План

1. Основні інтеграційні формування сучасності та їх характеристика (ЄС, НАФТА, МЕРКОСУР, АТЕС, СНД) 

2. Характеристика основних економічних інтеграційних угрупувань світу 

3. Країни БРІКС: роль та перспективи в розвитку глобальної економічної системи 

4. Назвати інструменти «війн нового покоління»

На підставі Статуту СНД різняться держави-засновники і держави - члени Співдружності. До першої категорії віднесені ті держави, які підписали і ратифікували Угоду про створення СНД від 8 грудня 1991 р. і Протокол до неї від 21 грудня 1991 р. до моменту прийняття Статуту СНД, а саме Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан , Туркменістан, Узбекистан, Україну (підписали, але не ратифікували Алматинський угоди Азербайджан і Молдова).

Державами - членами СНД слід вважати ті держави, які взяли на себе зобов'язання за Статутом СНД протягом року після його затвердження. Україна і Туркменістан Статут СНД не ратифікували і є державами-учасниками. Прийом до СНД відкритий для всіх держав, які поділяють її цілі та принципи і приймають на себе зобов'язання, що містяться в Статуті, шляхом приєднання до нього за згодою всіх держав-членів. Передбачається також можливість участі держав в окремих видах діяльності Співдружності на правах асоційованих членів.


2. Характеристика основних економічних інтеграційних угрупувань світу

Європейське економічне співтовариство (ЄС). Було оформлено римським договором 1957 р. і включало 6 країн: Федеративна Республіка Німеччина (ФРН), Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Італія. Пізніше до ЄС увійшли Англія, Данія, Ірландія (1973 р.), Греція (1981 р.), Іспанія, Португалія (1986 р.). На сьогодні ЄС включає 15 країн і налічує близько 345 млн. чоловік.

В основі політики ЄС лежать такі принципи: 1) вільний торговий обмін; 2) вільна міграція робочої сили; 3) свобода вибору місця проживання; 4) свобода надання послуг; 5) вільне переміщення капіталу; 6) вільний платіжний оборот.

На території ЄС було створено Зону вільної торгівлі, яка передбачає взаємне скасування митних зборів, експортних та імпортних кот та інших зовнішньо-торгівельних обмежень. Одночасно проводилася Єдина митна політика по відношенню до країн, які не є членами ЄС.

Керівництво ЄС здійснюють: Рада міністрів (законодавчий орган); Комісія європейських співтовариств (виконавчий орган); Європейський парламент (контролюючий орган і затверджує бюджет); Суд європейського співтовариства (судовий орган), Європейська Рада (входять всі глави урядів країн учасниць); Європейське політичне співробітництво (міністри закордонних справ).

Основними джерелами фінансування програми ЄС є: Європейський фонд валютного співробітництва, взаємне кредитування національних цінних паперів.

Основними кредитними інструментами є: валютні інтервенції, короткострокова валютна підтримка (до 75 днів), середньострокова допомога, довгострокова допомога (до 5 років).

НАФТА – північно-американська угода пр вільну торгівлю (з 1984 р.). Сумарний обсяг ВВП становить 7 трильйонів.

Принципи на яких базується діяльність НАФТА: 1) усунення митних зборів і неторговельних обмежень; 2) лібералізація інвестиційного режиму; 3) забезпечення високого рівня захисту інтегрції власності; 4) розробка спільної програми по боротьбі з забруденням навколишнього середовища.

Країни, що входятть США (становить 100% потенціалу ВВП), Канада (10% потенціалу ВВП), Мексика (5-6% потенціалу ВВП).

НАФТА виникла за таких обставин: 1) з’єднання високого науково-технічного потенціалу з низькими витратами на з/п; 2) інтеграція Канади і США здійснюється за відсутності спеціальних інституційних структур.

НАФТА характеризується такими ознаками: асиметричний характер виробництва (85% ВВП припадає на США); асиметрія рівнів розвитку між високорозвинутими країнами і країнами, що розвиваються; асиметрія інтенсивності двосторонніх економічних відносин (США з Канадою, США з Мексикою, США з Мексикою (всього 1%, тому можна вважати, що зв’язку немає).

Економічний ефект НАФТА заснований на різкому збільшені американського експорту і відповідно збільшення зайнятості; перенесення трудомістких і забруднюючих виробництв до Мексики, що знижує витрати виробництва і підвищує конкурентоспроможність товарів (за рахунок ціни) і забезпечує капіталовкладення (прямі іноземні інвестиції) в Мексику.

АСЕАН – Асоціація держав Південно-Східної Азії створена 1967 р. на основі договору між Сінгапуром, Малайзією, Тайландом, Філіппінами та Індонезією. В 1984 р. приєднався Бруней, 1995 р. – В’єтнам.

Співробітництво в АСЕАНі ґрунтується на так званій, Декларації і програмі дій, і передбачає преференційний доступ товарів в рамках взаємної торгівлі палива і продовольства, співпрацю у сфері торгівлі при спільному виході на зовнішні ринки, передбачає виробниче співробітництво, економічні зв’язки при вирішені економічних проблем, що становлять спільний інтерес для всіх членів.

На території АСЕАН створена Зона преференційної торгівлі, яка діє на основі трикутників економічного стостання. В результаті проведення сінгапурського саміту в 1992 р. було прийнято рішення про створення зони вільної торгівлі, яка називається ВТАЛ. В зоні АВТАЛ ліквідовані мита в торгівлі виробничими і переробленими сільського господарськими продуктами.

Латино-американська асоціація інтеграції (ЛАМ) виникла в 1980 р. і створена з метою формування спільного ринку, включає 11 країн, які діляться на такі угрупування: 1) більш розвинені (Аргентина, Мексика, Бразилія); 2) з середнім рівнем (Венесуела, Колумбія, Перу, Уругвай, Чилі); 3) найменш розвинуті (Балія, Парагвай, Еквадор).

Члени ЛАМ уклали між сбою угоду про преференційну торгівлю.

Вищим органом ЛАМ є Рада міністрів закордонних справ, виконавчий орган – Конференція оцінювання та збережень.

КАРІКОМ – карибське співтовариство і спільний ринок, вкл. 16 країн карибського басейну і на відмінну від інших об’єднань включає і незалежні держави і залежні території. В рамках КАРІКОМ повністю ліквідовані торгівельні обмеження між Барбадосом, Тринідадом, Тобаго, Гаяною, Ямайкою, встановлено єдиний митний тариф по відношенню до товарів третіх країн. Третину взаємної торгівлі становлять нафтопродукти.

Економічний ефект КАРІКОМ: 1) регулювання с/г виробництва, 2) впровадження моделі інтеграції на основі тенденції до ослаблення державного втручання

ОПЕК - організація країн-експортерів нафти – це добровільна міжурядова економічна організація, завданням і головною метою якої є координація і уніфікація нафтової політики свої держав-членів. Заснована 1960 р. і зареєстрована в ООН.

Основною метою є повернення державам-членам їх інвестиційних капіталовкладень в нафто будівні галузі з отриманням прибутку. Штаб-квартира ОПЕК знаходиться у Відні.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 12

Бесплатная работа

Закрыть

Глобальная экономика 5

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.