Зміст

Вступ

І. Суть та особливості менеджменту товарно-матеріальних запасів

1.1. Суть та класифікація виробничих запасів

1.1.1. Економічна сутність товарно-матеріальних цінностей підприємств.

1.2. Методи визначення потреб у виробничих запасах

1.3. Завдання системи управління товарно-матеріальними запасами

1.4. Фінансовий менеджмент в системі управління запасами

1.5. Системи і моделі управління запасами

1.6. Прості системи управління матеріально-технічними ресурсами

ІІ. Організаційно-економічна характеристика товарно-матеріальних запасів.

2.1. Взаємозв'язок витрат і результатів та метод коефіцієнтів при визначенні собівартості продукції

2.2. Нормативний метод калькулювання собівартості продукції

2.3. Калькуляція собівартості з повним розподілом витрат між виробами та за змінними витратами

2.4. Визначення прибутку для зовнішньої звітності

2.4.1. Джерела ефективності управління запасами

2.5. Управління товарними запасами

2.6. Моделі оптимальної партії поставки

2.7. Модель ABC

2.8. Філософія своєчасності

2.9. Управління собівартістю

ІІІ. Напрямки вдосконалення менеджменту товарно-матеріальних запасів

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

У розвиненому суспільстві процеси виробництва, обігу і споживання не співпадають ні в просторі, ні у часі. Тому для забезпечення розширеного відтворювання товарів, для безперебійного їх продажу, більш повного задоволення потреб споживачів при мінімальних витратах виробництва та обігу.

Метою курсової роботи являється вивчення менеджменту товарно-матеріальних цінностей.

Основні завдання полягають у проведенні аналізу управління запасами та пошуку напрямків вдосконалення менеджменту товарних запасів.

Об’єктом досліджень є первинні та зведені документи, пов’язані з обліком товарних запасів на складах.

Предмет дослідження – це управління товарними запасами.

У курсовій роботі використовуються такі методи дослідження: системний, діалектичний, статистичний, економіко-математичного аналізу, економічного моделювання та метод економічного аналізу.

Основними дослідниками із зазначеного питання є: Грузінов В.П., Крушельницька О.В., Лень В.С., Панкратов Ф.Г., Шегда А.В.


І. Суть та особливості менеджменту товарно-матеріальних запасів

1.1. Суть та класифікація виробничих запасів

Закономірності руху матеріальних ресурсів від їх виробників до споживачів зумовлюють об'єктивну необхідність утворення запасів на різних стадіях товарообігу. Сформовані запаси забез­печують постійність і безперервність обігу, гарантують споживачеві задоволення його повсякденних потреб у матеріальних ресурсах.

На рівні промислових підприємств виробничі запаси належать до числа об'єктів, що потребують великих капіталовкладень, і тому є одним із факторів, що визначає політику підприємства. Проте бага­то підприємств не приділяє цьому належної уваги і постійно недоо­цінює майбутні потреби в наявних запасах. Внаслідок цього підприє­мства звичайно стикаються з тим, що їм доводиться вкладати у ви­робничі запаси більше капіталів, ніж передбачалося. Зміна обсягів виробничих запасів значною мірою залежить від переважаючого на даний момент ставлення до них підприємств, яке, безумовно, визна­чається кон'юнктурою ринку.

Виробничі запаси — це продукція виробничо-технічного призначення, яка є на підприємствах або будовах споживачів, або вже вступила в сферу виробництва, але ще не використовується безпосеред­ньо у виробничому процесі. Отже, це предмети праці, що надійшли до споживача різного рівня, що ще не використовувалися і не підда­валися переробці.

До складу виробничих запасів входять: сировина, основні та до­поміжні матеріали, паливо, напівфабрикати, вироби, деталі та інстру­менти.

Вони призначені для виробничого споживання і мають забезпе­чувати безперебійність виробничого процесу. Виробничі запаси вра­ховуються в натуральних, умовно-натуральних і вартісних вимірни­ках.

Виробничі запаси входять у число факторів, що забезпечують безпеку матеріально-технічного постачання, його гнучку роботу і є «страховкою» виробництва.

В залежності від цільового призначення запаси поділяють на такі види: підготовчі, гарантійні (резервні, буферні), перехідні (техно­логічні), поточні, страхові.

Підготовчі запаси виділяються з виробничих запасів при необхі­дності додаткової їх підготовки перед використанням у виробництві.

Гарантійні запаси призначені для безперервного постачання у разі непередбачених обставин — відхилення в періодичності та ве­личині партій поставок від запланованих, зміни інтенсивності спо­живання, затримки поставок. На відміну від поточних запасів розмір гарантійних запасів — величина постійна. За нормальних умов робо­ти ці запаси непорушні. Сюди входять:

  • технологічні (перехідні) запаси, що переходять з однієї части­ни логістичної системи в іншу;
  • поточні (циклічні) — запаси, які створюються протягом середньостатистичного виробничого періоду, або запаси в обсягу однієї партії товарів;
  • резервні (буферні) — їх ще називають «запасами для компен­сації випадкових коливань попиту». До цієї категорії запасів нале­жать також спекулятивні запаси, що створюються на випадок очіку­ваних змін попиту чи пропозиції на ту чи іншу продукцію.
  • Сезонні запаси утворюються при сезонному характері виробниц­тва, споживання чи транспортування продуктів. Сезонні запаси по­винні забезпечувати нормальну роботу організації під час сезонної перерви у виробництві, споживанні чи транспортуванні продукції.

    За часом виробничі запаси класифікуються по рівнях:

  • максимально бажаний запас визначає рівень запасу, економі­чно доцільний у даній системі управління і використовується як орієнтир при розрахунку обсягу замовлення;
  • граничний рівень запасу використовується для визначення моменту часу видачі наступного замовлення;
  • поточний запас відповідає рівню запасу в будь-який момент обліку. Він може співпадати з максимально бажаним рівнем, гранич­ним рівнем чи гарантійним запасом.
  • Також на підприємстві необхідно виділити неліквідні запаси — так називають виробничі запаси, що довго не використовуються. Вони утворюються внаслідок погіршення якості при зберіганні.

    Виробничі запаси як економічна категорія і як натурально-ре­чові елементи за своїм змістом єдині та неподільні. Класифікація за цільовим призначенням необхідна з метою обґрунтування величини нормативу і організації оперативного управління. На підприємствах існує багато причин для створення товарно-матеріальних запасів, але основна — це забезпечення своєї економічної безпеки. За відсутності необхідних виробничих запасів підприємство може втратити своїх замовників та ринки збуту.

    Головне питання, яке необхідно розв'язати в системі управління — це визначення потреби в тому чи іншому виді виробничих запасів. Однак потреба виробництва –не єдиний критерій для обґрунтуван­ня рівня запасів.

    Керівництво повинне визначити мету створення запасів певних матеріалів, які слід мати у виробничому запасі, а також визначити їх обсяг і з погляду на ці завдання розглядати питання потреби в мате­ріалах. Більшість підприємств прагне до того, щоб забезпечити:

  • постійну готовність до відвантаження товарів;
  • мінімальні вкладення в запаси грошової готівки;
  • мінімальний ризик;
  • простоту поповнення запасів;
  • безперервний стійкий хід виробництва.
  • Підприємство завжди повинне володіти достатньою кількістю наявних матеріалів, щоб бути здатним без затримки виконувати за­мовлення і підтримувати ритмічний хід виробництва, однак не мож­на вкладати великі кошти для створення надмірних запасів, які бу­дуть даремно знаходитися на складі і в коморах. Більшість підприємств прагне запобігти створенню великих запасів з великою оборотністю, оскільки це пов'язано з ризиком. Замість цього вони прагнуть мати якомога більше вільних коштів шляхом прискорення оборотності запасів.

    Для ілюстрації припустимо, що підприємство щорічно випускає продукції на 100 тис. грн. (за собівартістю). Якщо запаси підприєм­ства обертаються (використовуються і поновлюються) раз на рік, це означає, що підприємство має середній річний запас на 100 тис. грн. Якщо ж запаси обертаються два рази на рік, то середній рівень капіта­ловкладень у запаси зменшується до 50тис.грн., сума, що залишаєть­ся, вивільняється для інших виробничих цілей. Чим швидше оберта­ються запаси, тим нижчі середньорічні капіталовкладення на їх утво­рення, тим меншим стає ризик і тим більше вивільнюється грошей на придбання нового обладнання, удосконалення та розширення вироб­ництва або на інші цілі, що потребують капітальних вкладень.

    Усі підприємства, навіть і ті, які працюють за системою «точно в строк», зберігають певний запас товарно-матеріальних цінностей. При цьому вони керуються таким:

    — забезпечення незалежності своєї виробничої діяльності. Запас матеріалів на окремих робочих місцях забезпечує певну гнучкість у виробництві;

    — незалежність робочих місць бажана на збиральних лініях. Час, необхідний на виконання ідентичних операцій, змінюється від од­ного виробу до іншого, тому на робочому місці потрібно мати запас із декількох деталей, щоб при перевищенні планової норми часу на виконання операції конкретною деталлю можна було б із запасу де­талей компенсувати таку затримку обробки;

    — необхідністю врахування коливань попиту на продукцію. Так, зазвичай, неможливо абсолютно точно визначити попит на продук­цію, і тому, щоб знайти коливання попиту, необхідно підтримувати певний резервний (буферний) запас готової продукції;

    — забезпечення гнучкості виробництва, наявність товарно-ма­теріальних запасів дозволяє зменшити тиск обсягу випуску продукції на виробничу систему;

    — забезпечення захисту від коливань періоду поставок сирови­ни, матеріалів. Якщо постачальник через ряд причин не може забез­печити ресурсами у встановлений час у зв'язку з непередбачуваними причинами: дефіцит матеріалу в постачальника, страйки на підприємстві тощо;

    — врахування переваг економічного характеру, розміщення за­мовлення пов'язане з певними витратами: трудові витрати, телефонні переговори, поштові витрати. Таким чином, чим більший обсяг кож­ного окремого замовлення, тим менша кількість замовлень, які по­трібно підготовляти; чим більші обсяги поставок, тим менші витра­ти на одиницю завезених ресурсів;

    — потреба створення великих запасів обумовлена тривалими ци­клами поставок.

    Запаси створюються з метою сприяння:

  • обслуговування споживачів (наявність запасів — важливий чин­ник утримування споживачів, пов'язаний з можливістю поставки продуктів у будь-який час);
  • гнучкості виробництва (здатність швидко переходити на ви­робництво іншої продукції завдяки запасам, можливість задоволь­нити попит на продукцію, яка в даний час не виробляється);
  • визначеності виробництва (чим більш невизначена ситуація на ринку, тим більша необхідність страхування створенням резервних запасів);
  • згладжування виробництва (здатність задовольняти попит у періоди максимального збуту без збільшення обсягу виробництва);
  • отримання прибутку шляхом цінової спекуляції (в період інфляції можна отримати прибуток купівлею запасів за нижчою ціною і продажем їх у майбутньому).
  • Створення та зберігання запасів потребують значних витрат, і щорічна їх сума перевищує чверть вартості самих запасів. Тому важ­ливо керувати запасами, щоб зазначені витрати були мінімальними і щоб забезпечувався той рівень обслуговування та задоволення запитів клієнтів, що сприяє економічному розвитку підприємства.

    Затрати, пов'язані зі створенням і зберіганням запасів, охоплю­ють:

    A. Затрати на підтримування запасів, тобто пов'язані з володінням запасами.

    Б. Затрати, пов'язані з розміром партій, тобто затрати, пропорційні до кількості замовлених партій, а не кількості виробленої продукції.

    B. Затрати пов'язані з дефіцитом запасів, тобто такі, що виника­ють за відсутності необхідних матеріалів.

    Г. Затрати на управління запасами.

    Приймаючи рішення з вибору розміру товарно-матеріальних за­пасів, потрібно врахувати такі витрати:

    1. Затрати на збереження ресурсів — це досить велика стаття ви­трат, яка включає витрати на складське обладнання і приміщення, обробку, страхування, а також витрати, пов'язані зі старінням, обезціненням матеріалів, їх крадіжкою, псуванням тощо.

    2. Витрати, пов'язані з освоєнням нової продукції. Виготовлен­ня будь-якого нового продукту пов'язане з одержанням певних матеріалів, заповнення документації вилучення попереднього запа­су матеріалів.

    3. Витрати, пов'язані з розміщенням замовлень.

    4. Втрати, пов'язані з дефіцитом запасів.

    Встановлення оптимальної величини запасів і розміру партії про­дукції, потрібної для повного використання виробничих потужнос­тей підприємства пов'язане з визначенням мінімальних загальних затрат. [22, 114]

    Характеристики работы

    Диплом

    Количество страниц: 85

    Бесплатная работа

    Закрыть

    Управление товарными запасами при осуществлении внешнеэкономической деятельности

    Заказать данную работу можно двумя способами:

    • Позвонить: (097) 844–69–22
    • Заполнить форму заказа:
    Не заполнены все поля!
    Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

    Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.