План

1. Вихідні відомості в книжковому стандарті.

2. Видавничий репертуар періоду Української Народної Республіки. Кам’янець-Подільський як видавничий і книгознавчий центр УНР.

3. Типологія художніх видань та специфіка роботи редакторами над їхнім упорядкуванням.

4. Редакторський і видавничий досвід Івана Огієнка.

5. Історія видавничої стандартизації в Україні.

6. Едитологія як інформологічна наука. Аспекти редагування (нормативне, загальне, творче, спеціальне).

1. Вихідні відомості в книжковому стандарті.

Вихідні відомості видання – сукупність даних, які характеризують видання і призначені для його оформлення, інформування споживача, бібліографічного опрацювання і статистичного обліку. Кожен примірник видання повинен містити вихідні відомості.

Елементи вихідних відомостей:

відомості проавторів й інших осіб, які брали участь у створенні видання;

назва (основна, паралельна, ключова, альтернативна) видання;

надзаголовкові дані

підзаголовкові дані; вихідні дані;

випускні дані (номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію видавця, обсяг видання, тираж, ін.);

класифікаційні індекси;

міжнародні стандартні номери;

знак охорони авторського права;

анотація;

макет анотованої каталожної картки.

Перелік, зміст і порядок оформлення вихідних відомостей для кожного виду видань визначається стандартами. Вихідні відомості оформляє видавець.

Усі книжкові видання в Україні, незалежно від мови основного тексту, повинні мати обов'язкову анотацію та вихідні бібліографічні відомості державною мовою можуть бути тільки видання іноземними мовами, призначені для розповсюдження за кордоном або серед іноземців. Вихід у світ видання без обов'язкових для нього вихідних відомостей не допускається.


2. Видавничий репертуар періоду Української Народної Республіки. Кам’янець-Подільський як видавничий і книгознавчий центр УНР.

Видавнича продукція років Української державності вражає своєю розмаїтістю і високими накладами. Попит на українську книгу був настільки великим, що заняття цією справою стало прибутковим. Коли значну частину території України зайняли більшовики і білогвардійці, у світ вийшло лише 665 книг. Варто окреслити цю розмаїтість за видами видань у такій послідовності відносно попиту: навчальна література для шкіл, вищих навчальних закладів та самоосвіти; твори укр.. письменників-класиків, заборонені донедавна цензурою; твори сучасних вітчизняних письменників та переклади зарубіжних класиків; довідкова література (передусім двомовні термінологічні словники за галузями знань); газетна і журнальна періодика; портрети, плакати; популярні видання з питань кооперації, економіки, сільського господарства. З найкращих набутків цього періоду варто виділити словникотворчу працю авторів і видавців. Лише за 2 роки (1917-1919) в Україні з’явилися значними накладами кілька десятків словників. Взірцем для такого активного словникотворення стало чотиритомне видання «Словаря укр. мови» (Грінченко).

Видавництва: «Всеувито»→ «Книгоспілка», «Сяйво»… Щодо фахової газетної і журнальної періодики, то варто виділити критико-бібліографічний місячник «Книгарь», засновником і видавцем якого протягом 1917-1920 років був «Час».

Щоденна політична і економічно-літературна газета «Наш шлях» (редактор Л.Білецький) стала неофіційним органом мін осв Укр. Тут надруковано: розпорядження, закони уряду УНР.

Двотижневий педагог журнал «Освіта» друкував найголовніші розпорядження мін осв, що стосувалися порядку запровадження держ мови в усіх навч закладах держ, друку й поширення підручників.

Тут існувало видавництво «Дністер» з 1911 р. – видавались брошури на кооперативні теми, шкільні підручники, твори С.Руданського.

З 1918 р. відкривається держ університет, який спершу не мав власної друк, тому друкували у різних видавництвах, зокрема у «Дністрі».

21.03.1919 починає свою роботу Кам-Под філія Українського видавництва в Катеринославі (керівник - Біднов). Видавались ще в перший рік роботи: твори Кащенка «На руїнах січі», «Над козацьким порогом», «Славні побратими»; наукові розвідки викладачів університету – проф. Хведоріва, Дорошенка, Біднова.

В університеті засновуються періодичні часописи «Нова думка», «Наше життя». «Нова думка» орієнтувався на публікацію суч творів красного письменства світової(Верлен, Ніцше) і вітчизняної літ(Ю.Липа, Поліщук, Самійленко), твори студ і викладачів(М.Драй-Хмари, Д.Бузька, І.Липи).

У часописі «Наше життя» започаткувався постійний розділ «Книгознавство», була ініціатива формування при університеті своєрідної національної книгозбірні.


3. Типологія художніх видань та специфіка роботи редакторами над їхнім упорядкуванням.

Аби кваліфіковано впоратись із редагуванням художніх творів редактору, окрім володіння суто фаховими навичками, необхідно, по-перше, знати специфіку літературної праці, по-друге, легко орієнтуватися в типології художніх творів та їх видань.

Типологія художніх творів та їх видань.

Роди: епос, лірика, драма. Жанрова типологія: епос (довколишня дійсність подається в розповідному ключі): епопея, роман, повість, оповідання, новела, казка, легенда, байка; лірика (в основі особистісні переживання й відчуття ліричного героя): ліричний вірш, пісня, елегія, епіграма, епітафія; драма (житейські колізії й динамізм авторського задуму показані восновному через діалоги): трагедія, комедія, драма, водевіль, фарс.

Крім цього редактору слід пам’ятати й про численні різновиди того чи іншого жанру, які постійно виникають з розвитком літературного процесу (напр, роман – психологічний, соціально-побутовий, історичний, детективний, авантюрний, біографічний, бульварний, роман-епопея, роман-притча тощо).

Видавнича типологія:

1.За складом тексту видання х. л. поділ. на: -моновидання ( в основі конкретний твір одного автора); - збірники (альманахи – це збірка творів сучасних письменників, антології – це збірка творів або одного жанру або за однією темою укладена); - літературно-художні журнали (періодичні видання, в яких друкуються нові тексти); - вибрані твори (в одному чи кількох томах); - зібрання творів.

2. За цільовим призначенням: - масове; - науково-популярне (розраховане на спеціальний клас, групу реципієнтів); - наукове (розраховане на спеціалістів).

Робота редактора:

1. З’ясування джерел текстів (найбільш надійнішими є первинні оригінали або підготовлені і виправлені самим автором верстки; далі газетні чи журнальні публікації твору за життя автора).

2. Вироблення прийнятної орфографії та пунктуації текстів.

3. Здійснення контролю за дотриманням лінгвістичних, психолінгвістичних, інформаційних, логічних, етичних норм і правку тексту.

У сучасному світі, аби не втратити репутації видавництво часто йде на компроміс з автором: на звороті титульної сторінки проставляє фразу «Видається в авторській редакції». Але у більшості випадків слід усе таки порозумітись і переконати автора в необхідності редакторського опрацювання оригіналу.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 12

Бесплатная работа

Закрыть

Издательское дело, книгоиздания и книгопечатание 3

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.