План

1. Визначення поняття «Документно-комунікаційної системи», її структура.

2. Документний фонд в системі документ них комунікацій

3. Етапи практичної документної діяльності,формування документ них фондів

4. Документування як спосіб фіксації інформації

5. Характеристика змісту документної діяльності

6. Канал усної комунікації: функції природньої мови

3. Етапи практичної документної діяльності,формування документ них фондів

Документ – це результат цілеспрямованої діяльності, яка протікає в межах колективної дії.

Створення документа або документування – складний процес, у якому беруть участь автор, видавець, редактор, поліграфіст і т.ін.

До нього звичайно відносять дії, пов'язані з формуванням документа як специфічної системної триєдності: змісту (соціальна інформація), знакової (семіотична інформація) і матеріально-конструктивної (технологічної) форм.

Документування складається з чотирьох етапів:

підготовчий (авторський) – від складання моделі документа до передачі авторського рукопису на редагування;

редакційний – від прийому рукопису редактором до здачі рукопису у виробництво;

виробничий – від технічного редагування (макетування) рукопису до підписання документа на випуск у світ;

завершальний – від отримання тиражу і до поширення документа.

Документний фонд — це сукупність документів, зусереджених в бібліотеках, інформаційних центрах, архівах та музеях.

Формування документного фондуце створення, постійне оновлення, розвиток та підтримка фонду в працездатному стані.
Виділення процесів, процедур і операцій — сприяє правильній організації і послідовному здійсненню роботи з формування фонду, дає можливісь виконувати її в установленому порядку. Аналізувати стан, роботи щодо створення, упорядкування і зберігання фонду. Правильно розподіляти між працівниками різні еапи роботи.

Стандартні технологічні процеси роботи з фондом:

формування;

комплектування;

організація бібліотечних фондів;

уніфікація.


4. Документування як спосіб фіксації інформації

Запис інформації – це спосіб фіксації інформації на матеріальному носії.

Залежно від способу фіксації інформації розрізняють рукописний, механічний, магнітний, оптичний, фотографічний, електростатичний документи.

Першим способом фіксації інформації є ручний спосіб – нанесення знаків від руки.

Другий різновид друкарських документів – це ті, які отримані за допомогою копіювально-множильної техніки. До процесів оперативного розмноження документів відносяться офсетний, трафаретний, гектографичний друк. Текст на відтисненнях виходить шляхом перенесення фарби з друкарської форми на матеріал відтиснення (папір, картон).

Механічний запис проводиться за допомогою зміни фізичного стану поверхні або структури носія.

Фотографічний запис здійснюється зміною оптичної щільності носія запису відповідно сигналам записуваної інформації. Різновидом фотографічного запису є електронно-фотографічний запис, здійснюваний електронним пучком.

На початку XX ст. з'явився магнітний запис. Він здійснюється під впливом магнітного поля шляхом зміни стану носія запису або його окремих частин при дії сигналів записуваної інформації. Розрізняють запис з поздовжнім й поперечним намагніченням, а також термомеханічний запис.

Існує також електромагнітний і магнітооптичний запис. Першими з'явилися фонодокументи з електричним записом звуку. Технологія їх виробництва була розроблена у 20-х рр. у Німеччині.

Перша вітчизняна магнітна стрічка (тип 1) була випущена в 1954 р. В основі магнітного звукозапису лежить зміна магнітного стану феромагнетиків у результаті дії зовнішнього магнітного поля, тобто явище гістерезису.

Одним з основних способів фіксації інформації є звукозапис – це запис звука на носії. Документи, що містять звукову інформацію, зафіксовану будь-якою системою звукозапису, називають фонодокументами.

У 70-і рр. XX ст. виник оптичний запис інформації сфокусованим пучком електромагнітного поля оптичного або близького до нього діапазону випромінювання, який, впливаючи на робочий шар носія запису, змінює його стан під впливом сигналу записуваної інформації.

Запис і прочитування інформації можуть виконуватися й за допомогою лазерного променя (оптичний диск, диски типу CD-ROM, компакт-диск, голограми).

Документи, зміст яких повністю або частково виражений перфораціями, матричним магнітним записом, матричним розташуванням стилізованих знаків тощо, пристосовані для автоматичного прочитування, прийнято називати машинозчитуваними документами. Вони містять інформацію на спеціальних матричних полях, матрицях. Для читання інформації використовують спеціальні машини. Поява машинного документування не відміняє попередніх способів фіксації інформації, а лише доповнює їх.

Постійне розширення способів запису (фіксації) інформації призводить до виникнення все більш складних нетрадиційних видів документів, які поєднуються з традиційними документами, рукописними й друкарськими.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 12

Бесплатная работа

Закрыть

Документно-информационные коммуникации 2

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.