Сущность хозяйственного учета, требования, измерители и виды
Еволюція обліку та основні тенденції його розвитку
Основою життя суспільства є матеріальне виробництво. Отримана в результаті виробництва продукція розподіляється, відбувається її обмін і споживання. Зміст процесу суспільного відтворення складають процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання, що безперервно поновлюються.
З розвитком суспільства, особливо за умов ринкової економіки, потреба в обліковій інформації постійно зростає. Для ефективного функціонування окремих структурних підрозділів і підприємства в цілому необхідно, щоб учасники управлінського процесу, приймаючи рішення, мали своєчасну, правдиву та об’єктивну інформацію про власне майно і джерела його формування, грошовий та фінансовий стан, результати господарської діяльності - доходи, прибутки чи збитки, а також про особливості їх отримання. Таку інформацію традиційно надає система бухгалтерського обліку, орієнтована на потреби управління.
В обліку відображаються реальні господарські процеси. При цьому обов’язково має бути вказано, які кількісні та якісні зміни відбулися в господарській діяльності під впливом цих процесів. З метою контролю та управління економічними процесами дані обліку узагальнюють шляхом систематизації і групування за певними ознаками.
Облік - це особлива діяльність по збору, опрацюванню і передачі інформації користувачам за потребою або відповідно до встановлених на державному рівні нормативних актів.
Як кожна діяльність, облік здійснюється послідовно і відповідно до чітко виділених етапів:
• спостереження за окремою господарською операцією з метою констатації факту її повного завершення;
Господарський облік і вимоги до нього
Облік є поняттям загальновживаним у суспільному житті. Для економічних відображень більш властиве визначення господарського обліку.
Господарський облік - це кількісне відображення та якісна характеристика процесів господарської діяльності за допомогою спостереження, вимірювання і регістрації з метою отримання правдивої й неупередженої облікової інформації, для контролю та управління суб'єктом господарювання.
Під господарською діяльністю розуміють будь-яку діяльність суб'єктів господарювання, яка спрямована на досягнення мети його створення шляхом здійснення процесів придбання ресурсів, виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг, зберігання та реалізації готових виробів і товарів, переміщення засобів, інвестиційної та фінансової діяльності.
Суб'єктами господарської діяльності або суб'єктами господарювали я є створені відповідно до чинного законодавства України: приватні, державні, комунальні та інші підприємства; зареєстровані в установленому законом порядку громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи або підприємці, які здійснюють господарську діяльність.
Метою господарського обліку є адекватне відображення фактів господарської діяльності та суспільного життя, надання відповідної повної і правдивої інформації для контролю за господарською діяльністю і прийняття управлінських рішень.
До господарського обліку висуваються такі вимоги: порівнянність, точність і об'єктивність, ясність і доступність, своєчасність, економічність і раціональність (рис. 1.1).
Порівнянність необхідна для оцінки і контролю за виконанням планових, бюджетних і кошторисних завдань та для проведення аналітичних процедур і ґрунтується на єдиних методологічних засадах побудови планових і фактичних показників протягом довгострокових періодів.
Рис. 1.1. Вимоги до бухгалтерського господарського обліку
Точність і об'єктивність обліку означають, що всі облікові дані мають бути правильними і відображати реальний стан та результати діяльності, тобто з максимальним ступенем достовірності і точності документально фіксувати як досягнення, так і недоліки в роботі підприємства.
Ясність і доступність обліку означають, що представлена користувачу облікова інформація має бути зрозумілою, чітко характеризувати усі аспекти діяльності підприємства. При цьому необхідно враховувати рівень обізнаності різних користувачів з економічних питань.
Своєчасність обліку полягає в забезпеченні дотримання встановлених термінів передачі облікової інформації користувачам, яка використовується ними для прийняття управлінських рішень, розробки конкретних заходів, спрямованих на досягнення мети створення підприємства, оперативного керівництва і контролю за раціональним використанням усіх видів ресурсів, здійснення постачальницької, виробничої і збутової діяльності відповідно до поставлених завдань, контролю розрахункових операцій тощо.
Економічність і раціональність обліку означає, що він має бути максимально дешевим за умови виконання вимог щодо його достовірності, повноти і своєчасності. Це досягається шляхом раціональної організації обліково-обчислювальних робіт з використанням комп’ютерних технологій. Автоматизація обліку зменшує період для опрацювання облікових даних і передачі інформації, потрібної для управління підприємством, і, відповідно, дає можливість скоротити кількість працівників, залучених до облікового процесу.
Для визначення і вимірювання змін, які відбулися в господарській діяльності суб’єкта господарювання під впливом певних господарських операцій, а також для визначення величини об’єкта обліку використовують кількісні та якісні вимірники:
Залежно від засобів, які використовуються суб’єктом господарювання, джерел їх формування та процесів, а також показників, що характеризують його діяльність, кількісні облікові вимірники поділяють на види: натуральні, трудові та вартісні (рис. 1.2).
Натуральні вимірники використовуються для вираження об’єктів обліку в одиницях ваги, об’єму, довжини, площі, потужності та ін. Тобто, об’єкти обліку відображаються за кількістю (штуки, місця та ін.), за довжиною і площею (сантиметри, метри, гектари т.д.), за вагою (кілограми, центнери, тонни та ін.), за об’ємом (літри, кубічні метри і т.д.), за потужністю (Ват) тощо. Облік у таких одиницях виміру називається натуральним обліком, за допомогою якого на підприємстві здійснюється контроль за збереженням, наявністю і рухом майна, обсягом використання матеріальних ресурсів у господарських процесах: постачання, виробництва і реалізації.