План

1. Основні інтеграційні формування сучасності та їх характеристика (ЄС, НАФТА, МЕРКОСУР, АТЕС, СНД) 

2. Характеристика основних економічних інтеграційних угрупувань світу 

3. Країни БРІКС: роль та перспективи в розвитку глобальної економічної системи 

4. Назвати інструменти «війн нового покоління»

1. Основні інтеграційні формування сучасності та їх характеристика (ЄС, НАФТА, МЕРКОСУР, АТЕС, СНД)

МЕРКОСУР — економічний союз держав у Південній Америці, за темпами розвитку переважає всі інші подібні об'єднання. До нього входятьАргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай та Венесуела, як асоційовані члени —Чилі, Болівія, Перу, Колумбія та Еквадор. Це об'єднання охоплює територію 12 мільйонів квадратних кілометрів з населенням 270 мільйонів осіб. Це майже 60% території Латинської Америки, 46% її мешканців та близько 50% ВВП. Наразі це п'ята за потужністю економіка у світі. Проте економічну стабільність Меркосуру було послаблено 2001 року падінням економіки Аргентини.
Назва організації походить від ісп. Mercado Comun del Cono Sur, що в перекладі означає «Об'єднаний ринок країн південного конусу». Першим кроком до створення Об'єднаного Ринку стала угода про вільну торгівлю, яку уклали Аргентина та Бразилія 1986 р. 1990 р. до цієї угоди приєдналися Парагвай та Уругвай.\
Основними адміністративними органами об'єднання є: Рада загального ринку, Група загального ринку, Комісія торгівля, Спільна парламентська комісія, Соціально-економічний консультативний форум, Адміністративний секретаріат.
Перші чотири організації працюють на міжурядовому рівні. Основним принципом діяльності вищих органів Меркосуру є консенсус. Ідея створення якоїсь наднаціональної структури за прикладом Європейського союзу не отримала підтримки.
З 1 січня 1995 року відповідно до Оуро-Претських угод, підписаних 1994 р., Меркосур перейшов на вищий інтеграційний рівень: від зони вільної торгівлі до митного союзу. Для всіх учасників запроваджено єдиний зовнішній митний тариф (ЕЗМТ) на продукцію, яка завозиться з третіх країн (ставка імпортних мит для різних товарів коливається від 0 до 20%).
АТЕС
АТР - зона інтересів трьох головних ядерних держав: США, Росії, Китаю, трьох найпотужніших економічних держав: США, Китаю, Японії, двох найбільш населених країн світу: Китаю і Індії.
Економічний розвиток азіатських країн АТР відбувалося за моделлю «Зграї летять гусей». Першим відбувся злет Японії, її приклад наслідували «чотири азіатських дракона: Тайвань, Південна Корея, Гонконг і Сінгапур. Наприклад, в Південній Кореї в 1960 році дохід на душу населення становив 80 доларів, у 1998 році - 5000 доларів. Потім до них приєдналися країни Південно-Східної Азії: Індонезія, Малайзія, Таїланд інші держави Індокитаю, Китай.
Не випадково сьогодні до цього регіону прикута увага всього світу. Регіон має потужним фінансовим, технологічним та виробничим потенціалом, кадрами, досвідом і навичками в області організації і управління, розгалуженою системою комунікацій, а також величезними, можна сказати, невичерпними трудовими ресурсами.
Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (англ. The Asia-Pacific Economic Cooperation, скорочено АТЕС, англ.APEC) — форум економік Тихоокеанського узбережжя. Заснований в 1989 році з метою сприяння тіснішій економічній співпраці та вільній торгівлі держав Азійсько-Тихоокеанського регіону. Аналог таких утворень як Європейський Союз таПівнічноамериканської зони вільної торгівлі, що існують в інших регіонах світу. Наразі до кооперації входять 21 економіка. Частка держав-членів становить 40,5% планетарного населення, 54,2% ВВП та 43,7% міжнародної торгівлі.[1]
Щорічно відбувається форум держав-членів на рівні глав урядів, місце зустрічі чергується поміж всіма державами. Специфічною особливістю є дрес-код — національні костюми держави господаря.
До АТЕС входить 21 член, це більшість з-поміж держав, що омиваються Тихим океаном. Організація є однією із небагатьох куди входить Тайвань (хоча й під кострубатою назвою Китайський Тайпей), при цьому за цілковитої згоди материкового Китаю. Та на догоду Піднебесній щодо членів використовується термін «економіки-учасниці» замість звичнішого «держави-учасниці».
Принципи діяльності
 Рівноправне партнерство;
 Схильність до відкритого діалогу й досягнення консенсусу у обговоренні найважливіших проблем;
 Взаємовигода економічного співробітництва з урахуванням країн, що розвиваються.
СНД Співдружність Незалежних Держав (СНД). Ця регіональна організація була створена низкою держав з числа колишніх республік СРСР. Її установчими документами є Угода про створення Співдружності Незалежних Держав від 8 грудня 1991 р., підписану в Мінську Білоруссю, Росією та Україною, Протоколдо угоди, підписаний 21 грудня 1991 р. в Алма-Аті 11 державами (всіма колишніми республіками СРСР, крім Прибалтійських і Грузії), і Алма-Атинська декларація від 21 грудня 1991 р. На засіданні Ради глав держав СНД у Мінську 22 січня 1993 р. був прийнятий Статут Співдружності (від імені Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизії, Росії, Таджикистану й Узбекистану). Набрав чинності через рік після прийняття.
Цілями Співдружності є: здійснення співробітництва в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших галузях; створення загального економічного простору, забезпечення прав та основних свобод людини відповідно до загальновизнаних принципів міжнародного права і документами НБСЄ; співробітництво між державами-членами у забезпеченні міжнародного миру і безпеки та здійсненні роззброєння; сприяння громадянам держав-членів у вільному спілкуванні, контактах і пересування в Співдружності; взаємна правова допомога і співпраця в інших сферах правових відношенні; мирне розв'язання суперечок та конфліктів між державами Співдружності (ст. 2 Статуту СНД).
Співдружність має проводити свою діяльність на підставі загальновизнаних принципів міжнародного права (в Статуті СНД перераховані всі десять принципів Гельсінського Заключного акту). Додатково сформульовані також принципи верховенства міжнародного права в міждержавних відносинах, обліку інтересів один одного і Співдружності в цілому, об'єднання зусиль і надання підтримки один одному, духовного єднання народів держав-членів на основі поваги їх самобутності, тісної співпраці у збереженні культурних цінностей та культурного обміну.
Для розуміння правової природи СНД важливе значення мають положення Алма-Атинській декларації та Статуту про те, що Співдружність не є державою і не володіє наднаціональними повноваженнями. Це - об'єднання держав, заснований на засадах суверенної рівності всіх його членів, які є самостійними і рівноправними суб'єктами міжнародного права.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 12

Бесплатная работа

Закрыть

Глобальная экономика 5

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.