Формирование территории современной Украины в ХХ в., историко-географический аспект
ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ І. ВХОДЖЕННЯ ЗАКАРПАТТЯ ДО СКЛАДУ УРСР. 6
1.1. Закарпаття у складі Чехословаччини. Карпатська Україна 1920-1930 рр. 6
1.2. Закарпатська Україна у роки Другої світової війни. 10
1.3. Створення і діяльність органів народної влади у Закарпатті та його входження до складу УРСР. 15
РОЗДІЛ ІІ. СТАНОВИЩЕ БУКОВИНИ У СКЛАДІ РУМУНІЇ ТА ЇЇ ПРИЄДНАННЯ ДО УКРАЇНИ.. 19
2.1 Буковина у 1921-1923 рр. 19
2.2 Територія Буковини в роки другої світової війни. 34
РОЗДІЛ ІІІ. ПРАВОВЕ ОФОРМЛЕННЯ ВХОДЖЕННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ДО СКЛАДУ УРСР. 48
3.1. Включення західноукраїнських земель до складу УРСР. 48
3.2. Радянський режим на західноукраїнських землях напередодні Вітчизняної війни 51
3.3. Західноукраїнські землі в умовах Вітчизняної війни. 55
3.4. Радянський режим та визвольний рух на західноукраїнських землях у складі УРСР в післявоєнний період. 60
РОЗДІЛ ІV. ПРИЄДНАННЯ КРИМУ.. 68
ВИСНОВКИ.. 77
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.. 79
ДОДАТКИ.. 82
ВСТУП
Актуальність теми. Внаслідок суспільно-політичних трансформацій на теренах Центральної та Східної Європи, зміни структури геополітичного простору в цій частині світу, виникнення нових держав на території колишнього СРСР на зламі 90-х рр. ХХ ст. посилилась зацікавленість наукових та громадсько-політичних кіл до становлення відносин України з сусідніми державами і, зокрема, до такого аспекту цих відносин, як формування державних кордонів. Проблема встановлення існуючих кордонів була однією з головних причин конфронтацій і конфліктів України з сусідніми країнами протягом першої половини ХХ ст. Її розв’язання зумовило непростий і неоднозначний розвиток відносин між українцями та сусідніми народами в післявоєнні роки. З іншого боку, після здобуття Україною незалежності посилились її зв’язки з сусідами по політичній карті і, зокрема, західними, оскільки європейський вектор міжнародних відносин України нині є пріоритетним.
Актуальність теми дослідження визначена:
- недостатністю науково обґрунтованої концепції процесу формування та функціонування державного кордону України;
- необхідністю пошуків шляхів удосконалення розвитку прикордонного співробітництва;
- потребою розуміння сучасних геополітичних устремлінь сусідніх держав на заході (в контексті розвитку інтеграційних процесів у Європі) для вироблення конкретних заходів, спрямованих на розвиток двосторонніх відносин України з ними.
Актуальність постановки питання політико-географічного дослідження процесу формування та функціонування державного кордону України зумовлена ще й тим, що цим напрямком займалися переважно історики, попри те, що це питання має і географічний аспект. Географічність дослідження полягає у врахуванні взаємозв’язків геополітичного положення, особливостей формування та морфології державної території і кордонів, співвідношення бар’єрної та комунікаційної функцій останніх та їх впливу на множину структур господарства країни, політико- і адміністративно-територіального поділу, розміщення господарства і розселення населення в прикордонних районах тощо. Діалектична взаємодія бар’єрної та комунікаційної функцій державних кордонів відображає хід таких процесів: з однієї сторони, це об’єктивна необхідність вільного поступу на шляху включення економіки країни в систему міжнародного поділу праці, залучення її у світові інтеграційні процеси, з іншої - необхідність захищати національні інтереси держави.
Метою бакалаврської роботи є комплексний аналіз етапів та особливостей процесу формування території України, починаючи з 1918 р., та її функціонування в сучасний період.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
- удосконалити методику історичного дослідження процесу формування та функціонування державних кордонів;
- з’ясувати і проаналізувати найістотніші зовнішньо- та внутрішньополітичні чинники, що визначили специфіку формування державного кордону України;
- виявити особливості функціонування державного кордону України на сучасному етапі в умовах розширення прикордонного співробітництва.
Об’єктом дослідження є територія України.
Предмет дослідження – історичні аспекти формування і функціонування державного кордону України.
Методологічною базою роботи є основні положення теорії суспільної географії та наукові засади її аналітичних, синтетичних та методичних дисциплін, а також універсальні принципи об’єктивності, неупередженості та історизму.
При розробці теоретичних засад та методики історичного вивчення особливостей формування та функціонування державних кордонів України використані роботи М.Багрова, М.Гласснера, М.Дністрянського, Ф.Заставного, В.Колосова, В.Кубійовича, П.Масляка, М.Паламарчука, О.Паламарчука, М.Пістуна, Я.Олійника, С.Рудницького, А.Степаненка, О.Топчієва, Р.Хартшорна, Р.Челлена, О.Шаблія, В.Ягьї, Б.Яценка та ін.
Наукова новизна проведеного дослідження полягає в наступному:
- поглиблено теоретико-методологічні основи дослідження процесу формування державних кордонів;
- удосконалено методику історико-географічного аналізу функціонування державних кордонів;
- виявлено основні чинники і їх вплив на специфіку формування державного кордону України;
- проведено періодизацію процесу формування державного кордону України, починаючи з 1918 р., на основі вивчення та критичного аналізу наукової літератури, архівних документів і опублікованих матеріалів.
Практичне значення результатів дослідження. Теоретичні узагальнення та методичні прийоми проведеного дослідження можуть використовуватися при проведенні подібних досліджень на загальнодержавному та регіональному рівнях. Результати проведеного дослідження становлять практичний інтерес для розуміння проблем, які існують у стосунках України з сусідніми державами на заході, доповнюють теоретичну та фактологічну базу для подальшого вивчення перспектив розвитку співробітництва України з ними. Конкретні результати можуть бути використані державними структурами, які визначають зовнішню політику України, а також для створення узагальнюючих праць з історії України, політичної географії, та геополітики.
Обсяг і структура роботи. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.