пожвавився громадсько-політичний рух, проводилася рішуча боротьба проти полонізації. У політичному житті визначились два напрямки: москвофіли й народовці. Москвофіли вважали Російську імперію своїм рятівником від поляків, вони прагнули повного злиття українців Галичини з росіянами, видавали газету “Слово”.

3.Тоталітарний режим і культура у 30-х роках ХХ ст. «Розстріляне відродження»

Культурне життя в радянській Україні 30-х років було цілком обумовлене системою і режимом політичної влади, що склалася в СРСР внаслідок «великого перелому» кінця 20-х років. Воно мало суперечливий характер, досягнення історичного значення захлиналися в хвилях політичного терору проти культури і її творців.

Незважаючи на жорсткий утиск тоталітарне-бюрократичної системи, сталінізму, в культурному житті республіки ще певний час зберігалася інерція позитивних процесів, започаткованих у попередньому десятилітті.

У 30-ті роки в УРСР розширюється мережа загальноосвітніх шкіл, закладів вищої та середньої спеціальної освіти. Кількість учнів у загальноосвітніх школах збільшилася впродовж 1932-1939 pp. з 4,5 до 5,5 млн, учителів - з 126, 4 до 193,8 тис. Згідно з офіційною статистикою впродовж десятиліття республіка утримувала першість у країні за грамотністю населення.

Кількість вузів зросла з 38 (близько 29 тис. студентів) в 1929 р. до 148 (понад 125 тис. студентів) у 1939 p., а кількість технікумів і прирівняних до них закладів - з 146 (29 тис. учнів) до 600 (172,4 тис. учнів). Найбільш високими темпами зростала мережа інженерно-технічних, сільськогосподарських, педагогічних та медичних вузів. Виняток становили вузи художнього профілю, де впродовж 30-х років кількість студентів навіть зменшилася. З огляду на офіційні пріоритети суспільного розвитку це було красномовним свідченням укорінення певних тенденцій, а саме - технократизації суспільного життя, формування негати-вістського ставлення до проблем його гуманітаризації, невиправданого протиставлення «виробників матеріальних благ» і тих, хто «займається розумовою діяльністю».

Історія української культури 20-30-х років дає переконливі приклади як жертовного служіння її ідеалам і принципам, так і соціального конформізму. Багато митців, літераторів, діячів науки не поступилися принципами, зазнаючи всіляких переслідувань, гонінь, репресій, прийняли мученицьку смерть у таборах ГУЛАГу. Проте значна частина літераторів, діячів театру, кіно, інших видів мистецтва «за велінням серця» чи в зв'язку з вимушеними обставинами стала на шлях нагнітання соціально-класової непримиренності, цькування «буржуазних націоналістів» та інших «класове ворожих елементів».

«Розстріляне Відродження» - цей термін, уперше вжитий у середині 40-х років, вичерпно характеризує суть наслідків тоталітарного режиму для української національної культури. І не тільки національної. Нищівного розгрому зазнали також болгарська, грецька, єврейська, німецька, польська культури, культури інших національностей, що проживали на території України.

У 30-ті роки в Україні припинили існування 75-80 % церков. Вони були або зруйновані, або їх приміщення були передані під господарські

«Розстріляне Відродження» - це період 30х рр. ХХст. в історії України, коли переслідувались та знищувались представники української культури. 

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 14

Бесплатная работа

Закрыть

История Украины 36

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.