Парадоксальність ситуації полягає в тому, що всі перераховані концепції до певної міри вірні, бо відображають ті чи інші сторони бібліотечної справи. І в той же час жодна з них, крім передостанньої, не може претендувати на істинне визначення суті бібліотечної справи. Їх слабкість, крім іншого, полягає в однобічності та неповноти теоретичного відтворення бібліотечної справи.

До вироблення правильного розуміння об’єкта бібліотекознавства раціональніше приступати з комплексних позицій системно-діяльнісного підходу. Адже бібліотечна справа являє собою одну з типових форм людської діяльності. Тому в ньому можна виділити, щонайменше, три основоположні складових елементи: 1) предмет праці, 2) суб’єкт праці, 3) посередник праці.

При вирішенні питання про те, що являє собою предмет праці, особливу привабливість мають визначення об’єкта, сформульовані в епістемологічному дусі. Вони роблять упор на те, що предметом праці в бібліотечній справі є документовані знання. Однак такий підхід з ряду причин не вичерпує суть справи.

По-перше, строго кажучи, зі знанням як таким оперує не бібліотечна справа, а відповідні науки, які забезпечують його виникнення, зміна, розвиток і т.д. Саме ж бібліотекознавство, якщо і має справу зі знанням як таким, то тільки в межах власного предмета, зі знанням, що генеруються в рамках власне бібліотекознавства, тобто з бібліотекознавчої знанням. Що ж стосується документованого знання або знання взагалі, то в бібліотечній справі воно виступає як об’єкт збору, організації, класифікації, зберігання, обслуговування, споживання. Це не розвиток, не приріст знання, а його оформлення, організація використання відповідно до прийнятої в бібліотечній справі технологією і т.д. Вже тому в чистому вигляді приваблива епістемологічна ідея, що надає бібліотекознавству імідж знаннєвої структури, не може бути прийнята.

По-друге, нагадаємо, що під знанням зазвичай розуміється наукове знання, тобто перевірений практикою результат пізнання дійсності, вірне відображення її в мисленні людини, віддзеркалення об’єктивних характеристик дійсності в його свідомості, сукупність відомостей, знань в якій-небудь галузі і т.д.

Прийняття думки про те, що документоване знання в цьому сенсі є найважливішою складовою (предметом праці) об’єкта бібліотекознавства, спричинило б за собою досить складні для бібліотечної теорії і практики наслідки. Адже дуже багато бібліотек, якщо не більшість, працюють зі знанням, яке Далеко не завжди може бути кваліфіковано як наукове. Нерідко воно носить відкрито ненауковий, а інколи й антинауковий характер.

Багато бібліотек за своїм статусом навіть зобов’язані мати справу з ненауковим знанням. Таке знання, створюване в процесі художнього освоєння світу (мистецтво, художня література, музика), релігійне і т.д.

Орієнтація на епістемологічну концепцію означала б виключення зі структури бібліотечної справи дитячих, юнацьких бібліотек, бібліотек з мистецтва, релігійних та інших, так як вони повністю або частково оперують зі знанням, яке не може розглядатися як строго наукове.

Отже, незважаючи на наявність раціонального зерна, епістемологічний підхід недостатньо ефективний, щоб його можна було використовувати в цілях теоретичного відтворення першого елемента триланкового об’єкта бібліотекознавства.

Єдино правильний вихід з ситуації надає інформаційна концепція. Її перевага полягає в тому, що, не відкидаючи важливого місця наукового знання в структурі об’єкта бібліотекознавства, вона повністю знімає обмеження епістемологічного підходу. Поняття інформації, трактуються як дані, відомості, повідомлення, нейтралізує або повністю елімінує обмежує дію дихотомії «наука - не наука» в бібліотекознавстві. Воно більш ємко, ніж поняття «знання» у вказаному вище значенні, і дозволяє включати в нього і дані, які не носять наукового характеру. Інформація може бути науковою, а може бути і ненауковою, і антинаукової.

Отже, не знання, а інформація становить істота першого елемента тріади, що утворює об’єкт бібліотекознавства. Він дуже міцно «прив’язаний» до інформаційної галузі суспільного буття, і в цьому сенсі «Інформаційний» і сама бібліотечна наука. Дане твердження не означає відмови від «епістемологічності» бібліотекознавства і не заперечує тісний зв’язок її з публікацією як різновидом документа.

Положення про фундаментальної ролі інформації у системному об’єкті бібліотекознавства має бути доповнене деякими істотними уточненнями. У більшості існуючих визначень об’єкта бібліотекознавства фігурують словосполучення «документовані знання», «твори друку» і т.п.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 14

Бесплатная работа

Закрыть

Библиотековедение как наука

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.