Влияние мирового финансово-экономического кризиса на масштабы и характеристики внешней трудовой миграции в Украине

Вплив світової фінансово-економічної кризи на масштаби та характеристики зовнішньої трудової міграції в Україні

Одним із проявів глобальної фінансово-економічної кризи неминуче стане скорочення попиту на робочу силу. За даними Євростату, у 2009 р. загалом по ЄС-27 реальний приріст ВВП очікується на рівні 0,2%, а в багатьох країнах передбачається нульовий або від’ємний показник. Вже у 2008 році спостерігається істотне зростання рівня безробіття133 в Естонії, Ірландії, Іспанії, Франції, Латвії, Швеції, Великобританії, а також у США та Японії. Чи вплине загострення ситуації на ринку праці та можливе зниження доходів домогосподарств у цих країнах на трудові міграції українців, наскільки масовим може бути повернення мігрантів, і яким чином відсутність закор­донних заробітків може позначитися на місцевому ринку праці та рівні мате­ріального добробуту населення, - головні питання сьогодення.

Відзначаючи масштабність та глибину сучасної рецесії - у 2009 р. уперше за період після Другої світової війни очікується зниження світового ВВП на 1%, фахівці міжнародних організацій відносять працівників-мігрантів до найбільш уразливих категорій населення, адже фінансова криза приз­вела до скорочення попиту на робочу силу та зростання безробіття134.

За оцінками Євростату, у 2009 р. практично у всіх країнах ЄС та інших розвинутих країнах світу очікується скорочення ВВП135. Загалом по ЄС- 27 зниження реального ВВП становитиме 4% (у 2008 р. реальний ВВП зріс на 0,8%). Найбільше скорочення очікується в країнах Балтії та Ісландії (понад 10%), Ірландії (9%), Угорщині (6,3%), Німеччині (5,4%), Японії (5,3%) (рис. 6.2.1). У 2010 р. передбачається стабілізація ситуації, однак у багатьох країнах індекс ВВП залишиться від’ємним, і в цілому по ЄС-27 він становитиме -0,1%. Тобто вихід на траєкторію сталого зростання очікується не раніше 2011 р.

Рис. 6.2.1. Прогноз реального ВВП у країнах ЄС та деяких інших розвинутих країнах у 2009-2010 рр.

Оскільки в розвинутих ринкових системах взаємозв’язки між ВВП і ситуацією на ринку праці більш прозорі і чіткі, реакція на уповільнення темпів економічного зростання з боку попиту на робочу силу проявляється доволі швидко. У багатьох країнах ОЕСР рівень безробіття почав зростати ще з початку 2008 р., у країнах ЄС - з ІУ кварталу 2008 р. У серпні 2009 р. рівень безробіття по країнах ОЕСР сягнув 8,6% (на 2,3 п.п. більше порівняно з серпнем 2008 р.), по країнах ЄС - 9,1% (приріст на 2,1 п.п.)137. В Іспанії, яка і так мала найвищий по ЄС рівень безробіття, цей показник за останній рік збільшився у півтора рази, досягнувши 18,9%. В Ірландії та країнах Балтії (Естонія, Латвія, Литва) рівень безробіття зріс вдвічі, і нині становить близько 13%, у Латвії - 18,3%. Значним є приріст безробіття (понад 2,5 п.п.) також в Ісландії, США, Туреччині, Канаді, Швеції, Данії, Чеській Республіці.

Частка вакансій у загальній кількості робочих місць в цілому по ЄС-27 у ІІ кварталі 2009 р. скоротилася до 1,4% проти 2,1% у відповідному періоді минулого року. У Чеській Республіці кількість вакантних робочих місць зменшилася на 2/3, в Португалії - на третину, в Іспанії - на чверть. Істотне скорочення вакансій відбулося і в інших країнах ЄС, до яких найчастіше виїздять українські трудові мігранти - Італії, Польщі, Угорщини.

Економіка Російської Федерації, до якої виїздять на заробітки майже половина трудових мігрантів з України, також сильно постраждала від глобальної рецесії. У ІІ кварталі 2009 р. падіння російського ВВП порівняно з відповідним періодом минулого року сягнуло 10,9%. Кількість безробітних за цей час зросла у півтора рази, рівень безробіття досяг 8,6% (у ІІ кварталі 2008 р. він становив 5,6%).

З метою протидії зростанню безробіття в кризових умовах, деякі країни (наприклад, Іспанія, Чеська Республіка) почали запроваджувати заходи заохочення повернення працівників-мігрантів на батьківщину - виплата бонусів та разової соціальної допомоги у випадку від’їзду, оплата витрат на дорогу тощо. Інші країни (наприклад, Великобританія, Італія, Російська Федерація) запровадили додаткові вимоги та обмеження для в’їзду і працевлаштування мігрантів, зокрема було істотно скорочено програми та системи залучення іноземних працівників (квоти, візи тощо). Причому ці заходи стали поширювати не лише на низькокваліфікованих працівників (це звичайний спосіб реалізації селективної міграційної політики), ай на професіоналів та фахівців. Обме­ження стали застосовувати також щодо залучення сезонних та тимчасових працівників.

Наскільки вплинули погіршення економічної ситуації та обмежувальна міграційна політика в країнах, що є основними реципієнтами українських трудових мігрантів, можна оцінити на підставі аналізу динаміки економічної активності населення. Масове повернення мігрантів (а їхня кількість оцінюється щонайменше у 1,5 млн. осіб) мало б спричинити певну реакцію національ­ного ринку праці: зростання безробіття, якби вони почали шукати роботу вдома, або скорочення пропозиції робочої сили, якби вони вирішили пере­чекати важкі часи, тимчасово не беручи участі у ринку праці.

При оцінюванні можливих наслідків світової фінансової кризи для трудових міграцій громадян України слід виходити з характеру зайнятості, з особливостей ніші на ринку праці, яку заповнюють наші співвітчизники. Пере­важно їх трудові міграції побудовані за стратегією маргінальної ринкової ніші.

Як засвідчили результати модульного обстеження, склад трудових мігрантів за рівнем освіти та професійно-кваліфікаційною підготовкою істотно відрізняється від аналогічних розподілів зайнятого населення як України, так і країн-реципієнтів. Значні особливості має і характер зайнятості трудових мігрантів, робочі місця, на яких вони працюють. Здебільшого упродовж перших місяців люди погоджуються на найменш престижну роботу, часто на ту, на яку не були згідні на батьківщині. Після належної адаптації в регіоні (країні) перебування їхні цінності значно змінюються, але після року перебування трудові мігранти набувають іншого статусу і стають постійними іммігрантами. Що стосується заробітків, то навіть у перші місяці вони помітно перевищують стандарти оплати праці на батьківщині, хоча і значно поступаються таким у країні-реципієнті. Отже, трудові мігранти - і це характерно не тільки для вихідців з України - зголошуються працювати на тих робочих місцях, виконувати ті роботи, що не приваблюють місцеве населення. Водночас їхня невибагливість дає змогу роботодавцям мінімізувати свої видатки на послуги робочої сили.

Саме ця маргінальна спрямованість дає підстави стверджувати, що фінансова криза навряд чи призведе до скорочення трудових міграцій українського населення, скоріше навпаки - викличе нову хвилю "економічного туризму”. Глибину і системний характер кризи в Україні більшість експертів оцінюють як такі, що значно перевершують європейські, що неминуче віддзеркалиться у падінні і без того низької заробітної плати. До того ж, доволі складна процедура отримання візи є додатковим стимулом не залишати країну перебування без вкрай вагомих підстав.

Скорочення може відбутися лише в частині легальних трудових мігра­цій, де заробітчани працювали на підприємствах і у тих видах діяльності, що найбільше постраждали (постраждають) від фінансової кризи, зокрема у будівництві та автомобілебудуванні. Проте мала поширеність зайнятості українських трудових мігрантів у промисловості мінімізує ці наслідки, а вивіль­нені з цих галузей мешканці країн-реципієнтів навряд чи погодяться на робочі місця, зайняті трудовими мігрантами. Натомість будівництво є чи не найпоширенішою сферою прикладання праці українських трудових мігрантів у Чехії, Угорщині, Португалії та Росії - саме в будівництві сконцентровано понад 50% трудових мігрантів, у тому числі 67% чоловіків. Оскільки цей вид діяльності чи не найбільше залежить від банківської сфери, вочевидь, слід очікувати скорочення зайнятості в ньому трудових мігрантів, особливо в корпоративному секторі. Таким чином, повернення значної частини будівель­ників із Росії, особливо працюючих на легальних умовах, видається цілком імовірним. Але навряд чи відбудеться масштабна рееміграція з країн ЄС - дадуться взнаки і візовий режим, і вищі порівняно з Україною та Росією заробітки. Та й роботодавці з огляду на значну економію коштів при викорис­танні нелегальної або напівлегальної робочої сили звільнятимуть мігрантів не відразу.

Робота домашньою прислугою найбільш поширена серед українських мігрантів в Італії (63%) та Португалії (26%). Нею займаються переважно жінки старшого віку без належної реєстрації і за доволі низьку за стандартами цих країн винагороду. Від їх послуг радше не відмовлятимуться, особливо у випадках догляду за дітьми, хворими або особами похилого віку.

За даними обстеження економічної активності населення, у І півріччі 2009 р. порівняно з І півріччям 2008 р., коли ситуація на ринках праці (як національному, так і в країнах-реципієнтах) ще не набула явних кризових ознак, кількість безробітних працездатного віку в Україні збільшилася на 608 тис. осіб, рівень безробіття населення працездатного віку зріс з 6,8% до 9,9%.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 10

Бесплатная работа

Закрыть

Влияние мирового финансово-экономического кризиса на масштабы и характеристики внешней трудовой миграции в Украине

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.