Трипольские племена

Широко розповсюджена у трипільців антропоморфна та зооморфна пластика. Перша здебільшого передає образ жінки, але трапляються і чоловічі зображення. Серед зооморфних статуеток найчастіше зображається бик. Головками биків часто орнаментува лися шийки кухонних посудин та нашвсферичних мисок на ніж ках. Є статуетки птахів.

Рис. 78. Столовий посуд початку пізнього етапу трипільської культури (1 — Липчани, 2,3 — Конівка, 4 — Стара Буда, 5 — Попудня, 6 — Тальянки).

Рис. 79. Миска на ніжках пізнього етапу трипільської культури (Тальянки).

Рис. 80. Кухонний посуд початку пізнього етапу (1 — Чапаївка, 2 — Ялту шків).

Рис. 81. Посуд із заглибленим (1—3) та розписним (4—6) орнаментом кінця пізнього етапу (1 — Махаринці, 2,3,5,6 — Усатове, 4 — Тудорове).

Особливою категорією трипільської пластики є моделі жител та транспортних засобів. Найяскравіші моделі жител, де зображено інтер'єр, знайдено у Попудні та Сушківці. Зовнішній вигляд жител передають моделі з Коломийщини II, Розсохуватки та Ворошилів ки. Модель з Розсохуватки дає зображення двоповерхового будинку. Зображення саней походять в основному з пам'яток томашів-ської локальної групи межиріччя Південного Бугу і Дніпра. Це кузов у вигляді мисочки, до якої знизу прикріплено полози. Спереду, на вінцях, виліплено одну чи дві голівки биків, наче запряжених у ці сани.

Рис. 82. Модель двоповерхового трипільського житла з Розсохуватки.

Рис. 83. Модель трипільського житла з Ворошилівки.

Рис. 84. Модель саней із Тальянків.

На багатьох поселеннях зібрано великі колекції знарядь праці: кам'яні зернотерки та розтирачі, сокири, крем'яні ножі, скребачки, вкладні серпів, свердла, рогові проколки, мотики, клювці, тес ла, кістяні проколки, кинджали тощо. Значно менше знарядь із міді. Останні найчастіше трапляються в скарбах (Карбуна, Городниця II) та могильниках пізнього етапу. Серед знахідок слід відзначити шила, сокири, тесла, кинджали, а також прикраси — пластини, амулети, намиста, пронизки.

Рис. 85. Крем'яні ножі (1 - Усатове, 2 — Євминка).

Рис. 86. Вістря до стріл та скребачка з Усатова.

Рис. 87. Рогові мотика, клювець та бойовий молот (1,2 — Євминка, 3 — Чапаївка).

Рис. 88. Кістяний риболовний гачок (Бернашівка).

Рис. 89. Кістяний кинджал (Більче-Злоте, печера Вертеба).

Рис. 90. Кам'яні сокири (1 — Окопи, 2 — Софіївський могильник).

Рис. 91. Сокира з кременю (Ломачинці).

Рис. 92. Сокира та кинджали з міді (1,2— Усатове, 3 — Червонохутірський могильник).

Рис. 93. Глиняне прясло (Райки).

ЛІТЕРАТУРА

5 - Бибиков С. Н. Раннетрипольское поселение Лука-Врублевецкая на Днестре. — М.; Л., 1953. — (МИА; № 38).

6 - Пассек Т. С. Раннеземледельческие (трипольские) племена Поднестровья. — М., 1961. — (МИА; № 84).

7 - Vulpe R. Izvoare. - Bucuresti,1957.

8 - Думитреску Г. К проблемо происхождения докукутенской культури // МИА ЮЗ СССР й РНР. — Кишинев, 1960. - С. 33—47.

9 - Marinescu-Bilcu S. Quelques aspects du probleme de la contribution de la ceramiqe rubanee a la civilisation Precucuteni I // Alba Regia. — 1972. — N 12.

10 - Комша Е. К вопросу о переходной фазе от культури Боян к культуре Гумельница // Dacia. — 1961. — Т. 5. — С. 36—68.

11 - Даниленко В. Н. Неолит України. — К., 1969; Маркевич В. Й. Буго-Днестровская культура на территории Молдавии. — Кишинев, 1974.

12 - Збенович В. Г. Ранний зтап трипольской культури на территории Украйни. — К., 1989.

13 - Мовша Т. Г. Хронология Триполья — Кукутени и степные культуры эпохи раннего металла в ее системе // Проблемы археологии Поднепровья. — Днепропетровск, 1984. — С. 60—83; Черниш Е. К.< Знеолит Правобережной Украинм й Молдавии // Археология СССР : Энеолит СССР. — М., 1982. — С. 165—320.

14 - Черныш Е. К. Указ. соч. — С. 192.

15 - Даниленко В. Н. Энеолит Украини. — К., 1974; Dumitrescu V. Originea si evolutia culturii Cucuteni - Tripolie //SCIV. — 1963. — N 1, 2.

16 - Цвек Е. В. Трипольские поселений Буго-Днепровского междуречья : (К вопросу о восточном ареале культури Кукутени — Триполье) // Первобьітная археология — поиски и находки. — К., 1980. — С. 163—185.

17 - Мавша Т. Г. Періодизація і хронологія середнього та пізнього Трипілля // Археологія. — 1972. — № 5. — С. З—24; Пассек Т. С. Периодизация трипольских поселений. — М., 1949. — (МИА; № 10).

18 - Заец И. И; Рыжов С. Н. Поселение трипольской культури Клищев на Южном Буге. — К., 1992.

19 - Гусєв С. О. Пам'ятки розвинутого Трипілля Середнього Побужжя // Археологія. — 1993. — № 3. — С. 114—127.

20 - Захарук Ю. Н. Вопросы хронологии культур энеолита и ранней бронзы Прикарпатья и Польши // КСИА АН УССР. — 1962. — Вьіп. 12. — С. 48—52; Його ж. Початкова доба мідного віку західних областей УРСР // Археологія Української РСР. — К., 1971. — Т. 1. — С. 213—214.

21 - Кириков С. В. Указ. соч. — С. 35.

22 - Дергачев В. А, Памятники позднего Триполья. — Кишинев, 1980.