Микробиология 4
План
1. Як називаються форми, що живуть в товщі води тільки на певному відрізку часу свого існування, а іншу частинучасу проводять в інший спосіб?
2. Які ланцюги живлення домінують в харчовій сітці оліготрофних водойм?
3. Як називається сумарна концентрація всіх іонів, що містяться у воді?
4. Який буває рух води в озерах?
5. Як називаються природні води до ступеня солоності 0,5%?
6. Як називаються організми, що все активне життя проводять в товщі води, а тільки на певній стадії можуть знаходитись у воді?
7. Серед фізико-хімічних факторів, які мають провідне значення для гідробіонтів?
8. Які бувають міграції бентонітів?
9. Від чого залежить коефіцієнт поверхневого натягу?
10. Які розрізняють течії за траєкторією руху?
11. Яка солоність є критичною для морських і прісноводних організмів?
12. Як називається зона світового океану по горизонталі, яка лежить над зоною материкової обмілини?
13. За рахунок чого досягається ефективність газообміну у гідробіонтів?
14. Від чого залежить в’язкість води?
15. Вкажіть адаптації гіпонейстонів до умов існування
1. Форми, які існують у товщі води тільки впродовж певного відрізку свого активного життя, а іншу частину життя проводять в інший спосіб називаються меропланктон. Такими є личинки та ікра риб і багатоклітинних безхребетних, а також представники деяких водоростей. У міру зростання меропланктон або осідає на дно і починає вести придонний спосіб життя, або приступає до активного плавання.
2. Шлях, яким органічна речовина продуцентів переміщається з одного трофічного рівня на інший, називається харчовим ланцюгом. Сукупність харчових ланцюгів в екосистемі утворює її харчову (трофічну) сітку.
У харчовій сітці розрізняють ланцюги виїданням і розкладання. Перші складаються на основі голозойного харчування, коли тварини використовують в їжу або живі організми — пасовищні ланцюги, або продукти їх руйнування — детрит — детритні ланцюги. Ланцюги розкладання утворюються в результаті життєдіяльності бактерій, грибів та інших мікроорганізмів, що мінералізують органічні речовини. Своєрідні ланцюги харчування виникають на основі осмотичного харчування розчиненими органічними речовинами, властивого багатьом безхребетним і хребетним тваринам до риб включно, гетеротрофам, а також ряду фототрофів з більшим чи меншим ступенем гетеротрофності.
Співвідношення потужності різних ланцюгів живлення в екосистемі добре відображає особливості її структурно-функціонального вигляду. У харчовій сітці оліготрофних водойм переважають пасовищні ланцюги: мікроорганізмів мало і ланцюги розкладання виражені слабо.
3. Сумарну концентрацію всіх мінеральних іонів у воді називають її солоністю.
Солоність води океанів є однією з найважливіших її особливостей.
Вода — найкращий розчинник. Вона хоч і слабкий (утримує близько 4 % за вагою розчиненої твердої речовини), але дуже багатий за якісним складом розчин. У воді розчинені всі відомі елементи, правда, здебільшого—у мізерній кількості, але в сумі вони дають значні величини. Досить сказати, що, крім величезної кількості основних солей — NaCl, MgSO, MgCl2, у морській воді розчинено золота приблизно 8 мли т, нікелю 80 мл н т, срібла 164 мли т, 800 млн. т молібдену, йоду 80 млрд. т тощо.
Крім твердої речовини, у воді розчинені й гази (кисень, азот, вуглекислота, а в застійних водах — сірководень) та органічна речовина.
Від солоності морської води залежать температури її замерзання і найбільшої густини, а від них — тривалість процесів перемішування води в океанах. Отже, вона впливає на температуру повітря і клімат Землі.
Солоність у Світовому океані розподіляється нерівномірно і залежить в основному від співвідношення випаровування та опадів. У полярних і субполярних областях, де вода опріснюється таненням льоду, солоність менша: в Арктиці вона дорівнює в середньому 31,4% о. в Антарктиці — 33,93 % о.
4. Рух водних мас в озерах поділяється на постійний і тимчасовий. Постійний рух відбувається у вигляді течій, що виникають під впливом стоку річок, вітру, нерівномірного розподілу температури і тиску
Інтенсивність течій залежить рід розміру озера га річок, що впадають у нього або витікають. Наприклад, ріки, що впадають у Байкал і витікають з нього, мало впливають на рух води в озері. Рух вод озера у вигляді течій і хвилювання відбувається під впливом вітру і нерівномірного поля температур. Неоднакове, поле температур створює горизонтальні градієнти щільності й деякі перекоси рівня, що сприяє виникненню течій. У досить великих озерах влітку температура води поблизу берегів вища, ніж посередині, в північній півкулі в таких озерах під впливом сили Коріоліса виникають циркуляції проти годинникової стрілки. Взимку біля берегів температура нижча, ніж посередині, й виникає горизонтальна циркуляція за годинниковою стрілкою.
Нерівномірність, охолодження і нагрівання води озера спричиняють вертикальні /конвективні/ рухи. Якщо в озеро впадають ріки з холоднішою водою, ніж в ньому, вода опускається до шару води відповідної щільності й сприяє певній циркуляції.
Досить поширені на озерах вітрові хвилі та сейші. Якщо вітер постійний протягом деякого часу і на озерах встановлюється певна система хвилювання, що відповідає швидкості вітру.
5. За ступенем солоності всі природні води, згідно Венеціанської системи, прийнятої у 1958 році, поділяють на:
Природні води до ступеня солоності 0,5% називають прісними. Прісна вода міститься у джерелах, річках, прісних озерах, водосховищах, підземних резервуарах (артезіанські води), ухмарах, льодовиках тощо. Крижані масиви в полярних регіонах і льодовики містять в собі найбільшу частину прісної води землі.
За різними даними частка прісної води на Землі складає 2,5—3 %.
6. За ступенем прихильності організмів планктону до водної товщі розрізняють:
Організми, які все активне життя проводять у товщі води, і тільки спочиваючі стадії (бруньки, яйця та ін.) можуть перебувати на дні називаються голопланктон.