ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1.Система обліку витрат на виробництві в цукровій промисловості

1.1 Класифікація витрат

1.2 Групування витрат за економічними елементамита статтями калькуляції

Розділ 2. Калькуляція планової та фактичної собівартості готової продукції

2.1 Поняття та функції собівартості продукції

2.2 Особливості формування собівартості готової продукціїпри переробці давальницької сировини

2.3 Планування витрат та складання планової калькуляції

2.4 Калькуляція фактичної собівартості

2.4.1 Калькуляція допоміжного виробництва

Розділ 3. Роль собівартостів управлінні виробництвом

Висновки

Додатки

Використана література

ВСТУП

Цукрова промисловість представлена цукровими заводами, що виробляють цукор-пісок з вітчизняної сировини – цукрових буряків та імпортної – тростинного цукру-сирцю і цукор - рафінад з цукру-піску.

Особливості вітчизняної сировини (невисокий вміст основного компоненту – цукру, непридатність до тривалого зберігання, низька транспортабельність тощо) обумовлюють особливості цукрової промисловості – високий рівень спеціалізації, сезонність, тяжіння до сировинних ресурсів, високі матеріало-, тепло-, енергоємність, тісні зв”язки з господарствами, що вирощують цукрові буряки і інші.

Цукровий завод відноситься до масового типу виробництва, що характеризується такими особливостями: високою концентрацією виробництва ( значним обсягом виробництва однорідної продукції), високою спеціалізацією виробництва (сталістю номенклатури продукції, що виробляється), високою спеціалізацією обладнання і робочих місць, постійністю процесу праці, широким використанням неперервності і поточності, механізації і автоматизації виробничих процесів і операцій. Це підприємство з досить розвиненою виробничою інфраструктурою. На кожному заводі є потужна теплоелектроцентраль, ремонтно-механічні майстерні, транспортне, складське, водне, сировинне господарства.

Україна довгий час була в числі європейських лідерів з виробництва бурякового цукру. Цукрові заводи України мають потужність, що дозволяє щорічно виробляти до 5,5 млн. т цукру-піску і 1,5 млн. т цукру-рафінаду при внутрішньому споживанні до 2,0 млн. т. Раніше цукор становив одну з основ експортного потенціалу України, був опорою її бюджету. В окремі роки надходження від реалізації цукру становило 13% дохідної частини державного бюджету.

Упродовж 1990-1999 рр. буряко-цукрове виробництво України зазнало значного спаду.

У 1990 році Україна виробляла 5,1 млн. т цукру з буряків, а у 1999 лише 1,86 млн. т , що є найменшим показником за останні 40 років.

Негативні тенденції продовжуються і в 2000-2004 роках. Україна втратилапозиції європейського лідера з виробництва бурякового цукру і ринки збуту цієї продукціїв СНД.

Протягом останніх років буряко-цукрова галузьотримувала збитки. Внаслідок цього буряко-цукрове виробництво стало нерентабельним.

Але, не дивлячись на такий стан,цукрова промисловість і Україні до цього часу має великий виробничий потенціал, а цукор може розглядатися як стратегічна сировина.

Для цього на державному рівні приймаються і видаються законодавчо-нормативні документи ( закони України, постанови КМ України, державні й галузеві стандарти, технічні умови і ін.) , які регулюють виробництво, перероблення та реалізацію цукрової сировини та цукру.

Міністерством аграрної політики здійснює встановлення граничного розміру квоти та мінімальної ціни на виробництво і реалізацію цукру, а також розподіляє обсяги виробництва цукрових буряків та цукру квоти “А” в розрізі областей та між цукровими заводами.

За останні роки в Україну все більше і більше надходить цукрової сировини ( в основному тростинного цукру-сирцю) з інших країн.

Першим етапом забезпечення збереження і недопущення руйнації буряко-цукрової галузі, її економічного оздоровлення є виконання прийнятого Верховною Радою України Закону України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру”.


РОЗДІЛ 1. СИСТЕМА ОБЛІКУ ВИТРАТВИРОБНИЦТВАПРОДУКЦІЇ ЦУКРОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

1.1. Класифікація витрат виробництва продукції цукрової промисловості

Залежно від характеру та призначення виконуваних процесів виробництво поділяється на: основне, допоміжне і непромислове господарство.

В цукровій промисловості до основного виробництва відносяться виробництво цукру-піску з цукрових буряків; цукру-піску з імпортного цукру-сирцю; цукру-рафінату.

Допоміжне виробництво призначене для обслуговування підрозділів основного виробництва. В цукровій промисловості до нього належать:

цех механізації;

ТЕЦ (котельня);

транспортне господарство;

ремонтні майстерні;

водне господарство;

сировинне господарство;

Крім того, на підприємствах цукрової промисловості існує побічні виробництва, основані на подальшій переробці попутної продукції і відходів(виробництво жому, меляси, спирту, дріжджів і інше).

До непромислового господарства належать: не заводський транспорт, житлово-комунальне господарство та культурно-побутові заклади, підсобні сільськогосподарські підприємства та інші структурні підрозділи.

За видами витрати класифікуються за економічними елементами та за статтями калькуляції.

В залежності від способів включення до собівартості окремих видів продукції витрати поділяютьсяна прямі та непрямі. Під прямими розуміють витрати, пов”язані з виробництвом окремих видів продукції, які можуть бути прямо і безпосередньо включені до їх собівартості. Під непрямими розуміють витрати, пов”язані з виробництвом декількох видів продукції , які включаються до собівартості за допомогою спеціальних методів.

До прямих витрат в цукровій промисловості відносять витрати на сировину і основні матеріали, купівельні вироби і напівфабрикати та послуги сторонніх організацій, допоміжні матеріали , паливо та електроенергію на технологічні цілі, витрати на оплату праці виробничих робітників, відрахування на соціальні заходи.

До непрямих витрат відносять витрати на утримання і експлуатацію устаткування , загально виробничі витрати.

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат , витрати поділяються на умовно-змінні та умовно-постійні.

До умовно-змінних витрат належать витрати , абсолютна величинаяких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням.

До умовно-зміннихвитрат належать витратина сировину та матеріали, купівельні вироби, напівфабрикати, технологічне паливо й енергію, на оплату праці працівникам, зайнятим у виробництві продукції, з відрахуваннями на соціальні заходи та інше.

Умовно-постійні – це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється.

До умовно-постійних належать витрати пов”язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

Витрати на виробництво поділяються за календарними періодами на поточні та одноразові.

Поточні, тобто постійні, звичайні витрати або витрати, у яких періодичність менша ніж місяць.

Одноразові, тобто однократні витрати. Які здійснюються періодично (періодичність більша ніж місяць) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

До одноразових витрат відносять витрати на освоєння нових підприємств, цехів і агрегатів, що пускаються в експлуатацію та інші.

До витрат , що здійснюються періодично (з періодичністю більше місяця) і які не збігаються за часом з випуском продукції, відносяться:

-витрати підприємств в період зупинки виробництва(в міжсезонний період) ;

-витрати на оплату відпусток;

-витрати на ремонт основних засобів (при нерівномірності цих витрат на протязі року).

За визначеннямвідношення до собівартості продукції розрізняють витрати на продукцію та витрати періоду.

Витрати на продукцію – це витрати пов”язані з виробництвом.

Витрати на виробництво продукції створюють виробничу собівартість продукції.

Витрати періоду – це витрати , що не включаються до виробничої собівартості і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені. Це витрати на управління , збут продукції та інші операційні витрати.

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 40

Бесплатная работа

Закрыть

Себестоимость готовой продукции на предприятии

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.