Ця рівність характеризує найпростішу форму вартості, що одержала назву простої, випадкової або одиничної форми варто­сті. Два товари, що беруть участь у даному обміні, одночасно є його крайніми полюсами. Один товар (А) знаходиться у віднос­ній формі вартості. Він виражає свою вартість, його купують. Цей товар грає пасивну роль. Він завжди має свою кількісну ви­значеність. Інший товар Б виступає як вимірювач вартості пер­шого товару. Він своєю споживною вартістю визначає, вимірює вартість товару А. У цьому відношенні товар Б грає активну роль, виступає як еквівалент, вимірювач вартості іншого товару. Свою роль він виконує випадково, епізодично і сам по собі зовні він ніяк не відрізняється від інших споживних вартостей, але в межах відношення цих двох товарів він значить більше, ніж про­сто споживна вартість. Він є еквівалентом, і в цій ще випадковій формі обміну вже функціонує як гроші, хоча самі гроші тут ви­ступають у своїй зародковій, ембріональній формі.

Товар, що знаходиться в еквівалентній формі, має свої певні особливості. Згідно з теорією походження грошей К. Маркса, а вона є блискучим зразком наукового аналізу, ці особливості зво­дяться до такого: споживна вартість стає формою прояву своєї протилежності - вартості; конкретна праця стає формою прояву абстрактної праці; приватна праця виступає формою прояву своєї протилежності - безпосередньо суспільної праці.

Проста, випадкова, або одинична форма вартості є найпрості­шою формою визначення вартості й обміну і відповідає початко­вому стану розвитку товарного виробництва, яке ще було випад­ковим, епізодичним. Недосконалість товарного виробництва знаходить своє вираження в недоліках першої форми вартості. Найбільш істотне з них, за визначенням К. Маркса, зводиться до того, що в рівнянні Х товару А = У товару Б, товар А, який знахо­диться у відносній формі вартості, не виявляє своєї якісної тото­жності і кількісної визначеності стосовно до всіх інших товарів.

Практична незручність даної форми вартості й обміну (а вона, власне кажучи, - це відомий нам бартер) пов’язана з тим, що в процесі такого обміну необхідно, щоб акт купівлі-продажу збіга­вся у часі й просторі. Однак на етапі зародження товарного вироб­ництва і товарного обміну цей недолік ще не давав про себе знати.

З розвитком товарного виробництва до обміну долучаються вже не два, а багато товарів, а сам обмін стає більш регулярним. Через низку причин якийсь товар частіше від інших знаходиться у відносній формі вартості. Він стає найбільш бажаним об’єктом обміну, його прагнуть купити. З’являється нова форма обміну.

В умовах дуже низького рівня розвитку продуктивних сил найважливішим завданням було забезпечення фізичного вижи­вання людини, що ставило продукти харчування в розряд най­більш бажаних. При цьому особливу цінність набували окремі продукти, наприклад, худоба як концентроване джерело білкової їжі. Тому на цей товар обмінювалися багато інших товарів.

У практиці обміну ця ситуація виникла тоді, коли якийсь про­дукт праці вже регулярно вироблявся як товар. Історично це збіг­лося з першим великим суспільним поділом праці (відокремлен­ням скотарства від землеробства), у результаті чого частина продукції скотарства постійно призначалася для обміну.

Дану форму обміну схематично можна відобразити у вигляді прикладу:

Ця форма вартості одержала назву повної або розгорнутої форми вартості. Якщо порівняти її з простою або випадковою формою вартості, то неважко помітити певний прогрес у розвит­ку форми вартості. Він знайшов свій відбиток, насамперед, у які­сному і кількісному розвитку товару еквівалента.

Кількісний розвиток еквівалента виявляється в тому, що цю роль виконує не один товар, а вже декілька. І хоча випадковість висунення цих товарів на роль еквівалента зберігається, проте ступінь цієї випадковості значно нижче, ніж в умовах простої випадкової форми вартості. Це пояснюється тим, що роль еквіва­лента виконують продукти людської праці, які спеціально при­значені для продажу, тобто товари, а не випадково вироблений надлишок продукції, що спорадично набував форми товару.

Якісна зміна реалізується в тому, що мінове відношення това­ру, який знаходиться у відносній формі вартості, виявляється вже не стосовно споживної вартості одиничного товару, а стосовно споживних вартостей ряду товарів.

Віддзеркалюючи у своєму розвитку більш високий щабель ор­ганізації товарного виробництва і обміну, повна або розгорнута форма вартості мала, проте, й певні недоліки. К. Маркс визначав їх у такий спосіб: «По-перше, відносне вираження вартості това­ру є тут незавершеним, тому що ряд виражень його вартості ні­коли не закінчується... По-друге, такий ланцюг утворює строкату мозаїку розрізнених і різнорідних виражень вартості. По-третє,... відносна, форма вартості кожного товару являє собою нескін­ченний ряд виражень вартості, відмінний від виражень відносної форми вартості будь-якого іншого товару».

Виділені на рівні теоретичного аналізу недоліки повної або розгорнутої форми вартості в практиці знаходять своє вираження в певному утрудненні самої техніки обміну. Це виявляється в то­му, що не можна безпосередньо обміняти, наприклад 1 пару чо­біт на 1 сокиру. Але на певному етапі розвитку товарного вироб­ництва, коли переважаючим мотивом обміну було бажання придбати один товар (у нашому прикладі - вівцю), цей недолік не був серйозною перепоною для здійснення обміну.

Зміни, що відбулись у подальшому розвитку суспільного ви­робництва, привели до появи нової, більш розвинутої форми вар­тості, яка отримала назву загальної форми вартості. Вона може бути подана у вигляді прикладу:

Можливість такої трансформації обумовлена тим, що ті прості вираження вартості (1 вівця = 2 сокирам, 1 вівця = 1 мішку зерна, 1 вівця = 3 парам чобіт і т. д.), з котрих і складається повна або розгорнута форма вартості, припускають і можливість зворотних за формою, але тотожних за змістом виражень (2 сокири = 1 вів­ці, 1 мішок зерна = 1 вівці, 3 пари чобіт = 1 вівці і т. д.). Це й від­криває реальні шляхи для появи повної або розгорнутої форми вартості.

Дана форма вартості віддзеркалює новий, більш високий ща­бель розвитку виробництва й обміну. Загальна форма вартості порівняно з повною, або розгорнутою формою вартості - це більш високий рівень вираження вартості, ніж раніше.

З боку кількості це знаходить своє відображення в тому, що тепер одному еквіваленту протистоїть уся маса товарів, які зна­ходяться тільки у відносній формі вартості. Якісна зміна виявля­ється в тому, що відбувається розвиток товару еквівалента. Він виступає не просто одним із товарів еквівалентів, а єдиним, та­ким, що протистоїть усім іншим товарам.

У практиці обміну це знаходить відображення в тому, що «те­пер товари виражають свої вартості: 

1) просто, тому що вони ви­ражають їх в одному-єдиному товарі,

2) єдиноподібно, тому що вони виражають їх в одному й тому ж товарі».

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 13

Бесплатная работа

Закрыть

История происхождения денег

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.