Племенная работа в пчеловодстве
ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ І. РОЗВИТОК БДЖІЛЬНИЦТВА В УКРАЇНІ. 5
1.1. Бджільництво на сучасному етапі розвитку. 5
1.2. Способи розмноження племінного матеріалу. 6
РОЗДІЛ ІІ. ПЛЕМІННА РОБОТА У БДЖІЛЬНИЦТВІ 10
2.1. Технологія пасічникуванння із карпатськими та українськими бджолами. 10
2.2. Форми племінної роботи з бджолами. 13
2.3. Організація та особливості племінної справи у бджільництві 20
АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ.. 25
ВИСНОВКИ.. 26
ЛІТЕРАТУРА.. 28
ВСТУП
Нині загальна кількість бджолиних сімей на Україні досягає 4 млн. Від бджіл одержують такі цінні продукти як мед, віск, квітковий пилок, маточне молочко, вони відіграють провідну роль при запиленні ентомофільних сільськогосподарських культур. В середньому від однієї сім'ї бджіл одержують 10—12 кг товарного меду. Однак на деяких пасіках цей показник значно вищий і досягає 40—50 кг і більше меду від бджолиної сім'ї.
В умовах інтенсивного землеробства, де великі площі займають сільськогосподарські культури, що не виділяють нектар, важко розраховувати на значне збільшення виробництва меду за рахунок поліпшення кормової бази. Проте у багатьох районах України склалися сприятливі умови (теплий клімат, цінні породи бджіл, відповідні медоносні угіддя тощо) для розвитку - матко-вивідної справи. На жаль, районовані на більшості пасік степові українські та карпатські бджоли дуже метизовані іншими породами, зокрема кавказькими. В цих умовах зростає значення систематичної племінної роботи з районованими породами бджіл на пасіках.
Одержати від бджіл якнайбільше продукції — закономірне прагнення пасічника. Але одного лише бажання для цього мало. На думку деяких вчених, на збір меду бджолами впливають близько 40 факторів.
Бджоли відомі людині з давніх-давен. Але завжди людина прагнула дізнатися про них якомога більше: звідки походить назва бджола, чому бджоли живуть сім'ями, що означають бджолині танки, чому мед такий цінний, як довго живе бджола...
Світ бджоли - джерело пошуків і "великих натхнень" ентомологів та бджільників, філологів та літераторів, поетів і прозаїків, драматургів і акторів, а також тих, хто цікавиться світом комах.
Шанобливе ставлення людини до бджоли цілком зрозуміле. Адже бджола - це єдина комаха, яка дає людині смачну і поживну їжу. Біологія (ентомологія) давно і ретельно вивчає бджолу, її будову, розвиток, закони бджолиної сім'ї. Коли ближче знайомишся з цими комахами, розумієш людей, які присвятили життя їх вивченню, а також поетів, які оспівують бджолу як символ працелюбності та мудрості.
Відомо, що племінна робота в будь-якій галузі тваринництва у тому числі і в бджільництві, є найдешевшим і найшвидшим способом значного підвищення ефективності виробництва. Тільки відселекціонований матеріал здатний нести в собі та передавати нащадкам комплекс цінних задатків, які формувалися природою та відбиралися селекціонерами протягом багатьох років, а то і десятиліть. Особливістю племінної роботи у бджільництві є те, що матки спаровуються з трутнями в повітрі. Зазвичай це відбувається раз в житті за один або декілька шлюбних вильотів. За різними даними, матка в більшості випадків парується з 5-12 трутнями, що залежить від кількості трутнів на пасіці та їх якості. Парування матки з декількома трутнями - якщо не втручається людина - є природним запобіганням інбридингу.
Мета наукової роботи: дослідити як результати племінної роботи впливають не тільки на кількість продукції, одержаної від бджіл, але й на продуктивність праці пасічника.
Актуальність дослідження. Наявність відповідної літератури та дослідження вчених на дану тему, свідчать про те, що це питання є надзвичайної актуальним і в наш час, час реформ сільськогосподарських господарств і комплексів.
Головне завдання. Розглянути і проаналізувати технологію племінної роботи у бджільництві, дослідити особливості процесу племінної роботи із різними породами бджіл.
Надалі автори наукової роботи планують продовжити роботу над дослідженням даної теми — шукатимуть і досліджуватимуть нові методи і методики роботи із бджолами.
Тож матеріали дослідження в подальшому можуть бути застосовані під час семінарів-практикумів пасічників, а також для приватних пасічницьких господарств, зокрема пасічників-початківців.