Вдосконалення та форми организации оплати праці (на прікладі ВАТ "Атомремонт")

3.2 Використання системи контрольованого денного виробітку в ВАТ „Атомремонт”

В умовах ринково-конкурентної боротьби підприємства надають перевагу застосуванню погодинної форми оплати праці, так як вона стимулює підвищення якості продукції, а відтак і її конкурентоспроможності. Від якості роботи в ремонті устаткування атомної енергетики в кінцевому результаті залежить надійність і безпека ремонтованих об’єктів, а відтак і безпека існування суспільства. Але як свідчать соціальні дослідження , вона ж загострює проблеми зростання продуктивності праці. Проведений аналіз оплати праці в ВАТ „Атомремонт” дав змогу ще раз пересвідчитись в цьому. На підприємстві постійно збільшуються витрати на оплату праці випереджуючими темпами, ніж зростання обсягів товарної продукції.

За таких умов, коли погодинна форма оплата праці з огляду на об’єктивні обставини стає єдиною придатною, сучасний менеджмент вимушений шукати нові шляхи і методи стимулювання зростання виробництва. Одним із напрямів вирішення суперечностей між погодинною оплатою праці і потребою стимулювання продуктивності праці має стати посилення стимулюючої ролі гнучкої тарифної заробітної плати.

Для гнучкості системи оплати праці на ВАТ „Атомремонт” пропонуємо застосування системи контрольованого денного виробітку Г. Лажуані. Дану концепцію було розроблено понад 30 років тому французьким економістом для стимулювання підвищення продуктивності праці. Дана модель дозволяє диференціювати в межах одного розряду.

Згідно з нею для кожного кваліфікованого розряду встановлюється три рівні тарифних ставок залежно від виробітку робітника: нормальний – що характеризує середній рівень інтенсивності праці; низький – нижче за 95 % норми; високий – понад 100% норми. Критерієм диференціації тарифних ставок в межах одного розряду буде продуктивність праці. Тарифна ставка повинна постійно переглядатись і встановлюватись терміном на 3-6 місяців. Після закінчення цього періоду тарифна ставка переглядається з урахуванням продуктивності, що її досягнув робітник в останньому кварталі або півріччі.

У разі коли виробіток у минулому кварталі чи півріччі становив у середньому понад 105 відсотків норми, робітникові встановлюється „верхній” рівень тарифних ставок відповідного розряду, що на 5 відсотків перевищує тарифну ставку за кваліфікацією. У разі, коли рівень виробітку нижче за 95 відсотків норми робітникові встановлюється „нижній” рівень ставок, який на 5 відсотків нижчий за тарифну ставку за кваліфікацією.

Система денного контрольованого виробітку може мати різні варіанти – заохочувальні і не заохочувальні. У першому випадку заробіток робітника складається з тарифної частини та різних заохочувальних виплат за якість продукції, за виконання плану, здача роботи з першого пред’явлення, що пропонується для „Атомремонт”. У другому заробіток залежить від годинної тарифної ставки.

Звідси випливає, що система контрольованого денного виробітку – це своєрідний компроміс у вирішенні проблем організації оплати праці. Вона містить елементи двох форм заробітної плати: погодинної і відрядної. З одного боку ця система прийнятна і приваблива для робітників. Вони отримують достатньо гарантій доходу. Одночасно ця система сприяє зближенню їх статусу з службовцями. З іншого боку система контрольованого денного виробітку відповідає інтересам керівництва ВАТ „Атомремонт”, адже вона дає можливість стимулювати зростання виробітку й одночасно контролювати витрати на заробітну плату, зв’язувати її з змінами продуктивності праці. Ще одною перевагою такої системи є те, що вона придатна для стимулювання робітників-погодинників.