План 

1. Сучасне уявлення про зайнятість

2. Суть та принципи державної політики зайнятості

3. Правові методи державного регулювання зайнятості

Список використаної літератури

1. Сучасне уявлення про зайнятість

Зайнятість - найважливіша характеристика економіки, добробуту народу, а рівень зайнятості - головний макроекономічний показник. Проте, зайнятість не лише економічне явище, вона залежить і від демографічних процесів, виступає частиною соціальної політики.

Зайнятість можна розглядати і як діяльність (процес), і як відносини, що виникають під час участі різних груп населення в її спільному здійсненні. Отже, характеристики зайнятості можуть бути сформовані за двома головними підходами - як до відносин і як до діяльності.

Законодавство України трактує зайнятість як « діяльність громадян, пов'язану із задоволенням особистих і суспільних потреб, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій чи іншій формі».

Зайнятість як діяльність можна розглядати з економічної та соціальної точок зору.

Зайнятість з економічних позицій життя суспільства - це діяльність населення, пов'язана зі створенням суспільного продукту або національного доходу. Ця зайнятість щодо корисності для суспільства має вирішальне значення. Вона визначає як економічний потенціал життя суспільства, так і рівень та якість життя населення загалом та добробут окремих громадян. Тобто, трудова зайнятість населення визначає економічну основу життя суспільства

Разом з тим вона має і соціальний характер: відображає потреби людей не лише в заробітках, але і у самореалізації через суспільно корисну діяльність. Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю.

З іншого боку зайнятість прийнято розглядати як систему відносин, що виникає в межах таких суб’єктів як найманий працівник, роботодавець, держава.

Отже, зайнятість відображає сукупність соціально - трудових відносин щодо участі людей у суспільному виробництві й пов'язана із забезпеченням масштабів, умов, форм задіяння людей в суспільно - корисну працю, з процесами формування, розподілу і використання трудових ресурсів.

Враховуючи обидва підходи до тлумачення її сутності можна визначити зайнятість як сукупність економічних, правових, соціальних, національних та інших відносин, пов'язаних із забезпеченням працездатного

населення робочими місцями та їхньою участю в суспільно корисній діяльності, що приносить їм заробіток або дохід.

Зайнятість як систему відносин можна характеризувати в межах окремих етапів:

■ формування трудового потенціалу суспільства (пропозиції послуг праці);

■ формування сфери докладання праці (попиту на послуги праці);

■ розподілу та перерозподілу людських ресурсів за сферами діяльності;

■ процесу безпосереднього використання трудового потенціалу в системі соціально - трудових відносин.

Питання регулювання економічних систем були найгострішими, найзлободеннішими і завжди привертали увагу видатних економістів різних наукових шкіл та епох. При цьому в центрі уваги завжди перебували питання зайнятості.

Зайнятість населення є однією з найузагальненіших характеристик економіки. Вона відбиває рівень досягнутого економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва.

Соціально - економічна система зайнятості виконує три основні функції:

1)економічну - як фактор створення суспільного продукту;

2)дохо дну - як засіб одержання трудових доходів;

3)суспільну - як засіб задоволення потреби в праці.

В розгорнутішому вигляді функціями зайнятості є:

  • забезпечення трудозбереження;
  • забезпечення доходу працівника;
  • зростання життєвого рівня;
  • створення умов життєдіяльності людей;
  • забезпечення самореалізації;
  • забезпечення трудової етики;
  • визначення соціального статусу особистості;
  • забезпечення людей працею;
  • забезпечення суспільного виробництва робочою силою;
  • встановлення рівноваги на ринку праці;
  • зменшення безробіття;
  • ефективне використання виробничого потенціалу;
  • забезпечення прибутковості виробництва;
  • забезпечення економічного зростання.
  • Для оцінки ефективності зайнятості необхідне вивчення її структури. Структура зайнятості - це співвідношення у використанні робочої сили суспільства між:

    ■ кількістю зайнятих і незайнятих;

    ■ кількістю зайнятих, розподілених за видами зайнятості;

    ■ зайнятими у матеріальному виробництві й у сфері послуг;

    ■ кількістю зайнятих у регіонах України;

    ■ кількістю зайнятих та самозайнятих;

    ■ кількістю зайнятих працівників різних професійно – кваліфікаційних груп;

    ■ кількістю зайнятих за статево - віковою ознакою (чоловіки, жінки,молодь, діти, пенсіонери);

    ■ кількістю зайнятих за місцем проживання.

    Види зайнятості відображає чисельність зайнятих за певними ознаками (табл.. 1).

    У межах кожного з наведених видів зайнятості організація праці людей може відрізнятися різноманітними організаційно - правовими формами.

    Таблиця 1.

    Види зайнятості

    За характером діяльності: За соціальною належністю:
    ■робота на підприємствах, в організаціях, установах;
    ■робота за кордоном, на спільних підприємствах;
    ■виконання державних і громадських обов'язків;

    ■служба в армії;

    ■індивідуальна трудова діяльність;

    ■навчання в денних загальноосвітніх школах, середніх, спеціальних та вищих навчальних закладах освіти;

    ■ведення домашнього господарства та ін.

    ■робітники;
    ■службовці;
    ■керівники;

    ■спеціалісти;

    ■підприємці;

    ■фермери.

    За галузевою належністю: За статево - віковою ознакою:
    ■зайняті у матеріальному виробництві;
    ■зайняті у невиробничій сфері;
    ■зайняті в окремих галузях народного господарства (промисловість, будівництво);

    ■зайняті в окремих підгалузях (машинобудування, приладобудування).

    ■зайняті чоловіки;
    ■зайняті жінки;
    ■зайняті особи похилого віку;

    ■зайняті особи середнього віку;

    ■зайнята молодь та ін.

    За територіальною ознакою: За рівнем урбанізації:
    ■зайняті в окремих регіонах;
    ■зайняті в економічних районах;
    ■зайняті в окремих адміністративно - господарських одиницях.
    ■зайняті в міській місцевості;
    ■зайняті в сільській місцевості.
    За видами власності: За рівнем відповідальності:
    ■зайняті у державному секторі;
    ■зайняті у приватному секторі;
    ■зайняті на підприємствах змішаної форми власності та ін.
    ■наймані працівники;
    ■роботодавці;
    ■самозайняті.

    Форми зайнятості: організаційно-правові способи та умови використання праці. Форми зайнятості можна класифікувати за різними ознаками (рис. 1.).

    Повна зайнятість - це зайнятість протягом повного робочого дня (тижня, сезону, року), яка приносить доход у нормальних для даного регіону розмірах. Повна зайнятість є основою ефективного використання трудового потенціалу суспільства і разом з тим важливою характеристикою соціального захисту населення у трудовій сфері. Повна зайнятість населення відповідає кількісному аспекту зайнятості. Її треба розглядати як таку, при якій пропозиція робочої сили покривається попитом на неї з боку суспільного виробництва.

    Характеристики работы

    Реферат

    Количество страниц: 18

    Бесплатная работа

    Закрыть

    Государственное регулирование занятости

    Заказать данную работу можно двумя способами:

    • Позвонить: (097) 844–69–22
    • Заполнить форму заказа:
    Не заполнены все поля!
    Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

    Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.