План

1. Дієслово

2. Розпорядчий документ

3. Термінолексика

4. Загальнонаукові терміни

5. Реферат

6. Оголошення

7. Виробничо-професійна лексика

8. Особливості використання займенників

9. Акт

7. Виробничо-професійна лексика

Виробничо-професійна лексикаце слова чи словосполучення, які пов’язані з певною сферою виробництва (назви процесів виробництва, знарядь праці) та професії. Спеціальні слова та вирази, притаманні мові певної професійної групи, називають професіоналізмами. Виділяють науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні професіоналізми. Звичайно вони виступають як неофіційні, розмовні, а тому часто емоційно забарвлені синоніми-еквіваленти до усталеної професійної номенклатури чи слів-термінів і виходять за межі літературної мови.

Науково-термінологічна лексика – один з основних лексичних компонентів таких функціональних стилів писемного мовлення, як науковий, офіційно-діловий, публіцистичний. Усі слова, які належать до термінологічної лексики, об’єднуються в мові загальною назвою „термін”.


8. Особливості використання займенників

1.Слід уникати використання займенників (якщо можна) або в їх значенні вживати інші частини мови (особливо в автобіографії, заяві, службових записках).

Слід уникати вживання займенників:

із суфіксами зменшеності: такесенький, самісінький, нікогісінько;

складних неозначених форм: абиякий, абихто, казна-хто, сякий-такий, хтозна-який, хто-небудь і под.;

усічений форм прикметникових займенників: на моїм, у тім, на цім, тої, тою, у всім, на чим і под.

Треба використовувати тільки нормативні форми займенників, уникати розмовних, діалектних варіантів:

Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти в Н., а не в Ор. відмінку.

Уникати двозначності, що може виникнути:

а) якщо займенник віддалений від слова, із яким синонімічно пов’язаний:

неправильно правильно

Значна кількість учених

У багатьох секційних взяла активну участь засіданнях взяла участь у секційних засіданнях. значна кількість учених.

Їх виявилося багато.

б) якщо можливе співвіднесення займенника з будь-яким зі слів, однаково граматично вираженим:

неправильно правильно

лаборант Горобець В.О. головуючий (голова зборів) внесла пропозицію. Головуючий відхилив пропозицію з нею погодився. Лаборанта Горобець В.О.

в) якщо замість особового займенника вжито присвійний:

неправильно правильно

моїм отриманим завданням я отримав завдання...

було... Завдання, що я отримав...

г) якщо вжито зворотно-присвійний займенник свій:

неправильно правильно

він своїми руками відремон- він власноруч відремонтував

тував свою машину. особисту машину.

д) якщо вжито зворотний займенник із неконкретним співвіднесенням:

неправильно правильно

Комісія запропонувала Комісія запропонувала

адміністрації взяти надати послуги адміністрації

на себе функції щодо в розслідуванні НП

розслідування НП.

е) якщо неправильно узгоджено займенник зі збірним іменником:

неправильно правильно

Цими гіллями закрили канаву Цим гіллям закрили канаву.

ж) якщо є невиправдане використання займенника у формі Ор. відмінка:

неправильно правильно

Усією групо пішли на Група в повному складі пішла

заняття на заняття.

Не слід використовувати займенники 3-ї особи в присутності тих, про кого йдеться.

Без займенника, як правило, укладаються ділові листи, які починаються дієсловом у 1-й особі множини (від імені організації, установи, закладу – Нагадуємо..., Надсилаємо..., Повідомляємо...). Паралельно вживається форма 3-ї особи однини (Адміністрація повідомляє..., Ректорат просить..., Об’єднання інформує...).

Без займенника я укладаються розпорядження і накази, які розпочинаються дієсловом у 1-й особі однини (Доруяаю..., Пропоную..., Наказую...).

Науковий стиль вимагає заміни авторського я на ми, залучаючи читача (слухача) до участі в міркуваннях.

Для уникання зайвого паралелізму, краще в діловому мовленні додержуватися Р. чи З. відмінків їх ніж присвійного займенника їхній.

Неправильно правильно

Їхнє обладнання Їх обладнання

Надійшли їхні пропозиції Надійшли їх пропозиції

Зазначимо деякі особливості використання прикметників у ділових паперах.

1. Перевага надається прикметникам книжного походження: автобіографічний, балансовий, валютний, гарантійний, ґрунтовний, дезорієнтований, еквівалентний, єретичний, зоологічний, ідеальний, конфіденційний, легітимний, маршрутний, нейтральний, організаційний, парламентський, регіональний та ін.

2. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників перевага надається аналітичним формам, які утворюються за допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін.

3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою слів: більш/найбільш, менш / найменш, але слід уникати вживання суфікса -іш:

неправильно правильно

більш рішучіший більш рішучий

4. Прикметник двосторонній уживається тільки тоді, коли стосується двох сторін у значенні – особа, група осіб, організація, яка представляється в певному відношенні іншій особі, особам, організації. Поєднується зі словами: договір, угода, домовленість, співробітництво, відносини, взаємини, стосунки, зустрічі, зв’язки, обов’язки, переговори.

5. У формах М. в. однини чоловічого та середнього роду варто використовувати закінчення -ому.

неправильно правильно

на попереднім з’їзді на попередньому з’їзді

6. Не використовувати розмовні форми, а тільки слова з конкретним визначенням.

неправильно правильно

чималий, чималенький великий, більший за...

7. Уникати вживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими формами. Якщо потрібне точне означення, іменник-прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р. в., це ж стосується тих випадків, коли є кілька однорідних членів.

8. Уникати вживання прикметників, що походять від географічних назв із додатковим роз’яснювальним іменником.

неправильно правильно

білоцерківський житель житель м. Біла Церква

кременчуцький бензин бензин з м. Кременчук

9. Прикметник узгоджується з іменником на означення певних професій, посад та звань жінок лише в чоловічому роді.

неправильно правильно

старша викладачка старший викладач

висококваліфікована інженер висококваліфікований інженер

10. Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, три, чотири, стоять у Н.в. та З.в. множини й мають переважно закінчення -і, а не -их. Це ж стосується і прикметника останній із числівником п’ять та більше.

Два нестандартні вироби...

Експонувалося три оригінальні розробки...

11. Для визначення часу за роком треба вживати відповідні прикметники в Р. в. без прийменника у (в), або ж прислівник.

неправильно правильно

у минулому році торік... (минулого року)

12. Треба слідкувати за узгодженням прикметникових закінчень з іменниками на позначення невизначеної кількості однорідних предметів, що існують у певній сукупності.

неправильно правильно

особисті доручення особисте доручення

медичні приладдя медичне приладдя


9. Акт

Це документ, який містить рішення щодо законів, указів, постанов і складається на підтвердження фактів, подій, вчинків, пов'язаних з діяльністю установ та окремих осіб. Як правило, це документація постійних експертних комісій, спеціально уповноважених осіб або представників організацій, що перевіряють.

Акт складається кількома особами з метою об'єктивного фіксування подій, фактів або певної ситуації. Виклад і форма тексту актів регламентовані. Текст акта мас дві частини:

- вступну (вказуються підстави для складання акта, перелічуються особи, що складали акт, а також присутні під час його складання);

- констатуючу (викладаються мета й завдання акта, характер проведеної роботи, перелічуються виявлені факти, даються висновки).

Після слова Підстава вказується документ чи усне розпорядження службової особи щодо необхідності та юридичної ваги певного акта.

Після слова Складено перераховуються особи, які склали акт або були присутні під час його складання, і обов'язково зазначаються їхні посади, ініціали й прізвища. Якщо акт готувався комісією, то першим друкується прізвище голови, прізвища інших членів комісії розташовуються в алфавітному порядку.

У кінці акта (перед підписами) зазначається кількість примірників і вказується місце їх зберігання.

Р е к в і з и т и:

1. Назва установи.

2. Гриф затвердження.

3. Назва виду документа.

4. Номер та дата складання.

5. Місце складання.

6. Заголовок.

7. Текст.

8. Підписи.

9. Дата.

10. Печатка.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 16

Бесплатная работа

Закрыть

Делопроизводство и документоведение 7

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.