Информационные услуги

Вступ

Актуальність теми: Проблема вивчення асортименту бібліотечних послуг тривалий час перебувала поза увагою вітчизняних бібліотекознавців. Послуги в бібліотеках залишались сталими та були здебільшого зорієнтовані на особливості бібліотечної технології, але жодним чином не на потреби читачів.

Нова економічна ситуація та нова концепція управління зумовили реорганізацію інформаційної діяльності бібліотек, націлили бібліотечно-інформаційну систему на виробництво продукції і послуг на замовлення споживачів інформації згідно з основними принципами і положеннями маркетингу [8, 20].

Проблема вивчення інформаційних потреб актуальна для дослідників з різних наукових напрямів, але особливу увагу цій проблемі приділяють у бібліотекознавстві, документалістиці, інформатиці. В бібліотекознавстві вивчення інформаційних потреб спеціалістів будь-якого профілю є однією з умов створення ефективної системи інформаційного обслуговування наукової, науково-технічної, економічної, правової інформації, розробки системи оптимального бібліографічного забезпечення, створення ринку інформаційних послуг.

Дослідження характеру інформаційних потреб, високий рівень забезпечення якими веде до підвищення рівня інформаційної культури спеціаліста, його правової та загальної культури, має на меті визначити закономірності їхнього формування об'єктивних і суб'єктивних факторів, динаміку розвитку.

Розробленість теми: Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених інформаційним потребам, відсутня єдина чітка методика їхнього вивчення й опрацювання результатів. Це пояснюється тим, що інформаційна потреба, пов'язана з конкретною проблемою і залежить як від структури цієї проблеми, так і від багатофакторної характеристики споживача інформації, а також від мети її використання. Вивченню загальних методологічних питань виникнення і розвитку інформаційних потреб, їхньої класифікації відповідно до різних категорій фахівців присвячені роботи Н.М. Бажова, Н.С. Карташова, И.К. Кирпичевой, М.И. Левина, А.Н. Масловой, Э.Л. Шапиро, М.С. Миримановой, Д.Е. Шехурина, Л.Н. Каразановой, А.В. Соколова й ін. Методи дослідження інформаційних потреб аналізувалися в роботах С.Д. Коготкова, Л.Л. Попиловой, Э.С. Бернштейн, И.И. Голованова. Праці названих дослідників склали «золотий фонд» обслуговування. Їхня значимість згодом не зменшилася, а, навпроти, зросла в умовах використання сучасних інформаційних технологій.

Удосконалювання інформаційного забезпечення користувачів неможливо без наукових досліджень походження, характеру і динаміки їхніх інформаційних потреб (ІП). У цьому зв'язку слід зазначити, що хоча за останні два-три десятиліття приділялося багато уваги проблемі вивчення ІП різних фахівців, однак і соьгодні вона не стала предметом активного і глибокого дослідження[6, 5].

Роль комп'ютерних мереж в інформаційній діяльності стрімко зростає, і бібліотеки дедалі частіше стикаються з практичними питаннями роботи з комунікаційними технологіями. Нові інформаційні технології відкривають небачені перспективи. У світовій інформаційно-бібліотечній практиці накопичений великий досвід міжбібліотечного обміну, копіювальних послуг з оплатою за авторське право, існують різні системи електронної доставки документів. Сьогодні всі бібліотеки мають справу з різними ресурсами - рукописами, друкованими на папері, розміщеними на електронних носіях, тобто бібліотеки є посередниками між безмежним потоком інформації і користувачами.

Особлива увага приділяється інформації про інформацію. Роль бібліотекаря в інформаційному середовищі починає зростати, а бібліотека виступає як єдиний бібліотечно-бібліографічний, науково-дослідний та культурно-освітній центр, який відіграє провідну роль у науково-інформаційному забезпеченні науки, освіти, культури, управління.

До теоретичних витоків щодо вивчення впровадження інформатизації в бібліотеках звертаються сучасні науковці в галузі бібліотекознавства, документознавства та інформатики, серед яких слід відзначити В. Ільганаєву, Л. Костенка, І. Ляшенко, І. Остапову, М. Слободяника. У сфері бібліотечної інформатики помітною є постать українського науковця-практика Л. Костенка, основними напрямами наукової діяльності якого є створення електронного зведеного каталогу бібліотек України, розроблення теоретичних і організаційно-технологічних засад розвитку електронних бібліотек, освоєння бібліотеками можливостей Інтернету, програмно-технічна підтримка інформаційних процесів у бібліотеці [22, 14].

В зв’язку з вище викладеним матеріалом, видно, що тема: “Іформаційне забезпечення як основа надання інформаційних послуг” є актуальною і разом з тим потребує дослідження.

Мета курсової роботи – дослідити надання інформаційних послуг споживачам інформації.

Завдання курсової роботи обумовлені її метою:

- виявити та проаналізувати літературу з теми курсової роботи;

- розкрити зміст поняття “інформаційні потреби користувачів ”;

- охарактеризувати видову класифікацію інформаційних послуг;

- дослідити інформаційні мережі;

- довести, що інформаційні мережі є каналом надання послуг споживачеві інформації.

Об’єктомдослідження є інформаційні послуги.

Предметом дослідження – забезпечення інформацією споживача шляхом надання інформаційних послуг.

Методи дослідження: обумовлені об’єктом і предметом курсової роботи. Методологічною основою роботи є положення таких наук як логіка, документознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство, інформаційний менеджмент, інформатика. В процесі наукового дослідження використовуються такі методи: методи якісного та кількісного аналізу, синтезу, абстрагування, порівняльний аналіз, спостереження та інш..

Теоретична та практична цінність курсової роботи полягає в тому, що узагальнюється теоретичний матеріал з питаннь – інформаційні потреби та асортимент інформаційних послуг, апрактична цінність полягає у набутті практичних навичок і вмінь з інформаційного пошуку, аналітико-синтетичного опрацювання літератури та узагальнення інформації.

Структура роботи відображає логіку дослідження і підпорядкована його меті та завданням. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

У першому розділі: “Інформаційні потреби користувачів як умова для формування асортименту послуг”, висвітлено як сааме специфіка діяльності споживача інформації визначає сутність інфораційних потреб, представлені досліджені методики вивчення інформаційних потреб, досліджена своєрідність ІП у різних категорій споживачів інформації.

У другому розділі “Інформаційне забезпечення як умова для формування асортименту послуг” розглянуто поняття “інформаційні послуги”. Також, які саме і в якій формі надаються інформаційні послуги інформаційними установами, які інформаційні технології та комп’ютерні мережі задіяні в цьому асортименті послуг.