Экономика труда и социально-трудовые отношения
План
І. Теоретична частина
1. Управління продуктивністю.(25)
2. Економічне обґрунтування необхідності та ефективності преміювання різноманітних категорій працівників.(53)
3. Хронометраж, його призначення і види. (81)
4. Повний і неповний робочий день. (77)
ІІ. Тестова частина
1. Тест № 15.
2. Тест № 25.
3. Тест № 55.
ІІІ. Практична частина
1. Задача №1-9.
2. Задача № 4-9.
3. Задача №7-9.
І. Теоретична частина
1. Управління продуктивністю.(25)
Сутністю управління продуктивністю праці є створення умов для її зростання. Водночас підвищення продуктивності являє собою процес змін в економіці. Тому для підвищення продуктивності необхідно управляти змінами, тобто генерувати, мотивувати, стимулювати їх. При цьому важливим є планування і координування масштабів та інтенсивності змін у всіх основних організаційних елементах, включаючи зайнятість, структуру кадрів, кваліфікацію і освіту, технологію і устаткування, продукцію і ринки збуту. Ці зміни повинні сприяти як зростанню продуктивності, так і підвищенню ефективності діяльності організацій. Орієнтація на досягнення найвищих кінцевих результатів є найбільш оптимальним стилем створення системи управління продуктивністю й оперування нею.
Основними функціями управління продуктивністю є визначення цілей, організація програми управління продуктивністю праці.
В умовах ринкової економіки все більшого значення набувають розроблення й упровадження програм управління продуктивністю праці.
Успішна реалізація довгострокових програм управління значною мірою обумовлена якістю процесу планування на ранніх стадіях розроблення програм.
Цілями програми є:
- ефективне використання людських ресурсів;
-мінімізація втрат виробництва;
-створення ефективної системи вимірювання продуктивності праці, тобто визначення межі і показників цілей цієї системи.
Кожен підхід щодо підвищення продуктивності праці охоплює:
-організаційні форми підвищення продуктивності праці;
-сфери підвищення продуктивності праці;
-засоби і методи підвищення продуктивності праці.
Структурними елементами процесу підвищення продуктивності праці є: -оцінювання й аналіз організаційної системи, для якої розробляється програма. При цьому необхідно визначити внутрішні можливості організації. Виявити слабкі і сильні сторони організації, ураховуючи передбачувані зміни ринкового середовища;
оцінювання зовнішніх умов діяльності організаційної системи, які можуть вплинути на проектування і розроблення програми; стратегічне планування.
На цьому етапі забезпечується узгодження цілей, завдань управління продуктивністю праці на період 3—5 років. Доцільно виділити першочергові завдання, важливі для подальшого розвитку організації;розроблення критеріїв результативності програми. Необхідно визначити конкретні вимірники, критерії, нормативи, за якими необхідно оцінювати заходи щодо управління продуктивністю;
виявлення й аналіз резервів підвищення продуктивності праці. Визначення всіх матеріальних і організаційних засобів розвитку організації;розроблення проекту, що передбачає послідовність виконання робіт, оцінювання витрат, функції виконавців, питання управління проектом, аналіз витрат і вигід;розроблення планових заходів щодо подальшого підвищення продуктивності праці;розроблення ефективної системи матеріального стимулювання досягнення запланованих показників продуктивності праці;зведення всіх результатів планування в єдиний загальний план;залучення відповідних працівників щодо конкретних заходів упровадження; контроль за реалізацією заходів і регулювання їх виконання.
Резерви зростання продуктивності праці — це такі можливості її підвищення, які вже виявлені, але з різних причин поки що не використані. Основне значення для економіста і менеджера має класифікація внутрішньовиробничих резервів і факторів за змістом, оскільки вона безпосередньо допомагає виявити можливості підвищення продуктивності праці на конкретному підприємстві.
Для найповнішого використання резервів зростання продуктивності праці на підприємствах розробляються програми управління продуктивністю, в яких визначаються види резервів, конкретні терміни і заходи по їх виявленню і реалізації, плануються витрати на ці заходи і очікуваний економічний ефект від їх впровадження, призначаються відповідальні виконавці, розробляються системи мотивації працівників до досягнення запланованого рівня продуктивності.